Микола СУЛИМА

ВАЖЛИВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРО ЗВ’ЯЗКИ ПОЕЗІЇ Т.Г.ШЕВЧЕНКА З НАРОДНИМ ВІРШУВАННЯМ

Бажання часопису “Народна творчість та етнографія” повернутися до порівняно давньої статті незабутньої Галини Кіндратівни Сидоренко заслуговує всілякої підтримки. Не віриться, що опублікована вона в 1961 році – такими світлими й універсальними залишаються думки, висловлені в ній. Не секрет, що давня силабіка тривалий час оцінювалася майже негативно, її вважали запозиченням із польської поезії, вчені з полегкістю зітхали, коли нарешті добиралися до “прогресивної” силаботоніки, системи, яка запанувала в Росії, а потім набула поширення й у нас. Г. К. Сидоренко пов’язала поезію Т. Г. Шевченка з попередніми традиціями українського віршування, тобто традиціями кількісної системи, системи силабічної. Вона довела, що складочислення не було чужим для української народної поезії, нагадуючи роботу В. М. Перетца, де вірш Андрія Римші звучав як народна пісня. Г. К. Сидоренко слушно вказує на те, що книжна поезія ХVII–XVIII ст. повсякчас намагалася наблизитися до “природних народних джерел”.

Надзвичайно цікавими є думки про відокремлення пісенних розмірів від мелодії, про “олітературнення” народнопісенної ритмічної схеми, про силабіку як важливий підготовчий етап у переході до силаботонічної версифікаційної системи тощо.

Важливо, що Г. К. Сидоренко говорить про паралельні процеси силаботонізації в Україні та в Росії, паралельні, а не випереджаючі в Росії і наслідувальні в нас – тут вчувається позиція вченого, який керується істиною, а не легендою про старшого брата. Г. К. Сидоренко фактично відродила в Україні віршознавство, яке започаткували в нас Б. Якубський, М. Йогансен, Д. Загул, С. Гаєвський, В. Ковалевський. Для Г. К. Сидоренко характерна відкритість до нового слова в науці, вона легко сприймала й підтримувала як оберненість того чи іншого дослідження до формалістичної сторони художнього твору, так і модне свого часу статистичне віршознавство.

Зараз ми живемо в незалежній Україні, багато явищ оцінюється не так, як це робилося десять років тому. Пропонована увазі читачів стаття Г. К. Сидоренко подається без змін, а це означає, що вона пройшла випробування часом.