НЕКРОЛОГ

Тамара Павлівна Булат

Глибоко сумуємо через передчасну смерть на чужині на 72-му році життя відомого українського музикознавця, доктора мистецтвознавства, члена Національної Спілки композиторів України й Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка (США), генерального секретаря Української вільної академії мистецтв (США), нашого багаторічного автора, колишнього старшого наукового співробітника Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського Національної АН України, незабутньої Тамари Павлівни Булат (3. 02. 1933, Запоріжжя - 25. 08. 2004, Едісон, штат Нью-Джерсі, США). Ми приголомшені гіркою звісткою, тяжко в неї повірити. Та невблаганна смерть забрала Її від нас усіх.

Особливо гостро переживаємо відхід дорогої Тамари Павлівни, бо Вона протягом понад 3-х своїх найкращих, найбільш плідних десятиліть працювала пліч-о-пліч з нами, віддаючи всі сили, знання, вміння на благо української музичної культури.

Т. П. Булат - автор 9-ти ґрунтовних монографічних досліджень, у тому числі "Український романс", "Микола Лисенко", "Героїко-патріотична тема у творчості М. В. Лисенка", "Яків Степовий", "The World of Mykola Lysenko" та багатьох ін., кількох десятків розділів і статей у колективних наукових монографіях і збірниках, культурологічних журналах і газетах, зокрема 10-ти розділів академічної багатотомної "Історії української музики", численних гасел у довідково-енциклопедичних виданнях, багатьох теле- й радіопередач, упорядник і автор вступних статей до кількох колективних наукових праць та нотних збірок. Частину зазначених робіт було опубліковано у США, Канаді та Росії. Фундаментальні дослідження Тамари Павлівни в галузі української камерно-вокальної композиторської творчості та лисенкознавства посіли помітне місце у світовому музикознавстві, а глибокі наукові розвідки з питань музичних шевченкіани й києвознавства, українсько-слов'янських музичних зв'язків і хорового аматорства, української масової та обробки народної пісні, оперного мистецтва, музичної культури XX ст. української діаспори США й Канади, співвідношення слова (у т. ч. літературних творів М. Гоголя й М. Рильського) і музики, а також композиторської творчості М. Леонтовича, Я. Степового та К. Стеценка, О. Кошиця й Ф. Якименка, С. Людкевича й Б. Лятошинського, С. Рахманінова, Г. Майбороди, О. Білаша й А. Кос-Анатольського, вокального мистецтва І. Козловського та ін., фольклористичної діяльності К. Квітки - все це стало вагомим внеском у справу популяризації та висвітлення історії нашої музики.

Тож смерть незабутньої Тамари Павлівни - це величезна непоправна втрата для українського музикознавства, для всієї вітчизняної культури. Світлий образ української патріотки, мужньої, цілеспрямованої та вольової людини, винятково турботливої матері й бабусі, принципового, допитливого та скрупульозного науковця-архівіста - історика музики, який ввів у науковий обіг багато невідомих або забутих сторінок української музичної культури, - назавжди залишиться в наших серцях.

Просимо родину покійної прийняти глибокі щирі співчуття.

До співчуттів приєднуються Президент Вільної Української Академії наук у США Олекса Біланюк і Віце-президент Альберт Кіпа.

Вічная пам'ять Вам,
дорога Тамаро Павлівно!
І хай земля Вам буде пером!


Співробітники відділу музикознавства
Інституту мистецтвознавства, фольклористики
та етнології ім. М. Т. Рильського
Національної Академії наук України
й увесь колектив Інституту,
композитори й музикознавці
Національної Спілки композиторів України