КНИГИ ПРО ЕТНОКУЛЬТУРНУ СПАДЩИНУ ПОЛІССЯ

Ольга Поріцька

Україна - одна з небагатьох європейських країн, у якій досі можна натрапити на дуже цікаві з точки зору етнології явища, назавжди втрачені або призабуті в інших країнах континенту. І парадоксальним було те, що існувало не так уже й багато спеціалізованих друкованих видань, у яких можна було ознайомитися з проблемами традиційної народної культури в аналітичних матеріалах, а також з опублікованими матеріалами польових досліджень. З проголошенням незалежності України відкрилися нові можливості для вивчення народної культури, проте не зникли фінансові проблеми, які гальмували дослідження і публікацію результатів таких досліджень. Тому особливо радує факт появи нового спеціалізованого видання "Етнокультурна спадщина Рівненського Полісся" Рівненського фольклорно-етнографічного товариства, яке було започатковане групою ентузіастів з м. Рівного, зокрема Віктором Ковальчуком, головою Рівненського фольклорно-етнографічного товариства, керівником дитячого фольклорного гурту "Веснянка", активним збирачем фольклорних та етнографічних матеріалів1. Серед засновників та видавців значаться Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського Національної Академії наук України (з третього випуску), Управління у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС Рівненської облдержадміністрації, Етнокультурний центр "Веснянка" Рівненського міського палацу дітей та молоді, Рівненське фольклорно-етнографічне товариство та Рівненське міське (незалежне) об'єднання товариства "Просвіта" ім. Тараса Шевченка.

Ареал дослідження було визначено самою назвою видання, правда, вже з другого випуску ми спостерігаємо його розширення на всю Поліську зону, що є, зрештою, цілком виправданим. Тематика випусків включає в себе різні аспекти народної української культури - є кілька публікацій, присвячених вивченню ремесел та промислів2, традиційного одягу3, харчування4, обрядової культури5, традиційних вірувань та уявлень6, народної медицини7, дитячого дозвілля та ігор8. Не обійшли увагою автори збірок і осіб, які вивчали Полісся, Волинь. У випусках є цікаві статті з інформацією про дослідників (нерідко це були й аматори - письменники, учителі, музиканти, священики, художники та представники інших фахів), які долучилися до вивчення згаданого регіону9.

Звичайно, не всі публікації є рівноцінними, багато з них описові і надто вже "традиціоналістські", але важливо, що, по-перше, зібрані дослідниками фольклорні та етнографічні матеріали публікуються і стають доступними для ширшого кола дослідників-етнокультурологів, фольклористів, у тому числі практиків - керівників фольклорно-етнографічних гуртів та подібних творчих колективів.

Особливо хотілося б відзначити дослідження Людмили Пономар, оскільки авторка не тільки дуже детально розглядає побутування того чи іншого типу одягу Рівненщини у його локальних різновидах на тлі загальнополіському, але й вивчає лексику на позначення одягу та його елементів, що, безперечно, дає можливість комплексного вивчення цієї проблеми у культурологічному аспекті (Вип. ІІ). Четвертий випуск "Етнокультурної спадщини..." вирізняється ширшою проблематикою та дослідженням ширшого ареалу, ніж три попередніх, скажімо, такими є статті Р. Павлишиної та С. Тарасюти10, В. Балушка11. Позитивним є те, що дослідники розглядають не тільки давні реалії, але відстежують сучасне побутування промислів та ремесел, музичної традиції. Слід відзначити і публікації М. Бабич "Інструментальна музика Рівненського Полісся" (Вип. ІІ), В. Ярмоли "Скрипкова музика у фольклорній традиції Рівненського Полісся (Вип. ІІІ), В. Тринчук "Аналіз репертуару скрипалів Рівненського Полісся" (Вип. IV), оскільки автентична інструментальна традиція вже мало де збереглася і такі записи становлять особливий інтерес.

Викликають великий інтерес і публікації польових записів - прозових (записи сновидінь та їх тлумачень, замовлянь)12, пісень різних жанрів, поданих з розшифровками текстів та музики, зразки інструментальної музики, описи дитячих ігор та приспівок.

У збірці, на жаль, мають місце порушення наукової етики. У статті "Співає Уляна Кот" її автор Б. Столярчук, цитуючи вислів С. Грици про співачку, мав би послатися на першоджерело - анотацію до платівки, підготовлену С. Грицою (Москва, Всесоюзна фірма "Мелодія", 1985)13, яка так і називається "Співає Уляна Кот". Про співачку авторка не тільки "говорить", а й писала, і пише. Її ж, до речі, свого часу рекомендувала від України всесоюзній фольклорній комісії для поїздки на фольклорний фестиваль у США. Щодо тієї ж поважної авторки неетичності припускається і Б. Луканюк: перекручує назву виданого нею фундаментального збірника Ф. Колесси та К. Мошинського з Полісся (27 друк. аркушів), оминаючи, до речі, згадку про упорядника, у якій автором замість Ф. Колесси стоїть прізвище К. Квітки (окрім того, Мошинський, названий Б. Луканюком Каролем, іменувався Казимєж); "Мелодії українських народних дум" перевидані не 1970, а 1969 р. Подібних накладок немало, не кажучи вже про те, що дісталося і видатним методологам Ф. Колессі та Б. Бартоку, яких він зараховує до "вельми посередніх теоретиків" (див.: Вип. IV. - С. 34). На щастя, ці загальновизнані світом учені не потребують оцінки Б. Луканюка. Етичні моменти, не завжди дотримуються й щодо інших науковців. Звичайно, такі некоректності є на сумлінні авторів, проте, на мою думку, відповідальні редактори мали б більше уваги приділяти питанням наукової етики.

Підводячи підсумок сказаному, хочеться відзначити, що "Етнокультурна спадщина Рівненського Полісся", витримавши вже чотири випуски, зарекомендувала себе як перспективне фольклорно-етнографічне видання з подачею цікавих етнографічних, фольклорних, навіть діалектологічних та ономастичних матеріалів, з ілюстраціями (хотілося б, щоб їх було по можливості більше). До випусків було залучено статті серйозних авторів з різних регіонів України, що також урізноманітнило стиль видань. Хочеться сподіватися, що організаторам стане снаги й фінансових можливостей, щоб продовжити цю важливу справу.



1 Етнокультурна спадщина Рівненського Полісся: матеріали комплексних наукових експедицій Рівненського фольклорно-етнографічного товариства. - Вип. І / Упор. В. Ковальчук. - Рівне, 2001. - 111 с.; Етнокультурна спадщина Рівненського Полісся: матеріали комплексних наукових експедицій Рівненського фольклорно-етнографічного товариства. - Вип. ІІ / Упор. В. Ковальчук. - Рівне, 2002. - 119 с. (цю збірку було видано за сприяння народного депутата України І. Бакая та на кошти упорядника); Етнокультурна спадщина Рівненського Полісся: матеріали комплексних наукових експедицій Рівненського фольклорно-етнографічного товариства. - Вип. ІІІ / Упор. В. Ковальчук. - Рівне, 2003. - 135 с. (видано за сприяння першого заступника голови Рівненської обласної державної адміністрації В Берташа); Етнокультурна спадщина Рівненського Полісся: матеріали комплексних наукових експедицій Рівненського фольклорно-етнографічного товариства. - Вип. IV / Упор. В. Ковальчук. - Рівне, 2003. - 255 с. (книгу видано за сприяння Рівненської облдержадміністрації, Рівненської облради, відділу культури Рівненського міськвиконкому, Рівненського міського Палацу дітей та молоді, Всеукраїнського благодійного фонду Надії і Добра, Рівненської обласної організації Демократичної партії України, Рівненського міського (незалежного) об'єднання товариства "Просвіта" ім. Тараса Шевченка).
2 Українець А. Бджільництво на Рівненському Поліссі. До характеристики сучасного стану, Вип. ІІ; Сидорчук О. Кушнірство на Кореччині: до питання розвитку ремесла, там само; Романчик О. До питання вивчення ремесел Березнівського Полісся, Вип. ІІІ; Тишкевич Р. Традиційні промисли і ремесла Волинського Полісся, там само, Жмура Н., Українець А. Розвиток традиційної поліської вишивки в сучасному вишивальному мистецтві Рівненщини, там само.
3 Українець А. Народний одяг мешканців Рокитнівського району, Вип. 1; Ковальчук О. Колекція народного вбрання, зібрана Віктором Ковальчуком для фольклорного гурту "Веснянка", там само; Пономар Л. Одяг Рівненщини на тлі суміжних систем або комплексне дослідження західнополіського одягу та назв його елементів в ареальному аспекті, Вип. ІІ.
4 Несен І. Коровай відомий і невідомий (традиції коровайного обряду Рівненського Полісся. - Вип. ІІІ; Ляшко А. Обрядові страви жителів Володимирецького району. - Вип. IV.
5 Несен І. До питання типології весільного обряду Північної Рівненщини. - Вип. І; Пархоменко Т. Ритуальне використання обрядових страв з медом у різдвяно-новорічному циклі свят. - Вип. ІІ; Пархоменко Т. Використання продуктів бджільництва в поминальних обрядах Зелених свят. - Вип. IV.
6 Поріцька О. Опозиція цей/той світ у світоглядних уявленнях українців. - Вип. IV.
7 Пархоменко Т. Використання воску в народному знахарстві, Вип. І; Наконечна Ю., Українець А. Народна медицина: традиції й сучасність, Вип. ІІІ.
8 Черніговець Т. Традиційні форми дитячого дозвілля Волинського Полісся // Вип. ІІ; Черніговець Т., Коваленко Ю. Традиційні дитячі ігри Рівненського Полісся, Вип. ІІІ; їх же: Народні дитячі ігри Рівненського Полісся, Вип. IV.
9 Див., напр., Пащук І. Рівненське Полісся у краєзнавчих дослідженнях. - Вип. І; Столярчук Б. Пісенний фольклор Рівненщини у записах Сергія Козицького. - Вип. ІІ; його ж: Іван Корсак - хормейстер, фольклорист, викладач. - Вип. ІІІ; Прищепа О., Прищепа Б. Якуб Гофман - організатор досліджень історії та культури Волині // Вип. ІІ; Дацков А. Він завше зичив людям добра // Вип. ІІІ (про П. Степанка, записувача та популяризатора фольклору); Боряк О. Село Бірки на Волині очима етнографа Людмили Шевченко // Вип. IV.
10 Павлишина Р., Тарасюта С. Екологічні аспекти розвитку соціальної сфери на забруднених територіях. - Вип. IV.
11 Балушок В. Про зміст назви Україна в XVI - першій половині XVII ст. - Вип. IV.
12 Див.: Замовляння (у записах В. Ковальчука) // Вип. ІІІ; Пісні села Хихочи Володимирецького району (у записах В. Ковальчука та розшифровці Л. Гапон // Вип. ІІІ; Мелодії, виконувані на дудці-викрутці (Запис В. Ковальчука // Вип. IV; Обрядові пісні з села Зелениця Володимирецького району (Запис Л. Гапон) // Там само та ін.
13 Варто зазначити, що якби авторка не наполягла на виданні платівки та не відмовилася від належного їй гонорару, видання не вийшло б у світ.