Вплив тривалого голодування на людину

Автор

Стасюк Олеся    
кандидат історичних наук, генеральний директор Національного музею «Меморіал жертв Голодомору»

Вплив тривалого голодування на людину

Анотація

Мета статті – розкрити зв’язок між впливом голоду на людину і трансгенераційними наслідками трагедії Голодомору-геноциду українців 1932–1933 років Методологія дослідження ґрунтується на полідисциплінарному підході, у межах якого задля опрацювання вибраного матеріалу задіяно методи контент-аналізу й аналізу причинно-наслідкових зв’язків, методи синтезу й узагальнення, методологічний потенціал трансгенераційної психології, «Genocide Studies» і «Trauma Studies». Наукова новизна полягає в розкритті прихованої логіки, що тягнеться від природи голоду і голодування до трагедії Голодомору-геноциду. Для того, щоб зрозуміти справжні масштаби і глибину трансгенераційних зв’язків між тими, хто пережив «терор голодом», і сучасним поколінням українців, необхідно осмислити психофізіологічний та соціокультурний вимір травми, що «осіла» на рівні переживань, переконань та когнітивних установок наступної генерації. Висновки. Доведено, що намір і організація масового голоду з метою приборкання непокірної України через знищення селянства і українців як етносу і національної групи комуністичним режимом під керівництвом Й. Сталіна не лише призвели до смерті мільйонів людей, а й завдали глибокої психотравми нащадкам і сучасним поколінням українців. Голодування – біологічне явище – тісно пов’язане із соціально-політичними передумовами і особливо наслідками, адже національній групі на стадії парагромадянського суспільства перешкодили перетворитися на політичну націю. Щоб подолати ці наслідки, потрібна як індивідуальна, так і масова, колективна травмотерапії, що сприятимуть створенню позитивної семіосфери. Переведення травматичних спогадів у візуальні, аудіальні чи інші образні форми дозволить розширити фокус травматичної події, вийти за межі травматичної замкнутості та повторюваності (натомість табуювання цієї теми тільки сприятиме поглибленню травми).

Ключові слова

Голодомор-геноцид, тривале голодування, психотравма і трансгенераційні наслідки, колективна травмотерапія.

Список використаних джерел

1. Василенко В. Методологія правової оцінки Голодомору 1932–1933 років в Україні як злочину геноциду. Голодомор 1932–1933 років в Україні як злочин геноциду згідно з міжнародним правом. 4-те вид., доповн. Київ : ­Києво-Могилянська академія, 2016. С. 13–73.
2. Васильев А., Успенский Ю., Тутельян В. И др. Современные аспекты фундаментальных и прикладных проблем. Медицинский академический журнал. 2007. № 4. С. 125–130.
3. Гойхман С. Расовый голод – поветрие Манхеттена! URL: https://www.proza.ru/2009/11/19/87. Дата зверенння 01.05.2019.
4. Ковалёва Е., Ковалёв М., Родионов Д. Проблема голода в условиях глобализации. Век глобализации. 2016. № 1–2. URL: http://www.intelros.ru/readroom/vek-globalizacii/vek1-2-2016/30143-problema-goloda-v-usloviyah-globalizacii.html. Дата звернення 01.05.2019.
5. Лапчинська Н. 33 запитання і відповіді про Голодомор-геноцид. Дрогобич : Коло, 2018. 100 с.
6. Маслюк А. Особливості відображення у свідомості особистості наслідків подій голодоморів. Актуальні проблеми психології: Етнічна психологія. Історична психологія. Психолінгвістика. Ніжин : Вид-во Ніжин. держ. ун-ту ім. М. Гоголя, 2010. Т. 9. Ч. 5. С. 52–56.
7. Наумець І. Якими є психологічні наслідки Голодомору в повсякденному житті українців : інтерв’ю з В. Климчуком і В. Горбуновою. Українська правда. Від 31 липня 2017 р. URL : https://life.pravda.com.ua/health/2017/07/31/225607/. Дата звернення 01.05.2019.
8. Павлов И. Двадцатилетний опыт объективного изучения высшей деятельности (поведения) животных. Москва : Наука, 1973. 661 с.
9. Семилет Н. Концепция трансгенерации коллективной травмы: способы исцеления. Вестник по педагогике и психологии Южной Сибири. 2014. № 2. С. 37–50.
10. Сорокин П. Голод как фактор. Влияние голода на поведение людей, социальную организацию и общественную жизнь. Москва : Академия, 2003. 684 с.
11. Сорокин П. Долгий путь / пер. с англ. П. Кротова, А. Липского. Сыктывкар : Союз журналистов Коми АССР: Шипас, 1991. 304 с.
12. Франк Д. Голод и психика (по данным исследования голодающих мест Украины). О голоде. Харьков : Научная мысль, 1922. Вып. 1. С. 227–243.
13. Юнг К. Символическая жизнь / пер. с англ. В. Зеленского. Москва : КогитоЦентр, 2003. 326 с.
14. Malik S., McGlone F., Bedrossian D., Dagher A. Ghrelin modulates brain activity in areas that control appetitive behavior. Cell Metabolism. 2007. Vol. 7 (5). P. 400–409.