Повернутись до журналу2017 рiк №3

"Музика" як традиційна форма дозвілля молоді Опілля першої половини ХХ століття

Читати публікаціюЧитати публікаціюЗавантажити публікацію
Автори публікації:
Дяківнич Роксолана
Стор.:
44-53
УДК:
394.5-053.6(477.83/.86)“19”
Бібліографічний опис:
Дяківнич, Р. (2017) «Музика» як традиційна форма дозвілля молоді опілля першої половини ХХ століття. Народна творчість та етнологія, 2 (366), 44–53.

Автор

Дяківнич Роксолана

аспірантка кафедри етнології Львівського національного університету імені Івана Франка

 

"Музика" як традиційна форма дозвілля молоді Опілля першої половини ХХ століття

 

Анотація

У статті із залученням широкого кола польових етнографічних матеріалів подано докладний опис й аналіз «музики» як однієї з найбільш поширених та популярних форм дозвілля молоді Опілля у першій половині ХХ ст. У зазначений період «музика» відбувалася в теплу пору року, коли не було релігійних заборон на співи й танці, а її суть полягала в організації танців, на які сходилися хлопці та дівчата шлюбного віку. На цьому розважальному зібранні молоді люди мали можливість поспілкуватися з ровесниками в невимушеній атмосфері, що сприяло формуванню потенційних шлюбних пар.

У статті проаналізовано роль парубочої громади в організації «музики» та дотриманні на цьому зібранні порядку; особливості пошуку місця для проведення танців; способи домовленості та оплати роботи музикантів тощо. Так, на Опіллі «музику» проводили в хатах, стодолах, клубах, школах, читальнях (якщо парубки зуміли заздалегідь домовитися про це із сільською владою). Правом відвідувати «музику» користувалася вся неодружена молодь села, а також «старші дівки», «покритки», молодь із сусідніх сіл, одружені чоловіки і жінки, люди похилого віку і навіть діти, що вирізняє Опілля серед інших історико-етнографічних районів України, де аналогічні молодіжні зібрання відвідувало значно вужче коло осіб.

На Опіллі найпоширенішими танцями були «Вальц», «Полька», «Фокстрот», «Козак», на які традиційно хлопці запрошували дівчат. Тут же дівчина не мала права відмовитися від танцю з хлопцем, який запрошував її при всіх, позаяк відмову трактували як образу всієї парубочої громади села.

Після закінчення «музик» хлопці проводжали своїх дівчат додому, намагаючись відокремитися від молодіжного гурту непомітно, щоб уникнути розголошення своїх стосунків.

«Музика» як форма дозвілля молоді мала важливе значення для формування у молоді соціально значущих ідеалів, моделі поведінки в майбутньому сімейному житті, для дошлюбного спілкування загалом.

 

Ключові слова

етнологія, Опілля, молодь, дошлюбне спілкування, молодіжна громада, «музика», танці, музиканти.

 

Список використаних джерел

  1. Архів Львівського національного університету імені Івана Франка (далі – Архів ЛНУ ім. Івана Франка). Ф. 119. Оп. 17. Спр. 448‑Е (Польові етнографічні матеріали до теми «Традиції дошлюбного спілкування української молоді», зібрані в Миколаївському, Городоцькому, Пустомитівському р‑нах Львівської обл. 6–16 липня 2012 р. Дяківнич Роксоланою Йосифівною). 122 арк.
  2. Архів ЛНУ ім. Івана Франка. Ф. 119. Оп. 17. Спр. 474‑Е (Польові етнографічні матеріали до теми «Традиції дошлюбного спілкування української молоді», зібрані в Перемишлянському р‑ні Львівської обл., Рогатинському р‑ні Івано-Франківської обл. та Бережанському р‑ні Тернопільської обл. 4–15 липня 2013 р. Дяківнич Роксоланою Йосифівною). 188 арк.
  3. Архів ЛНУ ім. Івана Франка. Ф. 119. Оп. 17. Спр. 514‑Е (Польові етнографічні матеріали до теми «Традиції дошлюбного спілкування української молоді», зібрані в Турківському р‑ні Львівської обл. 25–27 липня 2014 р. Дяківнич Роксоланою Йосифівною). 48 арк.
  4. Архів ЛНУ ім. Івана Франка. Ф. 119. Оп. 17. Спр. 545‑Е (Польові етнографічні матеріали до теми «Традиції дошлюбного спілкування української молоді», зібрані в Кам’янка-Бузькому р‑ні Львівської обл. 1–10 вересня 2015 р. Дяківнич Роксоланою Йосифівною). 23 арк.
  5. Архів ЛНУ ім. Івана Франка. Ф. 119. Оп. 17. Спр. 564‑Е (Польові етнографічні матеріали до теми «Традиції дошлюбного спілкування української молоді», зібрані в Жидачівському р‑ні Львівської обл. 1–3 липня 2016 р. Дяківнич Роксоланою Йосифівною). 56 арк.
  6. Архів ЛНУ ім. Івана Франка. Ф. 119. Оп. 17. Спр. 565‑Е (Польові етнографічні матеріали до теми «Традиції дошлюбного спілкування української молоді», зібрані в Пустомитівському р‑ні Львівської обл. 21–23 червня 2016 р. Дяківнич Роксоланою Йосифівною). 61 арк.
  7. Архів ЛНУ ім. Івана Франка. Ф. 119. Оп. 17. Спр. 566‑Е (Польові етнографічні матеріали до теми «Традиції дошлюбного спілкування української молоді», зібрані в Городоцькому р‑ні Львівської обл. 5–10 липня 2016 р. Дяківнич Роксоланою Йосифівною). 45 арк.
  8. Глушко М. Етнографічне районування української Галичини (за матеріалами наукових досліджень ХІХ – початку ХХ ст.). Галичина : Етнічна історія. Темат. зб. ст. Львів, 2008. С. 46–80.
  9. Горинь Г. Громадський побут сільського населення Українських Карпат (ХІХ – 30‑ті роки ХХ ст.). Київ : Наукова думка, 1993. 199 с.
  10. Дикарев М. Збірки сільської молодіжі на Україні. Матеріали до української етнології. Львів, 1918. Т. 18. С. 170–275.
  11. Дикарев М. Програма до збирання відомостей про громади і збірки сільської молоді (вулицю, вечорниці, досвітки і складки). Матеріали до українсько-руської етнології. Львів, 1900. Т. 3. С. 1–27.
  12. Кувеньова О. Ф. Громадський побут українського селянства : історико-етнографічний нарис. Київ : Наукова думка, 1966. 137 с.
  13. Левицький О. І. Невінчані шлюби на Україні в XVI–XVII ст. Записки Українського наукового товариства в Києві. Київ, 1908. Кн. 3. С. 98–107.
  14. Левицкий О. О семейных отношениях в Юго-Западной Руси в ХVI–XVII веках. Русская старина. 1880. Кн. ІІ. Т. 29. С. 549–570.
  15. Левицкий О. Обычные формы заключения браков в Южной Руси в XVI–XVII ст. Киевская старина. 1900. Кн. 1. Т. 68. Отд. 1. С. 1–15.
  16. Мазуркевич О. П. Сільські молодіжні громади як школа етикетного виховання. Культура України/ [за заг. ред. В. М. Шейка]. Харків, 2013. Вип. 43. С. 110–118.
  17. Пономарьов А. Традиції дошлюбного спілкування. Українці. Історико-етнографічна монографія: у 2 кн. / [за ред. А. Пономарьова]. Опішне : Українське народознавство, 1999. Кн. 1. С. 409–419.
  18. Пуківський Ю. Весняна календарно-побутова обрядовість українців історико-етнографічної Волині : монографія. Львів, 2015. 312 с., іл.
  19. Пуківський Ю. Традиції дошлюбного спілкування молоді у волинян (на матеріалах весняного циклу народного календаря). Народознавчі зошити. 2011. № 3. С. 448–455.
  20. Пуківський Ю. Шлюбно-любовні мотиви у великодніх традиціях бойків. Народна творчість та етнологія. 2011. № 6. С. 99–106.
  21. Радович Р. Традиційне сільське житло на Опіллі другої половини ХІХ – початку ХХ століть. Записки Наукового товариства імені Шевченка. Львів, 1995. Т. 230 : Праці Секції етнографії та фольклористики. С. 79–106.
  22. Сабан Л. С. Народні танці. Гуцульщина. Історико-етнографічне дослідження. Київ : Наукова думка, 1987. С. 353–362.
  23. Сумцов Н. Ф. Досветки и посиделки. Киевская старина. 1886. Т. 14. С. 421–445.
  24. Чебанюк О. Молодіжний календар у контексті традиційної культури українців. Народна культура українців: життєвий цикл людини. Історико-етнологічне дослідження: у 5 т. / [наук. ред. М. Гримич]. Київ : Дуліби, 2010. Т. 2 : Молодь. Молодість. Молодіжна субкультура. С. 130–147.
  25. Чебанюк О. Релікти архаїчних вірувань і ритуалів у деяких дівочих весняних іграх. Народна творчість та етнографія. 1997. № 4. С. 88–95.