Повернутись до журналу2017 рiк №5

Монополістичні тенденції в соляній промисловості Криму та Донбасу в кінці XIX - на початку XX століття

Читати публікаціюЧитати публікаціюЗавантажити публікацію
Автори публікації:
Забудкова Ольга
Стор.:
88-93
УДК:
553.631+622.363.1](477.75+477.62)
Бібліографічний опис:
Забудкова, О. (2017) Монополістичні тенденції в соляній промисловості Криму та Донбасу в кінці XIX – на початку XX століття. Народна творчість та етнологія, 4 (368), 88–93.

Автор

Забудкова Ольга – асистент кафедри історії України Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Старобільськ)

 

Монополістичні тенденції в соляній промисловості Криму та Донбасу в кінці XIX - на початку XX століття

 

Анотація

У статті розглянуто окремі аспекти історії соляної промисловості в Україні на рубежі XIX–XX ст., зокрема тенденції до створення монополістичних угод у соляній промисловості Криму та Донбасу.

Розвиток цієї галузі відбувався в умовах становлення ринкового господарства, що дозволяє проводити паралелі з явищами, характерними для промисловості сучасної України.

На початку XX ст. соляні промисли, що розташовувалися в українських губерніях, давали більше половини солі в Російській імперії. Тут видобувалися всі існуючі види кухонної солі: самосадна, виварна, кам’яна. З 1904-го до 1913 року річний видобуток самосадної солі (яка сама осідає у солоних озерах) Чорноморсько-Азовського району складав 19,8 % видобутку всієї кухонної солі імперії. У цей же період виварювання солі на соляних озерах Слов’янська в Харківській губернії велося на 36 заводах (24,4 % загальноімперського видобутку). Видобуток кам’яної солі в копальнях Бахмутського повіту Катеринославської губернії на 1913 рік складав 90 % загального видобутку кам’яної солі імперії.

Конкуренція у галузі сприяла об’єднанню різних груп підприємців та синдикатів. У середині 1910‑х років у соляній промисловості Криму та Донбасу існували три монополістичні угоди по кожному з різновидів солі. У 1906 році було організовано Південний соляний синдикат: об’єднання було міжрайонним та об’єднувало місцеві союзи солепромисловців Криму та Донбасу. У 1908 році в пресі з’являлися повідомлення про об’єднання виробників солі Астраханського, Пермського, Кримського та Донецького районів. З часом представникам солепромисловості Криму та Донбасу шляхом встановлення максимально низьких цін задля завдання збитків конкуренту вдалося досягти майже повного витіснення астраханської солі з північно-західних і центральних губерній та значного зниження її впливу навіть у приволзьких губерніях.

У квітні 1912 року скінчився строк дії угоди 1906 року про збут солі солепромисловцями Криму та Донбасу. Зменшення значення кримсько-донецького синдикату призвело до зміцнення місцевих об’єднань. Насамперед це стосувалося Донецького басейну, який напередодні Першої світової війни став лідером солевидобутку імперії. Соляні промисли Криму поступово потрапили під вплив бахмутського синдикату. Це спричинило стрімке падіння цін майже до збиткового рівня. В умовах тогочасного стану соледобувної промисловості та ринкових потреб на сіль монополістичні об’єднання в цій галузі напередодні Першої світової війни були нестійкими та короткочасними.

 

Ключові слова

монополія, синдикат, соляна промисловість, Крим, Донбас.

 

Список використаних джерел

  1. Державний архів Донецької області. Ф. 170. Оп. 1. Спр. 1. 311 арк.
  2. Центральний державний історичний архів. Ф. 575. Оп. 1. Спр. 585. 165 арк.
  3. Виробництво основних видів промислової продукції за 2003–2012 роки / Державна служба статистики України. URL: http://ukrstat.org/uk/operativ/operativ2006/pr/prm_ric/prm_ric_u/vov2005_u.html.
  4. Корзухин И. Отечественная соляная промышленность. Торгово-промышленная газета. 1911. № 39 (17 февраля). С. 1.
  5. Кунцевич Ф. П. З історії соляних синдикатів Криму і Донбасу. Питання історії народів СРСР. 1971. № 11. С. 119–124.
  6. Лившин Я. И. Монополии в экономике России. Москва : Наука, 1961. 448 с.
  7. Накануне краха синдиката «Соль». Коммерсант. 1914. № 1345 (24 апреля). С. 3–4.
  8. О сдаче в аренду казенных соляных промыслов. Горнозаводское дело. 1911. № 1. С. 1581–1582.
  9. Обзор. Соль. Торгово-промышленный Юг. 1912. № 4. С. 93.
  10. Общий обзор главных отраслей горной и горнозаводской промышленности. Петроград : Типография И. Флейтмана, 1915. 354 с.
  11. П-в Я. Русская солепромышленность и торговля солью. Торгово-промышленная газета. 1911. № 128 (8 июня). С. 1.
  12. Производство и потребление соли в России. Вестник финансов, промышленности и торговли. 1887. № 8. С. 459–466.
  13. Регир П. Крымская соль и русский торговый флот. Промышленность и торговля. 1909. № 19. С. 337–340.
  14. С. Б. Самосадочная соль в Черноморско-Азовском районе в 1914 г. Горнозаводское дело. 1915. № 39. С. 11990–11995.
  15. С. Ходатайство баскунчакских солепромышленников. Торгово-промышленная газета. 1910. № 142 (23 июня). С. 2.
  16. Синдикат. Коммерсант. 1910. № 145 (25 января). С. 4.
  17. Синдикат и солепромышленники. Коммерсант. 1910. № 296 (4 августа). С. 1.
  18. Синдикат под судом. Коммерсант. 1910. № 186 (16 марта). С. 2.
  19. Синдикат солепромышленников. Торгово-промышленная газета. 1908. № 37 (14 февраля). С. 3.
  20. Синдикаты. Биржа. 1911. № 14. С. 10.
  21. Синдикаты. Коммерсант. 1910. № 133 (11 января). С. 2.
  22. Славянск. Горнозаводский листок. 1906. № 15. С. 8477–8478.
  23. Соляные промыслы и движение соли в России. Вестник финансов, промышленности и торговли. 1892. № 27. С. 58–63.
  24. Соль. Торгово-промышленная газета. 1911. № 263 (23 ноября). С. 4.
  25. Соль. Торгово-промышленная газета. 1912. № 100 (29 апреля). С. 6.
  26. Соль. Торгово-промышленная газета. 1912. № 133 (9 июня). С. 5.
  27. Соль. Торгово-промышленная газета. 1913. № 6 (8 января). С. 4.
  28. Соль. Месторасположения, добыча, перевозки и цены / [сост. Я. М. Букшпан]. Петроград : Екатерининская типография, 1916. 66 с.
  29. Т. Синдикаты. Русские ведомости. 1911. № 128. С. 4.
  30. Томашевский М. Соляная промышленность в России. Промышленность и торговля. 1910. № 15. С. 123–126.
  31. Хр. Соляной рынок. Торгово-промышленный Юг. 1914. № 12. С. 61.
  32. Хр. Соль. Торгово-промышленный Юг. 1912. № 13. С. 76–77.
  33. Цыперович Г. Р. Синдикаты и тресты в дореволюционной России. [3-е изд.]. Петроград, 1920. 210 с.
  34. Южный соляной синдикат. Коммерсант. 1910. № 148 (28 января). С. 1.
  35. Я. Б. Синдикат солепромышленников. Торгово-промышленная газета. 1904. № 111 (13 мая). С. 2.

The texts are available under the terms of the Creative Commons
international license CC BY-NC-ND 4.0
© ІМФЕ