Повернутись до журналу2019 рiк №3

Персонажний код кумулятивної казки: Ведмідь

Читати публікаціюЧитати публікаціюЗавантажити публікацію
Автори публікації:
Требик Ольга
Стор.:
82-91
УДК:
82-343:82.09
DOI:
https://doi.org/10.15407/nte2019.02.082
Бібліографічний опис:
Требик, О. (2019) Персонажний код кумулятивної казки: Ведмідь. Народна творчість та етнологія, 2 (378), 82–91.

Автор

Требик Ольга

старший викладач Державного університету телекомунікацій; викладач Коледжу інформаційних систем і технологій ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

 

Персонажний код кумулятивної казки: Ведмідь

 

Анотація

Ведмідь – один з основних персонажів народної зоології, який наділяться антропоморфними рисами, символікою родючості, здоров’я, сили й часто виконує роль голови серед лісових звірів. Ведмідь найбільш близький до вовка, з яким його об’єднують подібні демонологічні й інші повір’я. Має символічну паралель із кішкою. Найяскравіше і найрізноманітніше образ ведмедя представлений у східних і південних слов’ян.

Образ ведмедя – уособлення багатства, достатку, родючості та плодовитості. Йому притаманна шлюбна символіка. На весіллі, Масницях, під час Великодніх свят ряджений ведмідь (чоловік у перевернутому кожусі) є своєрідним побажанням здоров’я, благополуччя, врожайності, плодючості його учасникам.

У статті досліджено образ ведмедя; зв’язок цього персонажа з іншими героями казки. Проаналізовано кумулятивні структури, їх види, функції кумуляції. Наведено порівняльні характеристики структури різних варіантів казок одного типу, що дають уявлення про схожість і відмінність кожного варіанта.

Аналіз казкових варіантів дає підстави зробити такі висновки:

  1. Персонаж ведмідь часто постає як неповороткий, грізний, недалекоглядний, через що нерідко потрапляє в халепи.
  2. Найчастіше вороги ведмедя – лисичка, домашні тварини, людина.
  3. Ведмідь часто-густо не виконує провідних ролей у казці. Навіть якщо він виступає головним персонажем, то не має багато реплік і не приймає вольових рішень.
  4. Як головний персонаж, ведмідь часто завершує кульмінацію і казковий сюжет своїми діями, а саме – роздавлює тварин або ж тварини здобувають над ним перемогу.
  5. Хоча ведмідь в уявленнях і віруваннях є символом міцності, все ж він програє більш слабким, але хитрим і мудрим мешканцям лісу, а також домашнім тваринам.

В українській казковій традицій, передусім у кумулятивних казках, ведмідь є популярним персонажем. У багатьох культурах образ ведмедя символізує силу, проте тексти казок не відображають цих уявлень, у них ведмідь найчастіше постає дурним і незграбним звіром.

 

Ключові слова

ведмідь, кумулятивна казка, номінація, функції казкового персонажа.

 

Список використаних джерел

  1. Березовський І. П. Українські народні казки про тварин. Казки про тварин. Київ : Наукова думка, 1979.
  2. ГураА. Медведь. Славянские древности. Этнолингвистический словарь : в 5 т. / под ред. Н. И. Толстого. Москва, 2004. Т. 3. С. 211–215.
  3. РудченкоИ. Народные южнорусские сказки. Киев, 1870. Вып. 2.
  4. Шалак О. Ведмідь. 100 найвідоміших образів української міфології. Київ : Орфей, 2002. С. 267–274.
  5. Шапарова Н. С. Краткая энциклопедия славянской мифологии. Москва : Астрэль «Русские словари», 2001. С. 353.