Повернутись до журналу2020 рiк №3

Максим Рильський і Леонід Булаховський: творчі контакти

Читати публікаціюЧитати публікаціюЗавантажити публікацію
Автори публікації:
Руда Тетяна
Стор.:
21-27
УДК:
929Рил+81(092)Бул
DOI:
https://doi.org/10.15407/nte2020.02.021
Бібліографічний опис:
Руда, Т. (2020) Максим Рильський і Леонід Булаховський: творчі контакти. Народна творчість та етнологія, 2 (384), 21–27.

Автор

Руда Тетяна

доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник відділу екранно-сценічних мистецтв та культурології Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України

 

Максим Рильський і Леонід Булаховський: творчі контакти

 

Анотація

У статті простежено тривалі наукові та дружні взаємини Максима Рильського і відомого мовознавця академіка Леоніда Булаховського. Обидва очолювали академічні інститути, співпрацювали в наукових проектах. Під час евакуації, в Уфі, згодом у Москві, вони спільно з академіком М. Калиновичем працювали над укладанням «Російсько-українського словника», виданого 1948 року. М. Рильський написав дві статті, присвячені цьому виданню, розповідаючи про труднощі, з якими стикалася його редколегія. Спільними інтересами обох учених були також слов’янські літератури, проблеми перекладу, культура мови. У 1946 році вийшла друком збірка перекладів М. Рильського «Сербські епічні пісні», з блискучою передмовою Л. Булаховського, у якій йдеться про героїчний епос сербів, персонажі, пісенні цикли, художній стиль цих пісень і високо оцінено майстерність перекладача. Л. Булаховському належить також стаття «Максим Рильський – поет-патріот», що є свідченням глибокого проникнення у творчість Максима Тадейовича воєнного періоду. На противагу тогочасній критиці, автор зрозумів глибину автобіографічної оповіді поета «Мандрівка в молодість». М. Рильський цінував праці колеги і друга, неодноразово згадував його у своїх мовознавчих і літературознавчих дослідженнях, зокрема, у роботі «Поезія Адама Міцкевича» посилається на його думки. У листах до Л. Булаховського обговорює роботу над словником, питання перекладу. Стиль цих листів з роками змінюється: з ділового на тепліший, дружній. Спілкування вчених допомагає поринути в атмосферу життя української гуманітарної інтелігенції 1940–1960-х років.

 

Ключові слова

М. Рильський, Л. Булаховський, українська інтелігенція в евакуації, «Російсько-український словник» 1948 року, «Сербські епічні пісні», перекладознавство, акцентологія.

 

Список використаних джерел

  1. Білецький О. Творчість Максима Рильського. Білецький О. Зібрання праць у п’яти томах. Київ, 1966. Т. 3. С. 163–204.
  2. Булаховський Л. А. Максим Рильський – поет-патріот. Булаховський Л. А. Вибрані праці в п’яти томах. Київ, 1977. Т. 2. С. 594–600.
  3. Булаховський Л. А. Сербський народний епос. Сербські епічні пісні. Київ, 1946. С. 3–15.
  4. Ильгамов М. А., Сантова М. А. «Как путники у общего костра…». Академия наук Украинской ССР в Башкирии в годы Великой Отечественной войны. Вестник Российской Академии наук. 2001. Т. 71. № 6. С. 11–14.
  5. Історія Національної Академії наук України. Київ, 2000. 528 с.
  6. Новиченко Леонід. Поетичний світ Максима Рильського (1941–1964). Київ, 1993. 271 с.
  7. Передмова. Русско-украинский словарь : в 3 т. Вид. 2‑ге. Київ, 1980. Т. 1. С. XV–XXIV.
  8. Рильський М. Зібрання творів у двадцяти томах. Київ, 1986. Т. 14. 528 с.
  9. Рильський М. Зібрання творів у двадцяти томах. Київ, 1987. Т. 16. 580 с.
  10. Рильський М. Зібрання творів у двадцяти томах. Київ, 1988. Т. 18. 759 с.
  11. Рильський М. Зібрання творів у двадцяти томах. Київ, 1988. Т. 19. 702 с.
  12. Рильський М. Зібрання творів у двадцяти томах. Київ, 1990. Т. 20. 894 с.