Повернутись до журналу2020 рiк №3

Максим Рильський і Левко Ревуцький: грані співпраці

Читати публікаціюЧитати публікаціюЗавантажити публікацію
Автори публікації:
Сікорська Ірина
Стор.:
51–57
УДК:
82(092)Рил+78.071.1Рев
Бібліографічний опис:
Сікорська, І. (2020) Максим Рильський і Левко Ревуцький: грані співпраці. Народна творчість та етнологія, 2 (384), 51–57.

Автор

Сікорська Ірина

кандидат мистецтвознавства, старший науковий співробітник відділу музикознавства та етномузикології Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України

 

Максим Рильський і Левко Ревуцький: грані співпраці

 

Анотація

Постаті М. Рильського і Л. Ревуцького посідають на українському мистецькому Олімпі особливе місце, адже їхній доробок є постійним об’єктом вивчення науковців різного спрямування. Вони були вірними друзями, партнерами, співавторами; свою дружбу неодноразово виявляли публічно. У запропонованій статті дослідження взаємин митців розкрито в таких аспектах: подібність життєвих і творчих шляхів, багатолітня дружба, співтворчість і безпосередня співпраця над Лисенковою спадщиною.

Різні й самобутні, вони водночас мали багато спільного, що споріднювало їх, а також були шанованими в су­спільстві й народними улюбленцями, а ще – справжніми енциклопедистами. Обидва зростали в шляхетських родинах, рано осиротіли; виховувалися в селянському фольклорному середовищі, мали виняткові музичні здібності, обох віддали «в науку» до М. Лисенка, якому багато чим зобов’язані. Безпосередньому їхньому знайомству сприяв Д. Ревуцький – старший брат Левка, який був у М. Рильського вчителем словесності в гімназії. Саме завдяки йому М. Рильський став неокласиком, долучився до перекладу українською світової вокальної та оперної класики. У пуб­ліцистичних статтях М. Рильський часто звертався до постаті Л. Ревуцького, фахово аналізував і високо оцінював його творчість. У тісній співпраці обох митців народжувалася нова редакція «Тараса Бульби» М. Лисенка, а також музичні композиції: пісні, хори, романс та симфонічна поема, позначені яскравою образністю, рисами фольклоризму, глибоким проникненням у сутнісні характеристики українського пісенного фольклору.

 

Ключові слова

творчість і поезія М. Рильського, творчість Л. Ревуцького, українська музика, опера «Тарас Бульба», «Ода пісні», українська народна пісня, обробка народної пісні.

 

Список використаних джерел

  1. Боровик М. Поезія в музиці. Рильський і музика. Київ : Наукова думка, 1969. С. 129–233.
  2. Боровик М., Булат Т., Шеффер Т. Рильський і музика. Київ : Наукова думка. 1969. 280 с.
  3. Бялик М. Л. Н. Ревуцкий. Москва : Советский композитор, 1963. 138 с.
  4. Гордійчук М. Переднє слово. Рильський і музика. Київ : Наукова думка, 1969. С. 5–11.
  5. Кузик В. Знімаємо тавро мовчання. Музика. 1991. № 2. С. 19–21.
  6. Кузик В. Максим Рильський і брати Ревуцькі. Слов’янський світ. 2011. Вип. 9. С. 197–213.
  7. Ревуцкий Д. К истории ложного классицизма в России / по урокам Ревуцкого составил ученик Карпенко. Киев, 1911. 14 с.
  8. Ревуцький В. Спогади про батька. Музика. 1993. № 6. С. 20–23.
  9. Рильський М. До 75‑річчя Ревуцького. Вечірній Київ. 1964. 21 лют.
  10. Рильський М. Основні риси українського радянського мистецтва. Рильський М. Зібр. тв. : у 20 т. Київ : Наукова думка, 1986. Т. 15 : Мистецтвознавчі статті. С. 24–33.
  11. Рильський М. Ідеї радянського патріотизму і дружби народів в українському мистецтві. Вільна Україна. 1952. 25 трав.
  12. Рильський М. Левко Ревуцький. Молодий більшовик. 1941. № 5. С. 121–123.
  13. Рильський М. Про наші мистецькі справи. Література і мистецтво. 1944. 23 берез.
  14. Рильський М. Творець пісні. Рильський М. Зібр. тв. : у 20 т. Київ : Наукова думка, 1986. Т. 15 : Мистецтвознавчі статті. С. 360–362.
  15. Рильський М. Українська література і мистецтво до ХХV роковин УРСР. Комуніст. 1942. 18 груд.
  16. Рильський М. Учитель словесності. Вечірній Київ. 1964. 1 лют.
  17. Рыльский М. О друге. Рильський М. Зібр. тв. : у 20 т. Київ : Наукова думка, 1986. Т. 15 : Мистецтво­знавчі статті. С. 399–401.
  18. Рыльский М. Праздник народных талантов. Правда Украины. 1949. 29 нояб.
  19. Фільц Б. Максим Рильський в історії української музичної культури. Слов’янський світ. 2011. Вип. 9. С. 174–196.
  20. Шеффер Т. Л. М. Ревуцький. Нарис про життя і творчість. Київ : Держвидав, 1958. 142 с.