Повернутись до журналу2020 рiк №3

Шляхи формування та поширення символіки заліза в традиційній культурі східнослов’янських народів у світлі лінгвістичних і археологічних даних

Читати публікаціюЧитати публікаціюЗавантажити публікацію
Автори публікації:
Тупчієнко Микола
Стор.:
87–93
УДК:
7.045:683.1]:[39+572.026](=16)
DOI:
https://doi.org/10.15407/nte2020.02.087
Бібліографічний опис:
Тупчієнко, М. (2020) Шляхи формування та поширення символіки заліза в традиційній культурі східнослов’янських народів у світлі лінгвістичних і археологічних даних. Народна творчість та етнологія, 2 (384), 87–93.

Автор

Тупчієнко Микола

кандидат історичних наук, доцент кафедри історії, археології, інформаційної та архівної справи Центральноукраїнського національного технічного університету

 

Шляхи формування та поширення символіки залізаШляхи формування та поширення символіки залізав традиційній культурі східнослов’янських народів у світлі лінгвістичнихі археологічних даних

 

Анотація

У статті узагальнюються досягнення лінгвістики у питанні історії походження слов’янських назв заліза та сталі, а також ураховуються досягнення археології у питаннях походження індоєвропейців, розвитку металургії. Розглядається можливість їх використання для встановлення шляхів формування міфо-ритуальних аспектів символіки заліза у традиційній культурі східнослов’янських народів від моменту запозичення (ІІІ тис. до н. е.) і до часу масового розповсюдження німецьких металургійних термінів, інструментів і технологій (ХVІ–ХVІІІ ст.). Крім того, визначаються первинні символічні значення заліза, як сакрального металу, що має небесне походження.

 

Ключові слова

метал, залізо, мідь, срібло, золото, піч, символіка, знак, значення.

 

Список використаних джерел

  1. Абаєв В. И. Историко-этимологический словарь осетинского языка : в 5 томах (1958–90). Москва ; Ленинград : АН СССР. 1958. Т.1. 241 с.
  2. Ардзимба В. Г. К истории культа железа и кузнечного ремесла (почитание кузницы у абхазов). Древний Восток: этнокультурные связи. Сборник статей. Москва : Наука. Гл. ред. вост. литературы, 1988. С. 263–307.
  3. Боньковська С. М. Ковальство на Україні (ХІХ – початок ХХ ст.). Київ : Наукова думка, 1991. 111 с.
  4. Будилович А. Первобытные славяне в их языке, быте и понятиях по данным лексикальным. Исследования в области лингвистической палеонтологии славян. Київ, 1887. Ч. 1. Вып. 1. 96 с.
  5. Даниленко В. Н. Энеолит Украины. Київ : Наукова думка, 1974. 216 с.
  6. Иванов В.В. Славянские названия металлов и проблема восстановления ранних этапов истории металлов у славян. Вопросы славянского языкознания. 1979. № 4. С. 78–99.
  7. Иванов В.В. История славянских и балканских названий металлов. Москва : Наука, 1983. 197 с.
  8. Иванов В.В. Об отношении хаттского языка к семеро-кавказским. Древняя Анатолия. Сборник статей. Москва : Наука, 1985. С. 25–59.
  9. Колчин Б. А. Черная металлургия и металлообработка в Древней Руси (домонгольский период). Материалы Института археологии. Москва : Издательство Академии наук СССР, 1953. Вып. 32. 257 с.
  10. Колчин Б.А. Несколько замечаний к главе «О железе» минералогического траката Бируни. Краткие сообщения Института истории материальной культуры. 1956. Вып.33. С.  140–151.
  11. Навроцкий А. Г. Кузнечное ремесло. Москва, 1988. 191 с.
  12. Павленко Ю.В. Проблема індоєвропейської прабатьківщини у контексті останніх лінгвістичних досягнень. Археологія. 1994. № 3. С. 3–13.
  13. Павленко Ю. В. Етномовна ідентичність носіїв трипільської культури. Трипільська цивілізація у спадщині України.Збірник статей. Київ : Просвіта, 2003. С. 118–137.
  14. Сафронов В.А. Индоевропейские прародины. Горький: Волго-Вят. кн. изд‑во, 1989. 398 с.
  15. Трубачёв О.Н. Ремесленная терминология в славянских языках. Москва : Наука, 1966. 416 с.
  16. Трубачёв О.Н. Языкознание и этногенез славян. Тезисы Советской делегации на V Международном конгресе славянской археологии. Москва : Наука, 1985. С. 46–48.
  17. Фасмер М.М. Этимологический словарь русского языка : в 3 т. Москва : Наука, 1979.
  18. Федотов Г. Звонкая песнь металла. Москва: Просвещение, 1990. 207 с.
  19. Шмидт Р. В. Металлическое производство в мифе и религии Античной Греции. Известия Государственной Академии истории материальной культуры. Москва ; Ленинград. 1931. Т. 9. Вып. 8–10. С. 1–83.
  20. ЧерныхЕ.Н. Древний металл и символы. Советская Археология. 1991. № 1. С. 162–166.
  21. Юнг К. Г. Архетип и символ. Москва : RENAISSANCE, 1991. 304 c.
  22. Child V. C. The Arjans. N. Y, 1926.
  23. Gimbutas M. The tirst wave of Eurasian sreep pustora list into copper age Europe. The journal of Indo-European Studies. 1977. V.№ 4. P. 277–338 .
  24. Renfrew C. Arheology and Langvige, the Pazzle of Indo-European Origins. London: Jonathen Cape; New York : Cambridge Unlversity Press. 1987. 607 рp.
  25. Sulimirski T. Prehistoric Russia. An ontline. London ; New York. 1970. 449 pр.