Рецепція наслідків аварії на ЧАЕС українськими емігрантами Німеччини

Автор

Перга Тетяна

кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України»

Рецепція наслідків аварії на ЧАЕСРецепція наслідків аварії на ЧАЕСукраїнськими емігрантами Німеччини

Анотація

У статті проаналізовано реагування української діаспори в Німеччині на аварію на Чорнобильській АЕС. Виявлено, що особливістю наукових студій з життя української еміграції в Німеччині є фокусування на періодах 1920–1930‑х та 1950‑х років; проте 1980‑ті роки залишаються поза увагою науковців. Встановлено, що низька активність української діаспори, зокрема, щодо Чорнобильської катастрофи, була зумовлена її малочисельністю, відсутністю політичного впливу в німецькому суспільстві та достатніх матеріальних і фінансових ресурсів. Ми дійшли висновку, що хоча вона долучилась до всіх заходів, здійснених зарубіжним українством, станом на 1990 рік її діяльність зосередилась на участі в мовчазних ходах, акціях протесту, колективних молебнях, підготовці гуманітарної допомоги, благодійних та наукових заходів і роз’яснювальній роботі з приводу ситуації, що склалася в Українській РСР. Організатором цієї діяльності стало Центральне представництво української еміграції в Німеччині (ЦПУЕН). Також деякі сім’ї представників діаспори взяли участь у програмі оздоровлення українських дітей з постраждалих регіонів. Доведено, що на відміну від Канади і США українська діаспора в Німеччині не ініціювала масштабних допомогових акцій, не створювала благодійних організацій і фондів допомоги постраждалому в УРСР населенню. У статті розкрито причини цієї політики. Водночас Чорнобильська аварія досить широко висвітлювалась у діаспорній пресі, зокрема в газеті «Шлях перемоги», особливо протягом 1986–1987 років. Починаючи з 1988 року, інтерес до аварії помітно зменшився, що зумовлено активізацією процесів перебудови в СРСР і появою низки нових тем, які цікавили українську діаспору в Німеччині: гласність, демократизація, перші неформальні об’єднання, діяльність Руху, відродження української культури тощо. У процесі дослідження автором введено в науковий обіг низку нових джерел з історії української діаспори в Німеччині, зокрема «Бюлетені ЦПУЕН» другої половини 1980‑х років.

Ключові слова

Німеччина, ЦПУЕН, українська діаспора, аварія на ЧАЕС, Українська РСР.

Список використаних джерел

1. Атомова катастрофа. Шлях перемоги. 1986. 11.05. С. 1.

2. Бондаренко В. «Третя хвиля» української еміграції і вільнокозацький рух у 1945–1951 рр. Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. 2014. Вип. XXXVIII. C. 199–202.

3. В річницю Чорнобильської катастрофи. Бюлетень ЦПУЕН. Мюнхен, 1987. Січень-травень. Ч. 1. 4 с.

4. В четверту річницю Чорнобиля. Бюлетень ЦПУЕН.Мюнхен, 1990. Травень-вересень. Ч. 2. 8 с.

5. За Чорнобиль звинувачуємо Росію. Шлях перемоги. 1987. 3.05. C. 1.

6. Звернення до Міністра ФРН. Шлях перемоги. 1987. 25.05. С. 1.

7. Листи з України. Бюлетень ЦПУЕН. Мюнхен, 1990. Січень-травень. Ч. 1. 4 с.

8. Маруняк В. Українська еміграція в Німеччині і Австрії по другій світовій війні. Т. 1. Роки 1945–1951. Мюнхен : Академічне видавництво д‑ра Петра Беля, 1985. 405 с.

9. Новітній геноцид. Шлях перемоги. 1986. 18.05. C. 1, 6.

10. П’ятиріччя Чорнобильської катастрофи в Мюнхені. Бюлетень ЦПУЕН. Мюнхен, 1991. Липень. Ч. 2. 8 с.

11. Чорнобиль – українська Гірошіма. Шлях перемоги. 1987. 19.04. С. 1.

12. Чорнобиль. Бюлетень ЦПУЕН. Мюнхен, 1986. Травень-вересень. Ч. 2/3. 8 с.