Повернутись до журналу

Традиційний народний одяг угорців Закарпаття середини ХІХ – першої половини ХХ ст.

Читати публікаціюЧитати публікаціюЗавантажити публікацію
Автори публікації:
Коцан Василь
Стор.:
50-62
УДК:
391 (477.87) «18/19» 687:658
DOI:
https://doi.org/10.15407/nte2020.05.050
Бібліографічний опис:
Коцан, В. (2020) Традиційний народний одяг угорців Закарпаття середини ХІХ – першої половини ХХ ст. Народна творчість та етнологія, 5/6 (387/388), 50–62.

Автор

Коцан Василь

кандидат історичних наук, директор Закарпатського музею народної архітектури та побуту, доцент кафедри археології, етнології та культурології ДВНЗ «Ужгородський національний університет». ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-0644-9725

 

Традиційний народний одяг угорців Закарпаття середини ХІХ – першої половини ХХ ст.

 

Анотація

У статті на основі наявної літератури, архівних і польових етнографічних матеріалів, а також фондової збірки Закарпатського музею народної архітектури та побуту проведено комплексний аналіз складових традиційного народного жіночого й чоловічого вбрання угорців Закарпаття середини ХІХ – першої половини ХХ ст. Угорці компактно проживали і проживають у прикордонних районах краю. Центром їхнього розселення є Берегівський район. У розвідці детально описано процес крою жіночих сорочок досліджуваного регіону: стану сорочок, рукавів. Особливу увагу звернено на оздоблення сорочок вишивкою. Для угорців краю характерним було використання багатьох різновидів техніки «гладь». В орнаментальній композиції вишивки домінуючими є різноманітні рослинні композиції, улюбленими мотивами – тюльпани, фіалки, волошки. У народному вбранні угорців краю вишивка гармонійно поєднувалася з мереживом. Давнім типом чоловічого верхнього одягу угорців Закарпаття було сукняне пальто («сюр», «ціфрасюр»). Він має спільні риси із сусідніми лемківськими чугами, гуцульськими й буковинськими мантами. У межах цього виду одягу більшою мірою, ніж в інших, поєдналися риси чисто побутового призначення й високохудожнього оздоблення вишивкою та аплікацією. Оздоблення сюрів позначено різностильовими західноєвропейськими впливами в поєднанні з традиційним народним угорським мистецтвом.

Зібраний матеріал свідчить, що впродовж ХІХ – першої половини ХХ ст. як у жіночому, так і в чоловічому вбранні угорців краю відбувалися зміни, пов’язані з появою нових форм одягу: жіночого костюма («мадяр руго»), «ціфрасюра», чоловічого костюма-трійки (піджак, штани «галіфе», безрукавка («лайбі»)), витіснення білих жіночих бунд червоними святковими та ін.

 

Ключові слова

народне вбрання, угорці, сорочка, спідниця, пояс, фартух, штани, безрукавка, верхній одяг, головні убори та взуття.

 

Список використаних джерел

  1. Гинк К., Кишш И‑Ш. Краевое исскуство Венг­рии. Будапешт : Корвина, 1971. 140 с., іл.
  2. Головацкий Я. Ф. О народной одежде и убранстве русинов или русских в Галичине и Северо-Восточной Венгрии. Санкт-Петербург, 1877. 85 с.
  3. Гроздова И. Н. Этническая специфика венгров Закарпатья. Карпатский сборник : Труды международной комиссии по изучению народной культуры Карпат и прилегающих к ним областей. Москва : Наука, 1972. С. 95–107.
  4. Гроздова И. Н., Филимонова Т. Д. Венгры и немцы советского Закарпатья (по материалам полевых исследований 1968–1969 гг.). Советская этнография. 1970. № 1. С. 135–143.
  5. Дєрке М. Назви одягу в угорських говорах Закарпаття : автореф. дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.09. Ужгород : Ужгород. нац. ун‑т, 2002. 20 с.
  6. Дєрке М. Ж. Назви одягу в угорських говорах Закарпаття. Ужгород : Два кольори, 2002. 40 с.
  7. Еперйешши Е. Традиційна культура націо­нальних меншин і глобалізація. Народна творчість та етнологія. 2006. № 4. С. 55–59.
  8. Іваниш А. Іноетнічні запозичання та їх впливи на формування традиційного народного костюму Закарпаття 20–30‑х рр. ХХ ст. Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2018. Вип. 35. С. 309–320.
  9. Іваниш А. Угорські та румунські впливи на формуванні народного закарпатського костюму першої половини ХХ ст. Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2017. Вип. 34. С. 108–115.
  10. Коприва А. Т. Вишивка бунди – верхнього хутряного одягу угорців Закарпаття. Вісник Львівської національної академії мистецтв. Львів, 2006. Спецвипуск ІІ. Ерделівські читання. С. 183–192.
  11. Коприва А. Т. Стильові особливості угорської вишивки Закарпаття (ХІХ – початок ХХ ст.). Народознавчі зошити. 2003. № 5–6. С. 759–765.
  12. Коприва А. Т. Угорська вишивка Закарпаття ХІХ – першої чверті ХХ ст. (художньо-функціональні та стилістичні особливості) : автореф. дис. ... канд. мистецтвознавства : спец. 17.00.06 – «Декоративне і прикладне мистецтво». Львів : Львівська національна академія мистецтв, 2005. 15 с.
  13. Коприва А. Т. Угорські вишивкі на території Закарпаття. Народна творчість та етнографія. 2003. № 1–2. С. 87–90.
  14. Коцан В. Іноетнічні запозичання та їх вплив на формування народного одягу долинян Мараморощини. Народознавчі зошити. 2010. Вип. 5–6. С. 739–751.
  15. Коцан В. Традиційний чоловічий костюм угорського населення Закарпаття кінця XIX– першої половини XX ст. Міжнародний історичний журнал «Русин». Кишинів : Русь, 2010. № 3. С. 126–134.
  16. Коша Л. Чиї ви сини? Огляд угорської етнографії. Ніредьгаза, 2002. 246 с.
  17. Лизанец П. Венгерские заимствования в украинских говорах Закарпатья. Венгерско-украинские межязыковые связи. Будапешт, 1976. 683 c.
  18. Маслова Г. С. Народная одежда русских, украинцев и белорусов. Восточнославянский этнографический сборник. Москва : Изд‑во Академии наук СССР, 1956. С. 589–705.
  19. Мушкетик Л. Українсько-угорське порубіжжя: мова та етнокультура, питання ідентифікації, міжетнічні зв’язки. Народна творчість та етнологія. 2010. № 3. С. 21–35.
  20. Полянська О. В. Оздоблення народного одягу угорців та румун Закарпатської області. Архів Закарпатського музею народної архітектури та побуту. Ужгород : ЗМНАП, 1976. 33 с.
  21. Полянська О. В. Особливості одягу населення Закарпаття. Народна творчість та етнографія. 1976. № 3. С. 23–29.
  22. Полянская Е. В. О сходстве и взаимовлиянии в одежде различных этнических групп Закарпатья. Карпатский сборник : Труды международной комиссии по изучению народной культуры Карпат и прилегающих к ним областей. Москва : Наука, 1976. С. 65–68.
  23. Тиводар М. П. Життя і наукові пошуки Федора Потушняка. Ужгород : Гражда, 2005. 284 с.
  24. Українська культура в контексті світових глобалізаційних процесів. Київ : ІМФЕ, 2005. 360 c.
  25. Філіп Г. Л. Традиційність в орнаментації тканин і вишивки угорців Закарпаття (на матеріалах Закарпатського краєзнавчого музею). Науковий збірник Закарпатського краєзнавчого музею. Ужгород : Карпати, 2005. Вип. VІІ. С. 153–161.
  26. Фонди КЗ «Закарпатський музей народної архітектури та побуту» ЗОР, інвентарний номер (далі – Ф КЗ «ЗМНАП» ЗОР ІН): Е 3106/1288/46.
  27. Ф КЗ «ЗМНАП» ЗОР ІН : Е 3107/1289/47.
  28. Ф КЗ «ЗМНАП» ЗОР ІН : Е 3108/1290/48.
  29. Ф КЗ «ЗМНАП» ЗОР ІН : Е 11263/4385.
  30. Ф КЗ «ЗМНАП» ЗОР ІН : Е 11674/47.
  31. Ф КЗ «ЗМНАП» ЗОР ІН : Е 14650/432.
  32. Ф КЗ «ЗМНАП» ЗОР ІН : Е 14651/433.
  33. Ф КЗ «ЗМНАП» ЗОР ІН : Е 14652/434.
  34. Хофер Т., Фел Е. Народное исскуство венгров. Будапешт : Корвина, 1975. 638 с.
  35. Щоденник польових етнографічних матеріалів, зібраних студентом 1‑го курсу історичного факультету Ужгородського національного університету Б. Вайнером у селі Вишково Хустського району. Архів лабораторії етнології, фольклористики та краєзнавства ім. М. П. Тиводара ДВНЗ «Ужгородський національний університет». Ужгород : УжНУ, 2002. 53 с.
  36. A Magyarsag neprajza. Budapest : Kiralyi Magyar egyetemi nvomda, 1942. 430 s.
  37. Batizi J. Técső éskőrnyéke. Vasárnapiujság. Budapest : Pallas k., 1855. Р. 350–358.
  38. Csernicsko І. A magyar nyelv Kárpátalján (Ukrajnán). Budapest, 1998. 256 р.
  39. Gyorffy I. Matyo nepviselet. Budapest, 1956. 231 s.
  40. Kresz M. Magyar parasztvizelet 1810–1867. Budapest : Akademia k., 1938. 145 s.
  41. Pap-Yanossy M. Volkstracht in Gorgyfalva. Etnographia. 1971. № 82. S. 497–567.
  42. Potusnyak Fedor : A ruszin nepviselet. Зоря-Hajnal. Ужгород, 1943. Річник ІІІ. Ч. 1–4. S. 302–327.
  43. Zoltai L. A debreceni viselet a XVI–XVIII sz. Etnographia. 1938. № 49. S. 75–108, 287–315.