Повернутись до журналу

Етнопсихологічний аспект замовлянь та клятв у фольклорі українців Закарпаття

Читати публікаціюЧитати публікаціюЗавантажити публікацію
Автори публікації:
Тиховська Оксана
Стор.:
63-74
УДК:
398.47(477.87316.273
DOI:
https://doi.org/10.15407/nte2020.05.063
Бібліографічний опис:
Тиховська, О. (2020) Етнопсихологічний аспект замовлянь та клятв у фольклорі українців Закарпаття. Народна творчість та етнологія, 5/6 (387/388), 63–74.

Автор

Оксана Тиховська

кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

ORCID ID 0000-0003-4663-5960

 

Етнопсихологічний аспект замовлянь та клятв у фольклорі українців Закарпаття

 

Анотація

Метою статті є осмислення етнопсихологічного аспекту замовлянь та клятв, які зафіксували на Закарпатті у першій половині ХХ ст. фольклористи П. Світлик, С. Росоха, Ф. Потушняк. У дослідженні використано такі методи: психоаналітичний, філологічний, порівняльний, аналітичний та структурно-семантичний.

У статті розглянуто любовні, лікувальні, родинно-побутові, календарні замовляння, виконавицями яких були переважно жінки та дівчата. Більшість з них побудовані на принципі аналогії та законах контагіозної магії. Такі словесні формули часто мають на меті вплив на сферу несвідомого людини й сприяння асиміляції архетипу негативної Тіні, убезпечення себе від неконтрольованих актів агресії та зла. У статті наголошено на зв’язку магічних словесних формул з обрядами переходу та «часовими межами»: замовляння, проказані під час весільного обряду, мали змінити життя мовця на наступній «межі» (етап материнства); ефективними були замовляння й у великодню ніч (коли межі між світом живих і мертвих нібито ставали умовними).

Клятва, із психологічного погляду, забезпечувала встановлення внутрішньої дисципліни, рівноваги людини й націленість на реалізацію певної акції чи утримання від певних дій. Клятву на межі вважали найнебезпечнішою, оскільки межу, дорогу чи роздоріжжя сприймали як місце переходу між світом людей та потойбіччям. Фізичну межу (межу між земельними ділянками) ототожнювали із межею між свідомістю і несвідомим, а чорт, який міг з’являтися на межі, очевидно, є персоніфікованим образом архетипу негативної Тіні.

У статті розглянуто уламки давніх проклять та клятв, зміст яких сьогодні став незрозумілим, вони містять слова: навхтема, наврамахта, ссена, пек, мара. Використання таких слів надавало певної загадковості мовленню особи, сакралізувало виголошене нею бажання. Психологічна настанова сприймати слово як енергію, а замовляння – як певний ритм, що впорядковує час і простір, виявляється в специфіці поєднання лексем у магічній формулі. Виконавець механічно відтворює текст магічних формул, а їх невидима проекція нібито вибудовує новий, бажаний сценарій реальності, а також здійснює вплив на сферу несвідомого, метафорично оберігає людину від можливих проявів деструктивної, асоціальної поведінки.

 

Ключові слова

архетип, замовляння, клятва, магічне слово, прокляття, магічний ритуал, психоаналіз, український фольклор.

 

Список використаних джерел

  1. Антонович В. Чари на Україні / переклад та редагування В. Гнатюка. Львів : Наукове товариство ім. Шевченка, 1905. 78 с.
  2. Борисюк І. Замовляння в системі архаїчних магічних практик: структурно-семіотичний аналіз. Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська академія»].Серія : Філософія. 2015. Т. 257, Вип. 245. С. 71–76.
  3. Висоцький А. В., Макарець Ю. С. Архетипний образ вогню в лінгвопросторі українських паремій і замовлянь. Studia Slavica Hung. 2019. Vol. 64. С. 1–11.
  4. Леви-Строс К. Структурная антропология. Москва : Наука, 1985. 536 с.
  5. Лозко Г. Коло Свароже: Відроджені традиції. Ніжин : Аспект-Поліграф, 2009. 228 с.
  6. Петров В. Український фольклор (Заговори, голосіння, обрядовий фольклор народно-календарного циклю). Рукопис. Фонд Центрального державного архіву зарубіжної україніки. Мюнхен : Український вільний Університет, 1941. 142 с.
  7. Потебня А. О некоторых символах в славянской народной поэзии. Слово и миф. Москва : Правда, 1989. С. 285–378.
  8. Потушняк Ф. Вода, земля и воздухъ въ народномъ вѣрованю. Унгваръ : Выданя подкарпатского общества наукъ, 1942. Ч. 24. 29 с.
  9. Потушняк Ф. Гадъ въ народномъ вѣрованю. Литературна недѣля. Ужгородъ, 1941. Рочник 1. Ч. 12. (26 октября). С.101–103.
  10. Потушняк Ф. Клятва въ народному вѣрованю. Литературна недѣля. Ужгородъ, 1943. Рочник 3. Ч. 11 (1 юнія). С. 127–130.
  11. Потушняк Ф. Крестъ и крестная сила въ народном вірованіи. Русская правда, Ужгородъ, 1940. 20 апреля. С. 3.
  12. Росоха Стефан. Звычаѣ у нас на Великдень. Наш родный край. Тячов: 1932. Рочник Х. Число 8 (Апрѣль). С. 194–196.
  13. Світлик П. Народнѣ повѣря, ворожки, примовки и обычаѣ села Имстечева. Бер. Верховина. Подкарпатська Русь. Ужгородъ, 1928. Рочник V. Чис. 4. С. 86–91.
  14. Світлик П. Народнѣ повѣря, ворожки, примовки и обычаѣ села Имстечева. Бер. Верховина. Подкарпатська Русь. Ужгородъ, 1928. Рочник V. Чис. 6. С. 144–152.
  15. Соляр О. Українські народні замовляння: питання походження і поетики : Автореф. дисертації канд. філол. наук : 10.01.07 Львівський національний ун‑т ім. Івана Франка. Львів, 2005. 16 с.
  16. Сумцовъ Н. О. Пожеланія и проклятія (Преимущественно малорусскія). Харьковъ : Типографія Губернскаго Правленія, 1896. 26 с.
  17. Темченко А. Українські лікувальні замовляння: вербально-акціональні універсалії, символіка та семантика : Автореферат дисертації канд. історичних наук: 07.00.05 НАН України, Ін‑т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. Київ, 2003. 17 с.
  18. Шинкаренко В. Д. Смысловая структура социокультурного пространства: миф и сказка. Москва : КомКнига, 2005. 208 с.
  19. Юнг К.‑Г. Архетипи і колективне несвідоме. [Переклала з німецької К. Котюк]. Львів : Видавництво «Астролябія», 2013. 588 с. DOI https://doi.org/10.4324/9781315725642.
  20. Ятченко В. Ф. Про розвиток духовності українського етносу дохристиянської доби. Монографія. Київ : Віпол, 1998. 200 с.