Повернутись до журналу2021 рік №2

Семантико-модулятивні конструкції голосних у лікувально- обрядових текстах українців

Читати публікаціюЧитати публікаціюЗавантажити публікацію
Автори публікації:
Темченко Андрій
Стор.:
31–45
УДК:
398.3(=161.2)
DOI:
https://doi.org/10.15407/nte2021.01.031
Бібліографічний опис:
Темченко, А. (2021) Семантико-модулятивні конструкції голосних у лікувально-обрядових текстах українців. Народна творчість та етнологія, 1 (389), 31–45.

Автор

Темченко Андрій

кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3999-9459

 

Семантико-модулятивні конструкції голосних у лікувально-обрядових текстах українців

 

Анотація

Вступ. У статті досліджено міфологічну семантику голосних фонем у лікувально-обрядових текстах українців. Мета публікації полягає у вивченні способів звукової передачі міфологічних смислів у текстах замовлянь. Методи дослідження акумулюють засоби наукового пізнання, запозичені з фонології, лінгвістики, філософії. Отримані результати. Процеси міфотворення, орієнтовані на verbum audiunt, мають свої особливості, оскільки стосуються лімбічної системи. Особливість вербального лікування полягає у превалюванні фонового сприйняття і пояснюється тим, що текст адресовано не лише конкретному слухачу, а й уявним міфологічним персонажам. Структура тесту складається з елементів, що формують мелодику мовлення, налаштовуючи звуковий діапазон обряду, амплітуда і частотність якого «налагоджує» зв’язок носія традиції з тотемами і пращурами, коли важливим був не стільки змістовий, скільки емоційно-звуковий компонент обряду.

Звукова структура тексту має бінарні ознаки. Зокрема, смисловими опозитами до звукосполучень з мелодикою «дикої» природи є голосні зі сильною артикуляцією, виголошення яких стверджує присутність «свого» в середо­вищі «чужого». Звукова організація обрядового тексту відрізняється структурованістю, яка дублює впорядковану наповненість усесвіту. В цьому аспекті актуалізується опозиція «текст – не‑текст», що є засобом звукового і смислового впорядкування ушкодженого хворобою тіла.

Звукова архітектоніка лікувального тексту є системною, оскільки на рівні звуку дублює міфологічну картину всесвіту. Світ людей (космічний «верх») представлений гучними звуками і висхідними інтонаціями, які протиставлені спадним інтонаціям, що стосуються хвороб (космічного «низу»). Використовуючи наказові форми діє­слова, де переважають гучні голосні, здійснюють вигнання хвороби, в імені якої превалюють негучні голосні, демонструючи перевагу верху-життя над низом-смертю. В окресленому аспекті звук є маркером «цього» світу і протистоїть «німому» й «пустому» потойбіччю. Знаковими в цьому плані є мотиви зустрічі братів, спустошення хвороби, благословення.

 

Ключові слова

міф, обряд, лікувальний текст, голосні фонеми, прамова, бінарні опозиції, мотив.

 

Список використаних джерел

  1. Антонюк В. Г. Замовляння в мовноінтонаційній системі української народної поезії та побутовому вжитку : автореф. дис. … канд. філол. наук. Київ, 1994. 24 с.
  2. Бондаренко В. Мовні засоби ритмізації українських народних лікувальних замовлянь. Українське мово­знавство. 2011. № 42. С. 3–13.
  3. Вельмезова Е. В. Чешские заговоры. Исследования и тексты. Москва : Индрик, 2004. 280 с.
  4. Горовая Т. П. Голос как телесный феномен. Мир психологии. 2003. № 2. С. 217–221.
  5. Деррида Ж. О грамматологии / пер. с фр., вст. ст. Н. Автономовой. Москва : Ad Marginem, 2000. 512 с.
  6. Докторевич В. А. Три теории порождения звукосимволизма. URL : https://pgu.ru/upload/iblock/b33/uch_2014_v_24.pdf (дата звернення: 10.05.2020).
  7. Дружинець М. Л. Українське усне мовлення: психо-
    та соціофонетичний аспекти. Одеса : Одеський національний ун-т ім. І. І. Мечникова, 2019. 580 с.
  8. Зоряна вода (таємниці поліських знахарів) / упор., вст. ст. В. Ф. Давидюка. Луцьк: Надстир’я, 1993. 24 с.
  9. Корнієнко Г. Замовляння. Родовід. 1991. № 2. С. 8–13.
  10. Леонтьев А. Н. Психология речи. Мир психологии. 2003. № 2. С. 31–41.
  11. Осипов П. Лексико-семантичні особливості мовних одиниць із позначенням кольору «синій» в німецькій та українській мовах (аспект міжкультурної комунікації). Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету.Вип. 75 (1). Серія: Філологічні науки (мовознавство) : у 5 ч. Кіровоград, 2008. С. 19–22.
  12. Платонов К. И. Слово как физиологический и лечебный фактор (вопросы теории и практики психотерапии на основе учения И. П. Павлова). Москва : Государственное издательство медицинской литературы Медгиз, 1957. 437 с.
  13. Плотникова А. А. Затмение солнца или луны. Славянские древности: этнолингвистический словарь : в 5 т. / под ред. Н. И. Толстого. Москва : Международные отношения, 1999. Т. 2. С. 276–279.
  14. Познанский Н. Заговоры. Опыт исследования происхождения и развития заговорных формул. Москва : Индрик, 1995. 352 с.
  15. Полесские заговоры (в записях 1970–1990‑х гг.). Москва : Индрик, 2003. 752 с.
  16. Рецепти народної медицини, замовляння від хвороби (записані Я. П. Новицьким, П. С. Єфименком, В. П. Милорадовичем). Українські чари. Київ : Либідь, 1992. С. 32–95.
  17. Словарь української мови : у 4 т. / упор. з додатком власн. матер. Б. Грінченко. Київ : Наукова думка, 1996. Т. 3 (О–П). 516 с.
  18. Сучасна українська літературна мова: Підручник / А. П. Грищенко, Л. І. Мацько, М. Я. Плющ та ін. ; за ред. А. П. Грищенка. Київ : Вища школа, 1993. 493 с.