Нові аспекти релігійного життя в Україні в умовах соціальних викликів XXI століття

Автор

Бондаренко Галина

кандидатка історичних наук, провідна наукова співробітниця відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України

Нові аспекти релігійного життя в Україні в умовах соціальних викликів XXI століття

Анотація

У статті аналізуються зміни в релігійному житті українського суспільства у ХХІ ст. Проблеми трансформації церковно-державних взаємин, значення релігійно-культурної спадщини, конфесійного різноманіття та релігійного впливу на соціум залишаються актуальними не лише в Україні, але й у Європі загалом. Особливістю українського релігійного життя досліджуваного періоду є його деномінаційна різноманітність, застережена законодавчо. Зафіксований дослідниками зв’язок між релігійною належністю та національною ідентичністю в українському суспільстві простежується не лише у православному середовищі, але й на прикладі католицьких, ісламських, іудейських релігійних спільнот.

Переломним моментом у діяльності церковних організацій стала Революція гідності. «Молитовні Майдани», що проводились у цей час у різних містах України, мали екуменічний характер. З’явився і став загальновживаним термін «теологія Майдану» (впровадив богослов Кирило Говорун), що засвідчив необхідність розгортання діяльності церков у напрямку діалогу із суспільством. Громадянська позиція церковного керівництва та соціальна доктрина церкви зазнала суттєвих змін внаслідок військових подій на Сході України. В умовах загрози втрати державної безпеки відбулося міжконфесійне обʼєднання релігійних громад, вірян на засадах патріотизму. Через втрату територій, міграційні процеси змінився й релігійний ландшафт у країні: на окупованих територіях зменшилася кількість протестантських, мусульманських общин. В умовах війни громадами різних конфесій здійснюється гуманітарна допомога пораненим, вимушеним переселенцям, мешканцям т. зв. сірої зони. Поширилося та законодавчо устаткувалося військове капеланство. Отримання у 2018 році Томосу й утворення Православної церкви України стало подією геополітичного значення, що була оцінена суспільною думкою як акт відновлення справедливості, повернення українській церкві її історичної спадщини.

Пандемія Covid‑19 внесла свої корективи в перебіг релігійного життя в країні, впливаючи і на рівень побутової релігійності населення, і на суспільну стабільність загалом. У цей час зросла роль цифрових технологій у діяльності церков. Віртуальні літургії та молебні, що мають сотні тисяч переглядів, особливо у святкові дні, дискусії в соціальних мережах щодо щеплення, конфесійної належності, відеозвернення релігійних лідерів до пастви у зв’язку з ключовими суспільними подіями засвідчують інтерес населення до церковних питань, важливість релігійного чинника в сучасному українському соціумі.

Ключові слова

релігійність, конфесійна ідентичність, соціальна діяльність церкви, цифрова релігія.

Джерела та література

1. Говорун К. Про Майдан. Часопис Ї: дискусія. URL : http://www.ji-magazine.lviv.ua/dyskusija/2013/Govorun_Pro_Majdan.htm (дата звернення 4 січня 2021 р.).
2. Державні та соціальні інститути: кому українці довіряють, а кому ні? Фонд Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва. 19 березня 2021 р. URL : https://dif.org.ua/article/derzhavni-ta-sotsialni-instituti-komu-ukraintsi-doviryayut-a-komu-ni (дата звернення 27 січня 2022).
3. Калениченко Т., Коханчук Р. Бути поруч. Основи військового капеланства для військових і волонтерів. URL : https://risu.org.ua/php_uploads/files/articles, 2016 (дата звернення 30 січня 2022 р.).
4. Капелани. На службі Богу і Україні. Київ : ФОП Гончарук А. Б., 2019. 424 с.
5. Конфесійна та церковна належність громадян України (січень 2020 р. соціологія. Разумков центр. URL : https://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/konfesiina-ta-tserkovna-nalezhnist-gromadian-ukrainy-sichen-2020r (дата звернення 10 січня 2022 р.).
6. Котляр А. Хосе Казанова: «Я не верю в нации, но верю в силу духа украинцев». Релігія в Україні. 21.05.2015. URL : https://www.religion.in.ua/zmi/ukrainian_zmi/29165-xose-kazanova-ya-ne-veryu-v-nacii-no-veryu-v-silu-duxa-ukraincev.html (дата звернення 16 лютого 2022 р.)
7. Осієвський Є. Дари Святого Духа: репортаж із молитви Духовного центру «Відродження». Спільне. URL : https://commons.com.ua/uk/vidrodzhennya-muntian/ 03.10.2017. (дата звернення 11 лютого 2022 р.).
8. Токман В. В. Релігійні організації в умовах пандемії Covid‑19. Інформаційно-аналітичний матеріал. Національний інститут стратегічних досліджень. URL : https://niss.gov.ua/sites/default/files/2020-04/relegiyni-organizatsii-covid.pdf (дата звернення 16 лютого 2022 р.).
9. Черенков М. На Майдані протестанти побачили своє місійне поле. Духовність. URL : https://dukhovnist.in.ua/uk/nevydymi-peremohy/1003-na-majdani-protestanti-pobachili-svoe-misijne-pole-mikhajlo-cherenkov (дата звернення 17 лютого 2022 р.).
10. Якубова Л. Суспільство на війні процеси націєтворення. Historians. 24 May 2017. URL : http://www.historians.in.ua/index.php/en/doslidzhennya/2198-larisa-yakubova-suspilstvo-na-vijni-problemi-natsietvorennya-chastina-1 (дата звернення 16 лютого 2022 р.).
11. Якубович М. Від Майдану до АТО: українські мусульмани в умовах військово-політичної кризи (2013–2016). URL : ММ Якубович - 2017 – Nilan.
12. Campbell Heidi. Understanding the Relationship between Religion Online and Offline in a Networked Society. Journal of the American Academy of Religion 80(1): 64–93 March 2012 DOI:10.2307/41348770 (дата звернення 16 лютого 2022 р.).
13. Religious Belief and National Belonging in Central and Eastern Europe. May 10, 2017. Pew Research Center. URL : https://www.pewforum.org/2017/05/10/religious-belief-and-national-belonging-in-central-and-eastern-europe (дата звернення 15 грудня 2021 р.).
14. Ani. Religious Reestablishment in Post-Communist Polities. Journal of Church and State. Volume 51, Issue 3, Summer 2009, Pages 472–501. URL : https://doi.org/10.1093/jcs/csp096 (дата звернення 13 січня 2022 р.).