Повернутись до журналу2022 рік №3

Декоративне різьблення іконостасів Східного Поділля доби Бароко: три комплекси з київських музейних колекцій

Читати публікаціюЧитати публікаціюЗавантажити публікацію
Автори публікації:
Ходак Ірина
Стор.:
59–72
УДК:
271.2-523.47:069.4/.5](477.43/.44)“18”
DOI:
https://doi.org/10.15407/nte2022.02.059
Бібліографічний опис:
Ходак, І. (2022) Декоративне різьблення іконостасів Східного Поділля доби Бароко: три комплекси з київських музейних колекцій. Народна творчість та етнологія, 2 (394), 59–72.

Автор

Ходак Ірина

кандидатка мистецтвознавства, наукова співробітниця відділу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтв Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України

 

Декоративне різьблення іконостасів Східного Поділля доби Бароко: три комплекси з київських музейних колекцій

 

Анотація

Мета статті – охарактеризувати три комплекси іконостасного різьблення (царські врата і колонки) з теренів Вінницької області в колекціях двох провідних київських музеїв – Національного художнього музею України та Національного музею українського народного декоративного мистецтва, зокрема проаналізувати композицію, іконографічний репертуар і технічні особливості. Усі розглядувані твори придбав Данило Щербаківський під час експедиції 1908 року до Подільської губернії. Опрацювання документальних свідчень про історію храмів і стилістичний аналіз пам’яток дають підстави переконливо стверджувати, що два комплекси походять із церков Успіння Богородиці 1737 року в с. Піски-Бершадські Ольгопільського повіту (нині – у складі м. Бершаді Гайсинського р‑ну) та Св. Кузьми і Дем’яна 1753 року в с. Леляки Вінницького повіту (нині Жмеринського р‑ну) і з достатньою вірогідністю можуть бути датовані часом їхнього спорудження (освячення). Натомість походження царських врат і чотирьох колонок, придбаних у священника с. Вишня (Шереметка) Вінницького повіту (нині – у складі м. Вінниці) Євгена Левандовського, потребує подальшого дослідження, оскільки різьблення має виразні ознаки другої половини XVII – початку XVIII ст., тоді як стара церква у Вишні була зведена 1784 року. Усі три комплекси репрезентують ажурне декоративне різьблення іконостасів, серед мотивів якого домінує плинка виноградна лоза з гронами різної форми, прикритими листям відмінної конфігурації, та листя аканта. Вони засвідчують характерну для українського мистецтва барокової доби варіативність флоральних форм в одному іконостасі або навіть одній його складовій (царських вратах чи колонках) і контамінацію виноградної лози та / чи грон з листям аканта.

 

Ключові слова

церква, іконостас, декоративне різьблення, царські врата, колонки, бароко, експедиція, Східне Поділля.

 

Джерела та література

  1. ІР НБУВ. Ф. 278 (С. Таранушенка). Спр. 473. 999 фото, 259 карток.
  2. НА ІА НАН України. Ф. 9. Спр. 76. 104 арк.
  3. НА НХМУ. Оп. 1 (1885–1917 роки). Спр. 3.
  4. Драган М. Українська декоративна різьба XVI–XVIII ст. Київ : Наук. думка, 1970. 204 с., іл.
  5. Оляніна С. Виноградна лоза в декорі іконостасів XVII–XVIII століть: типологія форм. Культурологічна думка : щорічник наук. праць. Київ, 2013. Т. 6. № 1. C. 105–118.
  6. Оляніна С. Квітково-плодові мотиви в декоративному оздобленні іконостасів XVII – першої половини XVIII ст.: типологія, розміщення. Культурологічна думка : щорічник наук. праць. Київ, 2014. Т. 7. № 1. C. 123–140.
  7. Оляніна С. Репертуар та іконографія зооморфних мотивів у декорі українських іконостасів XVII–XVIII ст. Культура України : зб. наук. праць. Харків, 2015. Вип. 51. С. 194–207.
  8. Оляніна С. Типологія форм аканта в орнаментиці іконостасів XVII–XVIII століть. Художня культура. Актуальні проблеми : наук. вісник. Київ, 2013. Вип. 9. С. 268–291.
  9. Павлуцкий Г. Деревянные и каменные храмы. Киев : Тип. С. В. Кульженко, 1905. III, 124, [6] с. (Древности Украины ; вып. 1).
  10. Приходы и церкви Подольской епархии / под ред. Е. Сецинского. Каменец-Подольск : Тип. С. П. Киржацкого, 1901. 1064, 175 с. (Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета ; вып. 9).
  11. Сецинский Е. Исчезающий тип деревянных церквей. Труды Подольского церковного историко-археологического общества (бывшего Историко-статистического комитета). Каменец-Подольск : Тип. С. П. Киржацкого, 1904. Вып. 10 / под ред. Е. Сецинского и Н. Яворского. С. 393–416.
  12. Ходак І. Культове мистецтво Східного Поділля в експедиційній діяльності Данила Щербаківського: вербальні та візуальні практики. Знакові постаті вітчизняної гуманітаристики в національно-культурному самоствердженні України : зб. статей Міжнар. наук. конф. (Київ. 25 травня 2017 року). Київ : Вид‑во ІМФЕ, 2017. С. 284–299.
  13. Ходак І. Людський заробіток. Данило Щербаківський: сильвета українського мистецтвознавця. Київ ; Харків : Вид. О. Савчук, 2020. 546 с., 461 с. іл., 16 с. кольор. іл.
  14. Ходак І. Наталя Коцюбинська і Кабінет українського мистецтва Всеукраїнської академії наук (з історії вітчизняного мистецтвознавства 1920‑х – початку 1930‑х років). Київ : ІМФЕ ; Харків : Вид. О. Савчук, 2017. 448 с., 114 іл.
  15. Царські врата українських іконостасів : альбом / упоряд. Ю. Юркевич. Львів : Ін‑т колекціонерства укр. мистецьких пам’яток при НТШ, 2012. 386 с., іл.

The texts are available under the terms of the Creative Commons
international license CC BY-NC-ND 4.0
© ІМФЕ