Повернутись до журналу

У пошуках власної ідентичності. Життя очима внутрішньо переміщених осіб (за польовими матеріалами)

Читати публікаціюЧитати публікаціюЗавантажити публікацію
Автори публікації:
Калач Олена
Стор.:
66–72
УДК:
314.15+316.344]:323.22(477.52/.6)
DOI:
https://doi.org/10.15407/nte2022.04.066
Бібліографічний опис:
Калач, О. (2022) У пошуках власної ідентичності. Життя очима внутрішньо переміщених осіб (за польовими матеріалами). Народна творчість та етнологія, 4 (396), 66–72.

Автор

Калач  Олена

кандидатка історичних наук, молодша наукова співробітниця відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України

 

У пошуках власної ідентичності. Життя очима внутрішньо переміщених осіб (за польовими матеріалами)

 

Анотація

У статті здійснено одну з перших в етнологічній науці спроб стисло проаналізувати події 2014 та 2022 років на Сході нашої держави на основі записаних face-to-face інтерв’ю з очевидцями за заздалегідь підготованим авторським питальником. Особливу увагу зосереджено на простеженні змін в усвідомленні населенням краю своїх мовно-культурних інтересів, громадянських цінностей і геополітичних пріоритетів у системі етнічної та національної ідентифікації, а також на дослідженні проблем і перспектив розвитку української ідентичності в регіоні.

Розкрито позиції респондентів щодо ключових, на наш погляд, питань: причини початку збройного протистояння на Сході України, основні напрямки внутрішньої та зовнішньої політики нашої держави, світоглядні позиції, мовне питання, довіра до засобів масової інформації.

З початком російсько-українського збройного протистояння істотних змін зазнає географія дослідження: спочатку анексували АР Крим, потім захопили частини Донецької та Луганської областей. Відповідно відпав сегмент, який практично постійно підтримував проросійський вектор розвитку нашої держави та висловлювався за надання особливого статусу російській мові. Ще частина зазначених регіонів була звільнена після тимчасової окупації у 2014 році. І вже тоді почали проростати перші зернята проукраїнської орієнтації громадян, відбувалися зміни у світогляді, сприйнятті та виборі інформації.

Опитані нами респонденти прожили вісім років у змінному соціокультурному середовищі, потім пережили повторний стрес 24 лютого 2022 року. Як результат – повний збіг поглядів наших інформантів з даними останніх соціологічних опитувань на території, підконтрольній українській владі.

В українців принципово змінилося ставлення до держави: війна за кілька днів об’єднала всі регіони України у прагненні перемоги, впевненості у кращому майбутньому. Беззаперечними є перемога над ворогом, відбудова країни, розвиток самостійної вільної держави, унітарної за своїм устроєм, вступ до ЄС та НАТО, єдина українська державна мова, забезпечення і дотримання її функціонування на всіх рівнях.

Усе вищеперераховане уможливлює констатацію необхідності подальшого ґрунтовного студіювання досліджуваного нами питання в поєднанні з теоретичним доробком різних наукових дисциплін.

 

Ключові слова

російсько-український конфлікт, Схід України, внутрішньо переміщені особи, ідентичність, світогляд, зовнішня політика, внутрішня політика, цінності, мовне питання.

 

Джерела та література

  1. Загородній М. Звідки українці беруть інформацію в умовах війни? Опитування. Українська правда. Життя. 2 червня 2022. URL : https://life.pravda.com.ua/society/2022/06/2/248923/ (дата звернення 26.09.2022).
  2. Звернення Президента України з нагоди Дня пам’яті та примирення. Президент України Володимир Зеленський. Офіційне інтернет-представництво. URL : https://www.president.gov.ua/news/zvernennya-prezidenta-ukrayini-z-nagodi-dnya-pamyati-ta-prim-74885 (дата звернення 09.06.2022).
  3. Калач О. Експедиційні матеріали, зібрані в рамках теми «Формування нової ідентичності вимушених переселенців у змінному соціокультурному середовищі». 2022 р. Комп’ютерний набір. 61 арк.
  4. Малиха М. До проблеми сутності поняття «внутрішньо переміщені особи»: державна політика та регіональна практика. Науково-теоретичний альманах «Грані». 2015. Т. 18. № 8. С. 6–11.
  5. Опитування «Боротьба в інформаційній та культурній царинах: що думають українці про державну мовну політику та пропаганду на тлі агресії Російської Федерації». 02.06.2022. Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва. URL : https://dif.org.ua/article/borotba-v-informatsiyniy-ta-kulturniy-tsarinakh-shcho-dumayut-ukraintsi-pro-derzhavnu-movnu-politiku-ta-propagandu-na-tli-agresii-rf (дата звернення 26.09.2022).
  6. Опитування «Інформації з яких джерел більше довіряють українці та якими, на їхню думку, є критерії професійності журналістів». 19.08.2022. Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва. URL : https://dif.org.ua/article/informatsii-z-yakikh-dzherel-bilshe-doviryayut-ukraintsi-ta-yakimi-na-ikhnyu-dumku-e-kriterii-profesiynosti-zhurnalistiv (дата звернення 26.09.2022).
  7. Піскун О. Ідентифікаційні процеси в середовищі населення Південної Слобожанщини в історичному розвитку: мовнокультурні, етноконфесійні та ціннісні виміри : дис. … канд. іст. наук. 07.00.05. – етнологія. Київ, 2014. 250 с.
  8. Публікації. Вплив зовнішньої агресії на мовні уподобання громадян України. 03.05.2022. Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва. URL : https://dif.org.ua/article/vpliv-zovnishnoi-agresii-na-movni-upodobannya-gromadyan-ukraini?fbclid=lwAR1007sYB4jj871TH_emUhL79Zcb79ZRaHUex72jyeaPeOGMauCxl6fHAdl (дата звернення 26.09.2022).
  9. Самойлова Л. Внутрішньо переміщені особи в приймаючих громадах: порівняльний аналіз моделей безконфліктної взаємодії. Магістерська дисертація. НТУ України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Київ, 2018. 137 с.
  10. Українсько-російський кордон. URL : https://m.dw.com/uk/t-40000332 (дата звернення 08.06.2022).
  11. Фещенко Р. Високий рівень національної стійкості. Соціолог Головаха – про те, якими стали українці за час війни й головну їхню відмінність від росіян. НВ LIFE. 9 червня 2022. URL : https://life.nv.ua/ukr/socium/chim-vidriznyayutsya-rosiyani-ta-ukrajinci-sociolog-pro-te-shcho-viyavila-viyna-novini-ukrajini-50248594.html (дата звернення 08.08.2022).

The texts are available under the terms of the Creative Commons
international license CC BY-NC-ND 4.0
© ІМФЕ