Автор
Ганжа Ангеліна
кандидатка філологічних наук, старша наукова співробітниця відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики Інституту української мови НАН України (Київ, Україна). ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2938-5306
Поліфонізм наративу в документальному кінотексті (на прикладі фільму «Poeta Maximus»)
Анотація
Наратив у кінотексті розглянуто як оповідь про взаємопов’язані події, що відбуваються в певних просторово-часових рамках і в яких беруть участь автор, наратор та персонажі. Інтермедіальна природа документального кіно ускладнює його аналіз у координатах будь-яких дослідницьких парадигм. Проте серед універсальних категорій варто виокремити поліфонізм як засіб створення цілісного уявлення про культурний продукт.
Специфікою поліфонічної нарації в біографічному фільмі-портреті є актуалізація сюжетотворчого мотиву пам’яті, зокрема створення спільного спогаду про життя героя. Власне прагматичний аспект використання поліфонічної оповіді – композиційно-сюжетна схематичність. Авторам стрічок, особливо в циклових документальних телепроєктах, технологічно зручно дотримуватися напрацьованої наративної схеми екранної оповіді. Такий процес виробництва / споживання медіапродукції належить до клішованих форм комунікації. Для деяких документальних циклів використання поліфонії стало частиною формату, а їх постійні глядачі звично «читають» такий аудіовізуальний поліфонічний наратив. Це дає змогу легко налаштуватися на сприйняття стереоскопічної картини подій, на об’ємну презентацію історії героя біографічного чи історичного документального фільму.
У статті запропоновано авторську візію реалізації поліфонізму кінонаративу в документальному фільмі «Poeta Maximus» (2008) із серіалу «Гра долі». Зроблено висновок про наявність певної сюжетно-композиційної схеми організації аудіовізуального поліфонічного наративу в серіалі. Серед специфічних фігур екранної нарації в аналізованій документальній стрічці зафіксовано транспозицію (перехід від прямої мови ведучої в кадрі до закадрового коментування), накладання (одночасне використання «хроніки епохи» із закадровим читанням уривка з художнього тексту), суміщення (одночасне використання на екрані фотографій і відеофрагментів). Івент-аналіз фільму «Poeta Maximus» (2008) дав змогу зробити висновок про значну подієву насиченість і мелодраматичні мотиви стрічки.
Ключові слова
кінотекст, документальний фільм, наратив, поліфонізм, М. Рильський.
Джерела та література
- Астрахан Н. Поліфонія літературного твору: теоретичний аспект. Житомирські літературознавчі студії. 2013. Вип. 7. С. 175–183. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/gls_2013_7_23.
- Бибик С. П. Оповідність в українській художній прозі. Київ ; Луганськ : Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2010.
- Бистров Я. В. Біографічний наратив у лінгвокогнітивному вимірі (на матеріалі англомовної прози кінця ХХ – початку ХХІ ст.) : дис. … д-ра філол. наук : 10.02.04. Київ, 2016.
- Бугаева Л. О кинонарративе. Международный журнал исследований культуры. 2012. № 2. С. 6–10. URL : https://cyberleninka.ru/article/n/o-kinonarrative/viewer.
- Драчова О. П. Засоби поліфонічної текстуальної організації документального фільму О. Фетисової «Вероніка і саксофон». Держава та регіони. Серія : Гуманітарні науки. 2012. № 4. С. 142–146.
- Касян Л. Г. Кінообраз Максима Рильського в контексті комеморативних практик. Архіви України. 2015. № 1. С. 129–138.
- Кондратенко Н. В. Карнавалізація як вияв мовної гри в художньому дискурсі. Лінгвістичні дослідження : зб. наук. пр. ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2012. Вип. 33. С. 61–65.
- Пронин А. А. Документальный фильм как публицистический наратив: структура, функции, смысл : дис. ... д-ра филол. наук : 10.01.10. Санкт-Петербург, 2016.