Міграційні процеси в Харківській області в умовах російської агресії та їхній вплив на демографічну ситуацію

Автор

Скляр Володимир

доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри українознавства, культурології та історії науки Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (Харків, Україна).

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0020-5973

Міграційні процеси в Харківській області в умовах російської агресії та їхній вплив на демографічну ситуацію

Анотація

Дослідження міграційних процесів, які були спричинені російським вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року, є досить актуальною науковою проблематикою. У статті визначено основні територіальні напрями міграційних процесів на теренах Харківщини та їхній влив на демографічну ситуацію в області. Акцентовано увагу на сутності термінів «втікачі від війни» – вимушені мігранти (внутрішньо переміщені особи) в Україні та «українські біженці за кордоном».

Ще наприкінці лютого 2022 року наступ російських загарбників на Харків було зупинено завдяки героїчному опору Збройних Сил України та військ Територіальної оборони. Тому Харків увійшов до переліку перших міст України, які отримали звання «Місто-герой» (21 березня 2022 року).

На основі аналізу статистичних даних, які надавалися Харківською обласною військово-цивільною адміністрацією, визначено часові відмінності міграційних потоків та встановлено особливості територіального розміщення внутрішньо переміщених осіб (ВПО) у Харківській області та в інших областях України. Висвітлено масштаб цих вимушених міграцій, насамперед у місті Харкові, чисельність населення якого скоротилася з 1 млн 400 тис. осіб напередодні російського вторгнення до 300 тис. осіб у квітні 2022 року. За оцінками міської влади Харкова, навесні 2022 року з міста лише залізницею було евакуйовано 600 тис. осіб. Провести евакуацію з північних та східних теренів Харківщини в перші місяці війни не вдалося. Під окупацією опинилася значна частина території області (п'ять із семи районів).

Акцентовано увагу на хвилі повернення (реевакуації) населення до Харкова, яка розпочалася у травні 2022 року після звільнення від російських окупантів найближчих його околиць і тривала до весни 2023 року, коли чисельність населення міста досягла 1,1 млн осіб. Майже вся територія Харківської області була звільнена у вересні–жовтні 2022 року. Розкрито також етнічний склад населення Харківщини на початку ХХІ ст.

Визнано те, що значна частина вимушених переселенців, які адаптувалися на нових теренах, можуть залишитися там. Це стосується не лише українських мігрантів за кордоном, але й харків’ян, які нині мешкають в інших областях України, особливо з числа тих, хто втратив житло та роботу в Харківській області. Це негативно вплине на існуючу нині складну демографічну ситуацію на Харківщині в найближчій перспективі.

Ключові слова

Харків, Харківська область, міграція, вимушені переселенці (внутрішньо переміщені особи), російська агресія, реевакуація, демографічна ситуація.

Джерела та література

1. Багалій Д. І. Історія Слобідської України : з 71 малюнками і 2 картами. Харків : Союз, 1918. 308 с.
2. Богодухівський і Красноградський райони завершують підготовку до опалювального сезону. URL : https://kharkivoda.gov.ua/news/117060?sv (дата звернення 21.05.2023 р.).
3. Бондар Г. Багато мешканців Харкова досі не наважуються залишати бомбосховища у метрополітені. URL : https://www.unian.ua/society/metro-harkova-vidnovilo-robotu-bagato-harkiv-yan-dosi-ne-navazhuyutsya-zalishati-bomboshovishcha-novini-harkova-11840400.html (дата звернення 10.05.2023 р.).
4. Зеленський вручив меру Харкова відзнаку «Місто-герой України». URL : https://www.radiosvoboda.org/a/news-zelenksyi-kharkiv-misto-heroi/32329924.html (дата звернення 16.05.2023 р.).
5. Інтерв’ю академіка Елли Лібанової (Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України) медійній платформі «РБК-Україна». URL : https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=10010 (дата звернення 20.05.2023 р.).
6. Лібанова Е. М. В Україну повернеться принаймні половина втікачів від війни. URL : https://www.rbc.ua/rus/news/ella-libanova-ukrayinu-povernetsya-prinaymni-1681912490.html (дата звернення 17.05.2023 р.).
7. На Харківщині продовжують евакуйовувати населення із деокупованих територій. URL : https://kharkivoda.gov.ua/news/119436 (дата звернення 15.05.2023 р.).
8. Нечепоренко О. Нескорене місто. Як вдалося захистити Харків, не допустити окупації? URL : https://www.radiosvoboda.org/a/kharkiv-viyna-lyutyy-2022/32284813.html (дата звернення 18.05.2023 р.).
9. Сергійчук В. І. «Українізація Росії». Політичне ошуканство українців російською більшовицькою владою в 1923–1932 роках. Київ : Українська видавнича спілка, 2000. 331 с.
10. Скляр В. М. Етномовна структура населення Харкова на початку ХХІ ст. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки». Харків, 2018. Вип. 26. С. 104–111.
11. Скляр В. М. Етномовний склад населення Харківської області: за матеріалами Всеукраїнського перепису населення 2001 року : монографія. Харків : Тим Паблиш Груп, 2019. 642 с.
12. У гуртожитках Харкова проживає 80 000 переселенців. URL : https://2day.kh.ua/ua/kharkow/u-hurtozhytkakh-kharkova-prozhyvaye-80-000-pereselentsiv (дата звернення 20.05.2023 р.).
13. У Харківській області зареєструвалися понад 485 тисяч переселенців. URL : https://kharkivoda.gov.ua/news/120828?sv (дата звернення 17.05.2023 р.).
14. Лобанок Д. Харків: населення та демографічні зміни з початком повномасштабної війни. URL : https://gwaramedia.com/yak-zminilosya-naselennya-harkova-z-pochatku-povnomasshtabnogo-vtorgnennya/ (дата звернення 20.05. 2023 р.).
15. Ще 200 000 жителів Харківської області стали переселенцями. URL : https://2day.kh.ua/ua/kharkow/shche-200-000-zhyteliv-kharkivskoyi-oblasti-staly-pereselentsyamy (дата звернення 17.05.2023 р.).