Специфіка фольклорного перекладу: на матеріалі угорської та слов’янських мов

Автор

Мушкетик Леся

докторка філологічних наук, членкиня-кореспондентка НАН України, провідна наукова співробітниця відділу української та зарубіжної фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна).

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5958-0044

Специфіка фольклорного перекладу: на матеріалі угорської та слов’янських мов

Анотація

Переклад художніх і фольклорних творів має свою специфіку, охоп­лює поезію і прозу, лірику і драматургію. Сучасні перекладачі користуються порадами та творчим доробком своїх попередників, зосібна Максима Рильського, який наукову та фольклористичну діяльність поєднував з перекладами зі слов’янських та неслов’янських мов, зробив низку цінних зауважень із питань перекладу, його адекватності, передачі національної самобутності творів тощо.

Питання перекладу фольклорних творів угорською та українською мовами привертало увагу й інших перекладачів і дослідників, з-поміж них – Е. Грігаші, Ж. Раб, І. Петровцій, які свідчать, що, крім мовної компетенції, ця робота потребує певних екстралінгвістичних знань з етнології, історії, краєзнавства тощо. Вони говорять про дві основні небезпеки таких перекладів: з одного боку, це нівелювання національного колориту твору, перетворення його на власний твір; з другого – текст не повинен звучати чужорідно, а бути природним і легким для читання. Переклад різних жанрів і видів фольклору має свою специфіку. Так, значні труднощі виникають при перекладі слов’янського героїчного епосу угорською мовою, об’ємної форми дум і билин, їх епічності, динамічності тощо. Відтворення колориту народних пісень продемонстровано в статті на прикладі перекладів угорських календарних і любовних пісень українською. Далі авторка подає низку зразків власних перекладів із двомовної збірки «Угорські народні казки рідкісної краси», коментуючи передачу реалій, власних назв, фразеологізмів, мовних формул – ініціальних, медіальних і фінальних.

Попри певні сумніви щодо можливості успішного перекладу фольк­лорних творів дуже різними (не близькими) мовами, можна з упевненістю сказати, що це можливо, але цей процес потребує, окрім глибоких лінгвістичних та дискурсивних знань, екстралінгвістичних, а також поетичної майстерності й таланту перекладача.

Ключові слова

фольклор, переклад, Максим Рильський, угорська мова, українська мова, жанри, реалії, зразки.

Джерела та література

1. Гацак В. М. Проблема фольклористического перевода эпоса. Фольк­лор. Издание эпоса. Москва : Наука, 1977. С. 182–198.
2. Залан Т. Котидзьобик Хі‑Ба. Повість-казка / пер. з угор. Л. Мушкетик. Київ : Веселка. 1991. 105 с.
3. Іскри чардашу. Мадярська поезія / пер. з угор. І. Петровцій. Ніредьгаза, 1998. 324 с.
4. Коптілов В. В. Теорія і практика перекладу : навч. посібник. Київ : Юніверс, 2003. 280 с.
5. Кравцов Н. И. Славянский фольклор. Тексты. Москва : Изд‑во МГУ, 1987. 375 с.
6. Мушкетик Л. Г. Українська пісня в угорських перекладах. Народна творчість та етнографія. 1988. № 6. С. 12–20.
7. Мушкетик Л. Г. Переклад з угорської на українську мову: теоретичні узагальнення і практичний досвід. Київ : Аспект-Поліграф, 2006. 199 с.
8. Песни мадьяр : венгерские народные песни и баллады. Составитель и автор вступительной статьи Д. Ортутаи. Песни и баллады перевел с венгерского Н. Гребнев. Москва : Корвина, 1977. 138 с. DOI: https://doi.org/10.4159/harvard.9780674433144.c2.
9. Раб Ж. Сповідь перекладача. Всесвіт. 1979. № 7. С. 110–112.
10. Рильський М. Проблеми художнього перекладу [1962]. Рильський М. Т. Зібрання творів : у 20 т. Київ : Наукова думка, 1987. Т. 16 : Фольклористика, теорія перекладу, мовознавство. С. 239–306
11. Рильський М. Т. Мистецтво перекладу. Статті, виступи, нотатки. Київ : Рад. письменник, 1975. 344 с.
12. Рильський М. Т. Художній переклад з однієї слов’янської мови на іншу. Київ : АН УРСР, 1958. 50 с.
13. Угорські народні казки рідкісної краси / уклад., вступ. стаття, переклад з угор. Л. Мушкетик. Київ : Гол. спец. ред. мовами нац. меншин, 2003. 212 с.
14. Шахова К. А. Некоторые проблемы перевода поэзии Т. Г. Шевченко на венгерский язык. Теорія і практика перекладу. 1984. Вип. 11. С. 23–34.
15. A fordítás tudománya. Valógatás a fordításelmélet irodalmából / Szerk. Bart I., Klaudy K. Budapest : Tankönyvkiadó, 1986, 360 p.
16. Kosztolányi D. «A “Holló”. Válasz Elek Artúrnak». Nyugat, 1913, 6 : P. 641–644.
17. Medve Z. Az Alföld poetája a zordon Kárpátokban. Petőfi Sándor kárpátaljai és galíciai recepciója. Nyíregyháza, 2004. 195 p.
18. Rab Zs. Népköltészetfordítás néhány tapasztalatáról. A műfordítás ma. Budapest, 1981. P. 598–608.
19. Radnóti M. Orpheus nyomában. Műfordítások kétezer év költőiből. Budapest : Pharos, 1943. 191 p.