Співпраця Музею Слобідської України і секції етнології та краєзнавства Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури (20 ті роки XX століття)

Автор

Стаднік Юлія

аспірантка Національного технічного університету «Харківський політехнічний університет», старша наукова співробітниця І відділу науково-експозиційної роботи Харківського історичного музею імені М. Ф. Сумцова (Харків, Україна).

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4191-8147

Співпраця Музею Слобідської України і секції етнології
та краєзнавства Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури (20‑ті роки XX століття)

Анотація

У статті розглянуто співпрацю секції етнології та краєзнавства Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури і Музею Слобідської України впродовж 1920‑х років на особистому, науковому та громадському рівнях. У цей період розвиток української науки проходив у надскладних соціально-політичних умовах. Недостатнє фінансове забезпечення, переформатування системи освіти й науки, а пізніше репресії вчених позбавили наукову галузь стабільності. Водночас посилилася співпраця вчених у межах спільних наукових проєктів.

У результаті дослідження визначено, що підґрунтям спільної роботи співробітників секції етнології та краєзнавства і Музею Слобідської України стала єдина тематика досліджень, а також праця на штатних посадах одночасно в обох установах М. Сумцова, Р. Данківської, І. Єрофеєва, П. Ковалівського та інших талановитих учених. Окрім того, музей уважався однією з науково-допоміжних установ кафедри.

У процесі вивчення було встановлено, що завдяки особистим зв’язкам у межах секції та Музею було сформоване фахове коло науковців, які працювали над теоретичними й практичними завданнями етнології та краєзнавства. Результатами спільної діяльності стали розробки програм етнологічних досліджень, що застосовувалися під час пошукових експедицій, а також часткове розв’язання проблеми оприлюднення результатів наукової праці – публікація напрацювань учених у виданнях Музею та збірниках кафедри. Також на кафедрі велася підготовка молодого покоління науковців, які здійснювали професійну діяльність у музейній галузі.

Спільними зусиллями співробітників кафедри та Музею успішно проводилася культурно-просвітницька робота. У 1925–1927 роках було організовано серію лекцій з історії та культури України. Завдяки взаємодопомозі етнолого-краєзнавча секція Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури і Музей Слобідської України стали центрами етнологічних та краєзнавчих досліджень на Харківщині у 20‑х роках ХХ ст.

Ключові слова

етнологія, краєзнавство, музей, науково-дослідна кафедра, етнолого-краєзнавча секція, Харків.

Джерела та література

1. Багалій Д. І. Автобіографія: 50 літ на стороні української культури. Харків : Прапор, 2002. 192 с.
2. Багалій Д. І. Наукова спадщина М. Ф. Сумцова. Червоний шлях. 1923. № 3. С. 162–171.
3. Богдашина О. М. Діяльність Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури ім. акад. Д. І. Багалія (1921–1934 рр.) : монографія. Харків : Вид. ХДПУ, 1994. 196 c.
4. Борисенко В. Нариси з історії української етнології 1920–1930‑х років. Київ : Унісерв, 2002. 92 с.
5. Бюлетень Кабінету антропології та етнології ім. Хв. Вовка. Київ, 1925. Ч. 1. 45 с.
6. Ветухов О. Праці секції. Науковий збірник Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури імені акад. Д. Багалія / за заг. ред. акад. Д. Багалія. Харків : Державне видавництво України, 1930. Т. 9. С. 145–155.
7. Ветухов О. Харківщина. Краєзнавство : науковий журнал. Харків, 1929. Ч. 1–2. С. 61–64.
8. Водотика С. Г., Савенок Л. А. Дискусійні аспекти науково-організаційної структури ВУАН 1921–1928 рр.: кафедри в структурі історичного знання. Історичний архів. Наукові студії: збірник наукових праць. 2016. № 17. С. 51–57.
9. Дубровський В. В. Музеї України. Харків : Держвидав України, 1929. 60 с.
10. Ерофеев И. Музей Слободской Украины им. Сковороды. Пламя. 1925. № 9. С. 10–11.
11. Капелюшний В. П., Казакевич Г. М., Чернищук Н. В. Українська етнологія у європейському контексті (друга половина ХІХ ст. – 20‑ті рр. ХХ ст.). Вінниця : ТОВ «Нілан-ЛТД», 2013. 208 с.
12. Мандебура О. С. Микола Сумцов і проблеми соціокультурної ідентичності. Київ : ІПіЕНД, 2011. 276 с.
13. Маньковська Р. В. Репресії серед музейних працівників в кінці 20–30‑х рр. З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. 1997. № 1/2. С. 263–271.
14. Музей Слобідської України ім. Г. С. Сковороди. Бюлетень. Харків, 1926–1927. № 2–3.
15. Музей Слобідської України. Бюлетень. Харків, 1925. № 1.
16. Наука на Украине. Харьков : Типография Народного комиссариата просвещения. 1922. № 3. 291 с.
17. Науковий збірник Харківської науково-дослідчої катедри історії України: пам’яті акад. М. Сумцова / за ред. Д. Багалія, О. Ветухова, М. Плевако, С. Таранушенка, М. Яворського. Харків : Рух, 1924. І. 154 с.
18. Павлова О. Г. Музей Слобідської України імені Г. С. Сковороди (січень 1920–1929). Переяславські Сковородинівські студії. 2011. Вип. 1. С. 304–309.
19. Скрипник Г. А. Етнографічні музеї України. Становлення і розвиток. Київ : Наукова думка, 1989. 301 с.
20. Федоровский А. С. Краеведческая работа в Харькове и на Слободской Украине (в 1910–1920‑х гг.). Краеведение. 1924. № 3. С. 292–298.
21. Чернікова І. В. Пам’яткоохоронна діяльність музею слобідської України імені Г. С. Сковороди (1920‑ті рр.). Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. «Історія та географія». 2013. Вип. 49. С. 170–172.