Повернутись до журналу2023 рік №3

Українські мітинги в Парижі: функції і фольклор

Читати публікаціюЧитати публікаціюЗавантажити публікацію
Автори публікації:
Коваль-Фучило Ірина
Стор.:
54–62
УДК:
351.752.2:355(477-470+571)](443.61)“20”
DOI:
https://doi.org/10.15407/nte2023.02.054
Бібліографічний опис:
Коваль-Фучило, І. (2023) Українські мітинги в Парижі: функції і фольклор. Народна творчість та етнологія, 2 (398), 54–62.
Надійшло:
16.05.2023
Рекомендовано до друку:
13.06.2023

Автор

Коваль-Фучило Ірина

кандидатка філологічних наук, старша наукова співробітниця відділу української та зарубіжної фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна).

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4048-9114

 

Українські мітинги в Парижі: функції і фольклор

 

Анотація

У статті представлено результати включеного спостереження за особливостями проведення вуличних мітингів у Парижі на підтримку України. Дослідження тривало близько чотирьох місяців (листопад 2022 – лютий 2023). Проукраїнські мітинги відбуваються двічі на тиждень: щосереди та щосуботи. Вони мають форму ходи: люди збираються на одній із центральних площ Парижа і йдуть на іншу площу. Дорогою вони скандують антивоєнні гасла, у яких просять допомогти Україні вибороти перемогу, засуджують російську військову агресію. На кожному мітингу виступають доповідачі. Мітинги відбуваються французькою та українською мовами. Мітингарі активно використовують плакати, транспаранти, на яких написано короткі тексти французькою, нечасто – англійською, українською мовами. На мітингах багато українських, французьких, іноді польських, литовських, грузинських та інших прапорів. Основна мета мітингів – привернути увагу парижан і гостей міста до війни в Україні, підтримати боротьбу нашої країни за деокупацію, зробити видимою українську громаду в Парижі. Для самопрезентації своєї діяльності, підвищення її статусу учасники мітингів використовують воєнну термінологію («фронт», «батальйон», «контрпропаганда»), а також спеціальні шеврони з написом «Мітингарі». До дослідження долучено джерельний матеріал: фольклор про-тесту (усні кричалки і графічні написи на плакатах). Розшифровані тексти інтерв’ю з організаторами й учасниками мітингів готуються до друку.

 

Ключові слова

мітинг, Париж, фольклор протесту, російсько-українська війна, українська громада за кордоном.

 

Джерела та література

  1. Гунчик І., Горблянський Ю. Фольклорні паремії та афоризми Київського Євромайдану. Міфологія і фольклор. 2015. № 3–4. С. 133–144.
  2. Іваннікова Л. Фольклорні рефлексії на сучасні політичні та історичні виклики: боротьба за суверенну Українську Державу (кінець 80‑х – початок 90‑х років XX століття). Слов’янський світ. 2021. Вип. 20. С. 141–199.
  3. Лисюк Н. Фольклор як політична зброя. Слово і час. 2005. № 11. С. 65–71.
  4. Трач Н. «Разом – сила!»: Риторика українського спротиву. Соціолінгвістичні есеї. Київ : Кліо, 2015. 144 с.

The texts are available under the terms of the Creative Commons
international license CC BY-NC-ND 4.0
© ІМФЕ