Повернутись до журналу2023 рік №3

Український фарфор у Колекції фарфору Державних художніх зібрань Дрездена

Читати публікаціюЧитати публікаціюЗавантажити публікацію
Автори публікації:
Корусь Олена
Стор.:
76–80
УДК:
069.51:738.1](477=430.246.1)
DOI:
https://doi.org/10.15407/nte2023.02.076
Бібліографічний опис:
Корусь, О. (2023) Український фарфор у Колекції фарфору Державних художніх зібрань Дрездена. Народна творчість та етнологія, 2 (398), 76–80.
Надійшло:
23.03.2023
Рекомендовано до друку:
13.06.2023

Автор

Корусь Олена

кандидатка мистецтвознавства, співробітниця з інвентаризації фондів Колекції фарфору Державних художніх зібрань Дрездена (Дрезден, Німеччина).

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3280-492X

 

Український фарфор у Колекції фарфору Державних художніх зібрань Дрездена

 

Анотація

У період нинішньої російсько-української війни, яка триває від 2014 року, перед прогресивними колами українського суспільства, зокрема науковцями, постало питання деколонізації та деімперіалізації української історії і культури. Особливо гостро завдання повернення до орбіти вітчизняної культурної спадщини стосується творів українського походження, які зберігаються в музейних колекціях за кордоном. Зауважимо, що переважно це культурне надбання у світі звикли маркувати як «російське», незважаючи на те, у якому культурно-мистецькому середовищі, де й коли (у часи російської імперії або СРСР) воно було створене. Після 24 лютого 2022 року – початку повномасштабного нападу росії на територію України – багато українських музейників і науковців, рятуючись від війни, виїхали за кордон і почали працювати за програмами підтримки в західноєвропейських культурних інституціях. Своїм першочерговим завданням вони обрали пошук у тамтешніх музейних колекціях творів українських митців та корегування їх атрибуції.

Авторка статті на час проведення бойових дій в Україні отримала можливість працювати в Державних художніх зібраннях Дрездена (Die Staatlichen Kunstsammlungen Dresden, SKD). У контексті вищезазначених факторів авторка статті звернула увагу на атрибуцію двох фарфорових тарілок з Колекції фарфору Державних художніх зібрань Дрездена, які в базі даних фігурували під грифом російського виробництва. Ба більше, одна з тарілок зазначалась, як виготовлена в московській області. Хоча насправді обидві тарілки були створені на українських мануфактурах у Корці та Баранівці (нині відповідно Рівненська і Житомирська області). Авторка статті зробила корективи в атрибуції та датуванні, після чого предмети було розміщено в онлайн-колекції на сайті музею Державних художніх зібрань Дрездена. У статті ці вироби представлено в контексті продукції зазначених мануфактур. Здійснено також порівняльний аналіз їх декорування з художнім оздобленням фарфорових виробів Майсенської мануфактури з Колекції фарфору Державних художніх зібрань Дрездена.

 

Ключові слова

український фарфор, Корець, Баранівка, Дрезденська колекція фарфору.

 

Джерела та література

  1. Долинський Л. В. Український художній фарфор / відпов. ред. А. Ф. Будзан, Академія наук Української РСР, Український державний музей етнографії та художнього промислу. Київ : Видавництво Академії наук УРСР, 1963. 138 с.
  2. Долинський Л. В., Мусієнко П. Н. Фарфор, фаянс. Історія українського мистецтва : у 6 т. / ред. М. П. Бажан, відп. ред. В. І. Касіян. Київ : Мистецтво, 1970. Т. 4. Кн. 2. С. 351–352.
  3. Петрякова Ф. С. Украинский художественный фарфор (конец XVIII– начало ХХ ст.) / Академия наук Украинской ССР, Институт искусствоведения, фольклора и этнографии им. М. Рыльского, Львовское отделение. Киев : Наукова думка, 1985. 222 с.
  4. Школьна О. В. Фарфор-фаянс України ХХ ст.: інфраструктура галузі, промислова та економічна політика, організаційно-творчі процеси. Київ : День печати, 2013. Кн. 2. Ч. I : Історія виробництв (середина XVII – початок XXI століття). Таблиці. Реєстр імен провідних майстрів галузі. 400 с.
  5. Szkurlat A. The Porcelain and faience manufacture in Korzec. Warsaw, 2011.

The texts are available under the terms of the Creative Commons
international license CC BY-NC-ND 4.0
© ІМФЕ