Культурно-символічний аспект поминально-поховальних локусів (у реаліях російсько-української війни)

Автор

Таран Олена

кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна).

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0548-0678

Культурно-символічний аспект поминально-поховальних локусів
(у реаліях російсько-української війни)

Анотація

Події російсько-української війни, особливо останні півтора роки її активної фази, показують, наскільки смерть і вмирання сильно закріплені в просторі та місці. Здатність просторів і місць, пов’язаних зі смертю (кладовища) та вмиранням (місця гибелі – спонтанні меморіали), пробуджувати найглибші спогади та викликати інтенсивність емоцій є свідченням сили місця та нагадуванням про те, що сила символічного простору – в емоції, а не функції. Одним з виражень колективної жалоби є меморіальні місця, вибір яких має глибоке символічне значення. Через ретельний антропологічний аналіз місць поховань та місць пам’яті можна зрозуміти інтенсивні емоційні переживання, пов’язані зі смертю, включаючи жалобу, тяжку втрату та спогади. Поховально-поминальні практики опосередковуються кількома просторами – тілом (тілесним), місцем смерті/загибелі, моргом, кладовищем, крематорієм, меморіалом пам’яті, віртуальним простором кіберсвіту – мережевими мартирологами. Конфлікт, що виникає внаслідок постійного перформансу та запису пам’яті в публічному просторі, відображається в дебатах про вираження та маркери приватного горя в громадських місцях і пов’язаних суперечках щодо того, що є «сакральним» місцем. Трагедії, пов’язані із загибеллю цивільного населення під час обстрілів, є частиною того, що стає новими ритуальними формами та меморатами, вбудовуючи постійну пам’ять про загиблих у матеріальний ландшафт життєвого простору. Традиція облаштування меморіалів під час російсько-української війни створює «реєстр священної історії» – сукупність спільного історичного досвіду та поглядів, які визначають і об’єднують спільноту. Процеси меморіалізації після трагічної смерті, які дедалі частіше відбуваються публічно, стають медіалізованими і використовуються державним ресурсом як політичний важіль. Природа меморіального ландшафту породжує певний стиль комунікації, під час якого у просторовий діалог залучається все суспільство.

Ключові слова

російсько-українська війна, смерть, меморіальний простір, ритуал, жалоба.

Джерела та література

1. Боса Л. Ландшафт як дзеркало спогадів: сучасні меморіальні практики наддніпрянців у контексті постколоніальних студій (за польовими матеріалами). Народна творчість та етнологія. 2021. № 4 (392). С. 17–27. DOI : https://doi.org/10.15407/nte2021.04.017.
2. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 5. Поховально-поминальні звичаї та обряди / [голов. ред. Г. Скрипник] ; НАН України ; ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. Київ, 2020. 464 с.
3. Кухаренко С. Придорожні пам’ятники: сучасний феномен, або тяглість народних традицій. Народознавчі
   зошити. 2010. № 3–4. С. 371–377.
4. Таран О. Громадянські практики вшанування загиблих – нові форми міської комеморації в умовах російсько-української війни. Народна творчість та етнологія. 2023. № 1 (397). С. 36–47. DOI : https://doi.org/10.15407/nte2023.01.036.
5. ЯНГОЛИ СПОРТУ. Реквієм за загиблими українськими спортсменами. URL : https://yangoly-sportu.teamukraine.com.ua/ (дата звернення 25.06.2023).
6. Francis D., Kellaher L. & Neophytou G. The Secret Cemetery. Oxford : Berg, 2005.
7. Grainger G. Death Redesigned. British Crematoria. History, Architecture and Landscape. London : Spire Books, 2006.
8. Hartig K. V. & Dunn K. M. Roadside memorials: interpreting new deathscapes in Newcastle, New South Wales. Australian Geographical Studies. 1998. Vol. 36 (1). P. 5–20. DOI : https://doi.org/10.1111/1467-8470.00036.
9. Kong L. Cemeteries and columbaria, memorials and mausoleums: narrative and interpretation in the study of deathscapes in geography. Australian Geographical Studies. March 1999. Vol. 37 (1). P. 1–10. DOI : https://doi.org/10.1111/1467-8470.00061.
10. Maddrell A. Memory, mourning and landscape in the Scottish mountains: discourses of wilderness, gender and entitlement in online debates on mountainside memorials. Memory, Mourning, Landscape, edited by E. Anderson, A. Maddrell, K. McLouglin and A. Vincent. Amsterdam : Rodopi, 2010. P. 123–145. DOI : https://doi.org/10.1163/9789042030879_008.
11. Santino J. (editor). Spontaneous Shrines and the Public Memorialization of Death. New York : Palgrave Macmillan, 2006. DOI : https://doi.org/10.1007/978-1-137-12021-2.
12. Schwartz B. The social context of commemoration: a study in collective memory. Social Forces. 1982. Vol. 61 (2). P. 374–402. DOI : https://doi.org/10.2307/2578232.