Динаміка образно-стильової еволюції сольної обробки народної пісні (від «Жарти, кохання, любов та женихання» до «А ми нашу славну Україну розвеселимо!»)

Автор

Кузик Валентина

кандидатка мистецтвознавства, старша наукова співробітниця відділу музикознавства та етномузикології Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна).

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0110-6937

Динаміка образно-стильової еволюції
сольної обробки народної пісні
(від «Жарти, кохання, любов та женихання»
до «А ми нашу славну Україну розвеселимо!»)

Анотація

У статті висвітлено динаміку руху художньо-мистецької думки української громади в 1900–1918 роках на її шляху до першої спроби утворення власної незалежної держави. Наведені дані щодо розселення й кількості українців в означений період мають на меті показати масштабну панораму розвитку найпоширеніших у побуті жанрів музикування, адже загальновизнана риса української ментальності як кордоцентричної вже зумовлювала потяг до художнього самовиявлення, музикування, співів. Увагу авторки сфокусовано на жанрі обробки української народної пісні для голосу з інструментальним супроводом, що утворив потужну фольклорну хвилю, пов’язану з тенденціями зростання національного самовизначення та демократизму естетичних засад українського мистецтва.

Тогочасна політика культурологів російського царату була спрямована на поширення так званого «малоросійського сурогату» – заохочувався друк художньо низьковартісних пісень, які мали жартівливо-розважальний, любовно-сентиментальний, бурлескний або відверто вульгарний зміст. Однак цілеспрямована патріотично осмислена діяльність таких митців, як М. Лисенко, К. Квітка, К. Стеценко, О. Кошиць, Б. Яновський, Я. Степовий, Ф. Колесса, О. Нижанківський, Д. Січинський, С. Чарнецький спричинилася до значної еволюції жанру сольної обробки та підняття її на високий рівень вокальної мініатюри / пісні-романсу, визначеного суто українським музичним терміном «солоспів». Суттєво еволюційне зростання позначилося й на тематиці жанру, коли всенародну популярність стали набувати пісні громадянського пафосу, сповнені гордості за героїчне минуле та прагнення до національного самовизначення й державності.

Ключові слова

українська народна пісня, обробка народної пісні, солоспів, пісня-романс, українська музика, М. Лисенко, К. Квітка, Я. Степовий, О. Нижанківський, Д. Січинський, С. Чарнецький, Б. Яновський.

Джерела та література

1. А. Е. П. (Півень). Жарты, кохання, любов та женихання : Сборник новейших малороссийских любовних песен, дуэтов, куплетов, рассказов и стихотворений. Москва, 1907.
2. Безшлях Т. Т. Первоцвіт: Перший десяток українських пісень про 1, 2, 3‑х однородних голосів у супроводі рояля. Ростов-на-Дону, [б. р.]. 24 с.
3. Бигдай А. Лысты з Кубани. Солови пісні для різних голосів. Москва, 1902.
4. Грінченко М. Історія української музики. Київ, 1922. 278 с.
5. Демуцький П. Народні українські пісні з Київщини. Київ, 1907. 140 с.
6. Збірничок найкращих українських пісень з нотами / ноти записав М. Остапович ; редакція А. Кошиця. Київ, 1913. Ч. 1–4.
7. Звуки з України. Збірка українських народних пісень. Нью-Йорк, 1919.
8. Историческiя пѣсни малорусскаго народа съ объясненiями Вл. Антоновича и М. Драгоманова. Київ, 1874.
   Т. 1. 70 с.
9. Квітка К. Збірник українських пісень з нотами / Гармонізація Б. Яновського. Київ, 1902. 12 с.
10. Кузик В. Алгоритми конструювання символічної образності пісні «Ой у лузі червона калина». Інтернет-журнал «Музика». 2022. 8 серпня. URL : http://mus.art.co.ua/alhorytmy-konstruiuvannia-symvolichnoi-obraznosti-pisni-oy-u-luzi-chervona-kalyna/?fbclid=IwAR0cuqu2Pt4oz_tkWfdqKfB6z4tE7wfHmvoLZUbvUkI9VPOkngKGvcplfAI.
11. Лисенко М. Листи. Київ, 1964. 534 с.
12. Малашкін Л. 50 українських пісень. Київ, 1900.
13. Маслій Михайло. Степан Чарнецький – автор другого, неофіційного гімну українців «Ой у лузі червона калина…». URL : https://www.facebook.com/messenger_file/?attachment_id=1015426669141399&message_id=mid.%24cAAAABHkMKmaIs3ccEWCgjHSYXcFR&thread_id=100000487156496.
14. Наруга Ф. Скажы мыни правду (на 2 голоси). Санкт-Петербург ; Москва, [б. р.]. 4 с.
15. Немеровський О. Де грим за горою. Москва, 1900. 4 с.
16. Нижанківський О. Дві пісні народні на голос з супроводом ф‑но. 1. Ой в полю садок. 2. Атамане, батьку наш. [Станіслав], 1904. Ч. 18.
17. Нижанківський О. Колисанка / записана від Богдана Лепкого. Львів, 1905.
18. Нижанківський О. Пісні народні зібрав і під ноти зложив О. Нижанківський. Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника.
19. Романовский Н. Баламуте, иды с хаты: Малорусская народная песня. Киев, [б. р.]. 4 с.
20. Січинський Д. Пісня про Нечая. Українські співи й думи на голос у супроводі ф‑но/ зібрав Є Турула. Київ ; Лейпциг, [б. р.]. Вип. 6.
21. Слонов М. Ветер веет : Думка. Москва, 1907. 4 с.
22. Слонов М. Ой кряче, кряче та чорненький ворон: Малороссийская песня. Київ, 1907. 4 с.
23. Степанченко Г. Я. Степовий і становлення української радянської музики. Київ, 1979. 116 с.
24. Стыцько та Одарка. Малороссийские куплеты и рассказы. Киев, 1908.
25. Тытяна чорнобрыва : Сборник малороссийских песен / составитель Павлюк Н. Москва, 1908.