Творчість Володимира Бахтова в контексті «нової археології» кінця 1980-х – 2000-х років

Автор

Скляренко Галина

кандидатка мистецтвознавства, старша наукова співробітниця відділу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтв Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна).

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5878-6147

Творчість Володимира Бахтова в контексті «нової археології» кінця 1980-х – 2000-х років

Анотація

Стаття присвячена творчості одного з найцікавіших сучасних українських художників – Володимира Бахтова. Його творчий шлях розпочався в середині 1970‑х років у царині графіки, у якій митець оминув вплив соціалістичного реалізму, відразу ж визначивши свою головну тему – історія та культура Півдня України. Серії його офортів, відзначені численними міжнародними та вітчизняними преміями, у метафоричний спосіб відтворювали та образно осмислювали нашарування культурних епох, що залишили свій вплив у культурі краю. Наприкінці 1980‑х він звертається до новітніх художніх практик – лендарту, перформансу, артоб’єктів, а пізніше – до оригінальних світлових акцій у створеній ним авторській технології «геліографіті», які разом входять до тієї «нової археології», що прокреслила важливу тенденцію в сучасному мистецтві. Її виникнення пов’язано з ідеєю «ревізії» культури, аналізу її досвіду. Подібні пошуки спрямовані на розширення культурного простору, актуалізації в суспільній свідомості його історичних шарів. Темою «художніх досліджень» В. Бахтова стала антична спадщина Північного Причорномор’я, зокрема давньогрецького міста Ольвія, що сьогодні є археологічним заповідником, та зниклі пам’ятки архітектури й історії краю. Багаторічний творчий проєкт художника у свій образний спосіб «реконструює» античний спадок у культурі України, пов’язує його з великою європейською ойкуменою, наголошує на ролі та значенні античних міст Північного Причорномор’я у формуванні українського культурного простору. Твори В. Бахтова являють собою художні дослідження та реконструкції культурних і природних особливостей історичного ландшафту, поєднуючи таким чином археологічні та екологічні інтенції, а мова сучасного мистецтва дає можливість підкреслити особливу діалогічність авторського вислову, активно залучаючи до співучасті глядача. Творчість художника синтезує історико-дослідницькі та образно-метафоричні складові.

Ключові слова

археологія, реконструкція, сучасні художні практики, античний спадок.

Джерела та література

1. Владимир Бахтов: «Гелиограффити». ART GALLERY. URL : https://misto.zp.ua/article/articles680.html.
2. Дом Бахтовых. Проекты. Каталог. Київ : Задумчивый страус, 2005. 80 с.
3. Мирошниченко А. Античные реконструкции Бахтовых: гелиограффити Ольвии. Южная правда. Миколаїв, 2019. № 13. 21 лютого. С. 6.
4. «Ольвия – это открытая книга»: известный художник Владимир Бахтов о знаменитом заповеднике. URL : https://svidok.info/uk/news/45790.
5. Скляренко Г. У дзеркалі «археології»: нові тенденції у сучасному українському мистецтві. Хроніка–2000. Київ, 2000. № 34. С. 362–372.