Національна академія наук України: сучасний стан і наукові обрії майбутнього

Автор

Скрипник Ганна

академік НАН України, докторка історичних наук, професорка, директорка Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна).

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8904-7726

Національна академія наук України: сучасний стан і наукові обрії майбутнього

Анотація

У статті розглядаються актуалізовані впродовж останнього десятиріччя проблеми оптимізації діяльності установ Національної академії наук України в контексті потреб реформування вітчизняної академічної науки. Йдеться про екзистенційні доленосні випробування та виклики, що постали перед українським народом унаслідок широкомасштабної російської військової агресії, а відтак – про потребу ефективного використання технічно-економічних ресурсів та інтелектуальної бази країни, підвищення ролі науки в безпеково-оборонній системі держави, употужнення інноваційної складової наукового потенціалу Національної академії наук України.

У розвідці наголошується на зримих успіхах установ Національної академії наук України як у сфері теорій, так і в царині прикладних досліджень і технологій, підкреслюється факт, що значна частка вітчизняних наукових досягнень і винаходів належить дослідникам інститутів НАН України. Важливими державного значення є також напрацювання академічних гуманітарних інститутів, які постають базовими науковими осередками України з досліджень проблем мовознавства, мистецтвознавства, народознавства та літературознавства; з розроблення і формування засад нормативної бази функціонування української мови як державної; зі студіювання питань розвитку теорії та історії української мови; з укладання словникового фонду та створення довідниково-публікаційної продукції. Гуманітарним академічним інститутам належить заслуга підготовки та опублікування потужного корпусу історій народної та професійної культури, видання багатотомних енциклопедій та словників, що представляють високий художньо-естетичний потенціал культурно-мистецької спадщини українського народу.

Водночас у статті наголошується на з’яві численних публікацій, автори яких прагнуть знецінити вітчизняну науку, знівелювати її здобутки й поставити під сумнів саме її подальше функціонування в рамках Національної академії наук. Авторка статті спростовує ці спроби як недалекоглядні, безпідставні та згубні для цивілізаційного поступу держави. Дослідниця зазначає, що національні науки визнаних світових країн є атрибутом їх цивілізаційного розвитку. Тому-то разом з пошуком шляхів модернізації академічної науки, її повноцінної інтеграції до світового наукового простору українському суспільству слід подбати про збереження її кадрового потенціалу, фінансову підтримку та употужнення науково-технічної бази. У статті обстоюється думка, що Академія наук має і надалі в період повоєнного відновлення зміцнювати свою роль як основного арбітра в окресленні перспектив розвитку держави, у зміцненні її оборонної спроможності та безпекових засад.

Ключові слова

академічна наука, здобутки та досягнення, виклики та воєнні випробування, цивілізаційна місія, перспективи розвитку.

Джерела та література

1. Актуальний академічний дискурс: вітчизняна україністика у дзеркалі війни та повоєнного відновлення України. Переднє слово (від редколегії: Скрипник Г., СтішоваН., Головко О.). Вітчизняна гуманітаристика в контексті повоєнного відновлення України та актуальних питань реформування НАН України. Київ, 2023. С. LXV–LXXXVII.
2. Богданов В. Л. Про діяльність установ Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України під час воєнного стану. Вісник НАН України. 2023. № 3. С. 3–18.
3. Богданов В. Л., Булат А. Ф. Розвиток механіки в Національній академії наук України крізь призму установ Відділення механіки НАН України. Вісник Національної академії наук України. 2023. № 10. С. 57–72. DOI : https://doi.org/10.15407/visn2023.10.057.
4. Бочечка О. О. Надтверді матеріали для оборонної промисловості та повоєнного розвитку України. Вісник Національної академії наук України. 2022. № 10. С. 15–19.
5. Загородній А. Г. Про діяльність Національної академії наук України у 2021 році – першому півріччі 2022 року та основні завдання наступного періоду (звітна доповідь на сесії Загальних зборів НАН України 15 червня 2022 р.). Вісник Національної академії наук України. 2022. № 7. С. 7–15.
6. Загородній А. Г. Діяльність Національної академії наук України у звітний період. Підсумки, проблеми, завдання: Звітна доповідь на сесії Загальних зборів НАН України 27 квітня 2023 р. Вісник Національної академії наук України. 2023. № 5. С. 10–18. DOI : https://doi.org/10.15407/visn2023.05.010.
7. Загородній А. Оновлення системи науки України. Світогляд. 2023. № 2. С. 2–3.
8. Загороднюк І. В., Вишневський Д. О. Втрати та зміни біорізноманіття в зонах тривалих бойових дій в Україні: теріологічна складова (2014–2022). Вісник Національної академії наук України. 2022. № 11. С. 60–78. DOI : https://doi.org/10.15407/visn2022.11.060.
9. Комісаренко С. В. Стан біобезпеки в Україні та шляхи її поліпшення (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 13 квітня 2022 р.) Вісник Національної академії наук України. 2022. № 6. С. 54–59. DOI: https://doi.org/10.15407/visn2022.06.054.
10. Кошечко В. Г. Про виконання цільової комплексної програми НАН України «Фундаментальні проблеми створення нових речовин і матеріалів хімічного виробництва» (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 7 грудня 2016 року). Вісник Національної академії наук України. 2017. № 2. С. 23–29.
11. Кучук М. В. Досягнення та перспективи розвитку генно-інженерних рослинних біотехнологій (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 25 січня 2023 р.). Вісник Національної академії наук України. 2023. № 3. С. 72–76. DOI: https://doi.org/10.15407/visn2023.03.072.
12. Лукаш Л. Л. Клітинні біотехнології з розроблення нових еквівалентів дерми для лікування масивних опіків: Стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 5 жовтня 2022 року. Вісник Національної академії наук України. 2022. № 11. С. 54–59. DOI : https://doi.org/10.15407/visn2022.11.054.
13. Макаров А. С., Косигіна І. М., Кручко І. М. Використання композиційного рідкого палива в енергетиці України. Вісник Національної академії наук України. 2022. № 10. С. 59–67 DOI : https://doi.org/10.15407/visn2022.10.059.
14. Семиноженко В. П. Про роботу установ Північно-Східного наукового центру НАН України і МОН України, які розташовані у районах проведення активних бойових дій: Стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 31 серпня 2022 року. Вісник Національної академії наук України. 2022. № 10. С. 42–52. DOI : https://doi.org/10.15407/visn2022.10.042.
15. Стріха М. Що пропонує Науковий комітет і чи потрібне нам «наукове НАЗЯВО». Новинарня. 16.07.2023. URL : https://novynarnia.com/2023/07/16/shho-proponuye-naukovyj-komitet-i-chy-potribne-nam-naukove-nazyavo/.
16. Чепков І. Б. Роль та місце матеріалознавства у створенні новітнього озброєння та військової техніки Збройних Сил України. Вісник Національної академії наук України. 2023. № 6. С. 73–83. DOI : https://doi.org/10.15407/visn2023.06.073.