Традиції свята незалежності в Польщі та країнах Прибалтики

Автор

Курочкін Олександр

доктор історичних наук, професор, старший науковий співробітник відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна).

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3365-7266

Традиції свята незалежності в Польщі та країнах Прибалтики

Анотація

Важливим індикатором трансформації духовної культури кожного європейського народу є система вироблених ним державних свят і ритуалів. Вони водночас «повертають до витоків» – історичного минулого й декларують вектори розвитку на майбутнє.

Мета статті полягає в тому, щоб дослідити й проаналізувати типологію формування свят державної незалежності Польщі та країн Прибалтики, корелюючи її з ключовими, доленосними моментами історії кожної нації.

Після падіння комуністичного режиму Польща докорінно перебудувала всі сфери матеріального й духовного життя. Формування суспільства на нових демократичних засадах відображає календар святкових і пам’ятних дат сучасної Речі Посполитої.

У ньому присутні великі й менші свята літургійного (католицького) року й світські традиції різного походження. Прикметна налаштованість поляків – офіційно відзначати в один день як релігійні, так і важливі громадянські річниці.

Особливу історичну значимість польському Дню незалежності надає хронологічна прив’язка до дати завершення Першої світової війни (11 листопада 1918 року). Для сучасної святкової культури Польщі характерний симбіоз етнічного й конфесійного. На побутовому рівні державне свято незалежності гармонійно поєднується з фольклорно-етнографічними традиціями дня Святого Мартіна.

Разом з Польщею радикально й послідовно зі спадщиною комуністичного минулого боролися країни Прибалтики – Литва, Латвія, Естонія, в історії яких чимало спільного.

Важливу роль у збереженні національної ідентичності прибалтів відіграли пісенні свята та фестивалі. Сьогодні в Латвії, Литві й Естонії існує, по суті, два свята незалежності. Перше прив’язане до 1918 року, коли всі ці республіки здобули державність на уламках російської імперії, друге – на честь подій 1990–1991 років, які завершилися розпадом СРСР.

Проведене дослідження засвідчило, що народи Польщі і країн Прибалтики на рубежі ХХ–ХХІ ст. змогли звільнитися від спадщини комуністичного минулого й тоталітарного диктату агресивної російської федерації, ставши повно­правними членами Євросоюзу і НАТО.

Яскравим свідченням кардинальної перебудови ідеології і культури в цих країнах може слугувати система діючих нині офіційних свят і ритуалів.

Ключові слова

свято, ритуал, державна незалежність, демократичне суспільство, Польща, Литва, Латвія, Естонія.

Джерела та література

1. АльтерматтУ. Этнонационализм в Европе. Москва : Российский государственный гуманитарный университет, 2000. 367 с.
2. Дейвіс Н. Європа. Історія / пер. з англ. П. Таращук, О. Коваленко. Київ : Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2001. 1463 с.
3. Дювіньо Ж. Час для свята. Кур’єр ЮНЕСКО. 1990. Лютий. C.11.
4. Лук’яненко Л. Україна це Європа. Київ : ТОВ «Юрка Любченка», 2014. 144 с.
5. Народы мира. Историко-этнографический справочник / глав. ред. Ю. В. Бромлей. Москва : Советская энциклопедия, 1988. 624 с.
6. Польща. Нарис історії / за ред. В. Менджецького, Є. Брацисевича ; перекл. з польс. І. Сварника. Інститут національної пам’яті, Комісія переслідування злочинів проти польського народу. Варшава, 2015. 367 с.
7. Demandt A. Üвer die Deutschen. Eine kleine kulturgeschichte. Propy Läen, 2008. 496 pp.
8. Kunze T., Vogel T. Das Ende des Imperiums: Was aus den Staaten der Sowjetunion wurde. Berlin : Ch. Tinks Verlag, 2016. 328 s.
9. Szymanderska H. Polskie tradycje świąteczne. Warszawa : Świat Ksiąźki, 2003. 367 s.