Повернутись до журналу2024 рік №2

Традиційний народний одяг у вимірі сучасних націоконсолідаційних процесів

Читати публікаціюЧитати публікаціюЗавантажити публікацію
Автори публікації:
Пономар Людмила
Стор.:
34–41
УДК:
391:[303.446.2:316.722]:130.2
DOI:
https://doi.org/10.15407/nte2024.01.034
Бібліографічний опис:
Пономар, Л. (2024) Традиційний народний одяг у вимірі сучасних націоконсолідаційних процесів. Народна творчість та етнологія, 1 (401), 34–41.
Надійшло:
26.06.2023
Рекомендовано до друку:
04.03.2024

Автор

Пономар Людмила

кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ,
Україна).

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1725-9230

 

Традиційний народний одяг у вимірі сучасних націоконсолідаційних процесів

 

Анотація

Стаття присвячена народній культурі, зокрема вбранню як потужному чиннику національної консолідації та вираження ментальності українців у розв’язаній росією війні. Розглянуто псевдонаукові наративи російських науковців з метою знищення ідентичності і зміни свідомості сучасних українців на підтримку сучасного фашистського режиму росії.

Наголошено на соціальному (як базовому) критерії для розуміння ролі народного вбрання, вишитої сорочки у згуртуванні нашого народу під час Помаранчевої революції, Революції гідності та війни росії проти України. У традиційній культурі соціальна й естетична функції в протиставленні «свій – чужий» утілювали колективні норми та естетику. Це маркування набуло нового суспільного, соціального звучання. Одяг є репрезентантом особи, його ментальності. У період Революції гідності вишиванка стала виразником єдності та спротиву народу України в національному масштабі. У цей період актуалізується знакова функція народного одягу, що визначає українську належність. На прикладі історій майстрів вишивки Донеччини показано, як етнічна пам’ять знайшла практичне втілення в умовах війни. Їх об’єднує громадянська позиція – показати, що їхня земля – споконвічна українська з багатою культурою народного вбрання. Для дослідників одягу це дуже важливі факти як джерело осмислення сучасних функцій вбрання, зокрема інформативної функції вишиванки (її культурного та соціального контексту).

Цей соціокультурний феномен потужно характеризує українську спадкоємність, самоідентифікацію, тому сприймається окупантами як зброя, подібно до мови і всієї спадщини. Вишиванка – символ незламності та віри в перемогу для переселенців та тих, хто пережив окупацію.

У статті виокремлено тенденцію до зростання значення місцевої спадщини малої батьківщини з її кодами ідентифікації, що визначило діяльність багатьох майстрів.

 

Ключові слова

народна культура, народне вбрання, вишита сорочка, ідентифікація, соціальна функція.

 

Джерела та література

  1. Балушок В. Г. Етнічне й національне: динаміка взаємодії. Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 1999. № 1. С. 93–106.
  2. Балушок В. Г. Концепція етногенетичних ніш і її значення для вивчення походження народів світу. Народна творчість та етнологія. 2003. № 3. С. 29–35.
  3. Балушок В. Українська етнічна спільнота: етногенез, історія, етнонімія / [відп. ред. Г. Скрипник]. Біла Церква : Видавець О. В. Пшонківський, 2008. 304 с.: іл.
  4. Богуцька С. Дерево життя та птах, що летить угору – як маріупольці розробили Приазовську вишивку. 18.05.2022. URL : https://vikna.tv/styl-zhyttya/podorozhi/derevo-zhyttya-ta-ptah-shho-letyt-ugoru-mariupolczi-rozrobyly-pryazovsku-vyshyvku-v-ukrayinskyh-kolorah/.
  5. Вероніка Романькова: «Вишиванка – це моя народна дипломатія на Донеччині». Вчасно. Інформаційне агентство. 19.05.2021. URL : https://vchasnoua.com/donbass/69508-veronika-romankova-vyshyvanka-tse-moia-narodna-dyplomatiia-na-donechchyni.
  6. Волонтерка з Маріуполя вийшла з Оленівської катівні після 100 днів у полоні ворога. 31.08.22. URL : https://tsn.ua/ato/volonterka-iz-mariupolya-viyshla-z-olenivskoyi-kativni-i-divom-vivezla-dokazi-tortur-i-imena-kativ-2147554.html.
  7. Кожолянко Г. Етнонаціональна своєрідність українців-русинів Буковини: історія, сучасні аспекти проблеми. Народна творчість та етнологія. 2010. № 3. С. 78–91.
  8. Марусич Р. Олена Дідик: «Для мене кожна сорочка – великий скарб». 2017-05-18. URL : https://m.gorod.cn.ua/news_82756.html.
  9. Пономар Л. Два світи культурної спадкоємності. Народна творчість та етнологія. 2022. № 2. С. 73–81. DOI: https://doi.org/10.15407/nte2022.02.073
  10. Росія: лідер ерзян прокоментував слова Путіна, який порівняв українців і росіян із «мордвою». 30.06.2021. URL : https://www.radiosvoboda.org/a/news-rosiia-erzyany/31334339.html.
  11. Тишков В О. Підтримка політики Володимира Путіна. Вікіпедія. URL : https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B8%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87.
  12. Чернова М. Вишиванка як злам свідомості. Як майстрині з Бахмута руйнують стереотипи про «руський» Донбас. 20.05.2021. URL : https://freeradio.com.ua/vyshyvanka-iak-zlam-svidomosti-iak-maistryni-z-bakhmuta-ruinuiut-stereotypy-pro-ruskyi-donbas/.
  13. Brzezińska A. W. Strój ludowy – od biografii przedmiotu do tożsamości przedmiotu. Atlas polskich strojów ludowych. Stroje ludowe jako fenomen kulturowy / praca zbiorowa pod redakcją Anny Weroniki Brzezińskiej i Marioli Tymochowicz. Wrocław, 2013. Wydawca : Polskie Towarzystwo Ludoznawcze. URL : https://repozytorium.amu.edu.pl/items/a150383f-8ca6-4c39-a9ae-2e49b4839a42.

The texts are available under the terms of the Creative Commons
international license CC BY-NC-ND 4.0
© ІМФЕ