Гендерна соціалізація дитини в традиційній культурі українців (кінець ХІХ – середина ХХ століття)

Автори

Рендюк Теофіл

доктор історичних наук, провідний науковий співробітник відділу «Український етнологічний центр»
Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ,
Україна).

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2470-6932

Турейський Ігор

аспірант Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна).

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5194-0137

Гендерна соціалізація дитини в традиційній культурі українців (кінець ХІХ – середина ХХ століття)

Анотація

Стаття присвячена одному з важливих аспектів української традиційної культури, а саме – статево-рольовому вихованню дитини, її гендерній соціалізації. Актуальність теми зумовлена високою зацікавленістю до особливостей української народної культури, її еволюції та трансформації, необхідністю осмислення визначальних факторів буття українців попередніх поколінь, широким колом питань, пов’язаних із соціальним впливом на людську особистість у минулому та сьогоденні.

Засвоєння людиною соціальної ролі, набуття нею певних психологічних рис, що визначається суспільством залежно від статі, є процесом гендерної соціалізації. У традиційному соціумі, зокрема українському, цей процес відбувався шляхом виховання, із застосуванням ритуально-магічних дій, проєктуючи успішний життєвий сценарій для дитини. Водночас обрядовість поєднувалася з практиками, що стосувалися зовнішнього вигляду дитини. На етнографічному матеріалі кінця ХІХ – середини ХХ ст. процеси статево-рольової соціалізації яскраво відображені в родильній обрядовості, нормах, пов’язаних із зовнішністю дитини, практиках ініціацій.

Дитяча одягова культура значною мірою відбивала та закріплювала усталені норми виховання, суспільну роль. Зміна статусу дитини відбувалася з її дорослішанням, особливо з долученням до господарської діяльності. Суспільний поділ роботи на жіночу і чоловічу відображався як в обрядах, пов’язаних з новонародженими, за допомогою використання відповідних атрибутів, так і в долученні до відповідних занять. Чітке дотримання символічних обрядових дій поєднувалося з менш регламентованими нормами зовнішнього вигляду, що в певні періоди життя не показували чіткої статевої відмінності дітей.

Процес виховання дитини в українській традиційній культурі передбачав моделювання чітко регламентованих ролей дорослих, символічне закріплення статі та проєктування успішної соціальної ролі в майбутньому.

Ключові слова

дитинство, українська традиційна культура, гендерна соціалізація, дитяче вбрання, традиційні уявлення.

Джерела та література

1. Грушевський М. Дитина у звичаях і віруваннях українського народу : збірка. Київ, 2006. 253 с. : іл.
2. Гурошева Н. Традиційний український дитячий одяг. Народна творчість та етнографія. 1995. № 1. С. 77–82.
3. Казимир Е. Из свадебных, родильных и похоронных обычаев Подольской губернии. Этнографическое обозрение. 1907. Кн. 72–73. № 1–2. С. 208–211.
4. Костюк О. Традиційна зачіска українців у контексті ініціації. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Київ, 2020. № 2. С. 27–31. DOI: https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2020.220397
5. Кравченко В. Звичаї в селі Забрідді та по-деяких інших, недалеких від цього села місцевостях Житомирського повіту на Волині. Етнографічні матеріали. Житомир, 1920. 160 с.
6. Малинка А. Родины и хрестины (материал собран в м. Мрине, Нежинского уезда). Киевская старина. 1898. № 5. С. 254–286.
7. Матеріали до етнології. Т. 1. Побут селянської дитини: матеріали до монографії с. Старосілля / Ніна Заглада ; ВУАН ; Музей антропології та етнології ім. Х. Вовка. Київ, 1929. 179, 6 с. : іл., табл.+нот.
8. Милорадович В. Житье-бытье лубенского крестьянина. Киевская старина. Київ, 1902. Т. 79. С. 62–91.
9. Онищук А. З народнього життя Гуцулів. Матеріали до українсько-руської етнольоґії, ХV / Етногр. коміс. Наук. т‑ва імені Шевченка у Львові. У Львові : З друк. Наук. т‑ва імені Шевченка, 1912. С. 91–113.
10. Савченко Ф. Родини, хрестини і похрестини. Первісне громадянство та його пережитки на Україні. Київ, 1926. Вип. 1–2. С. 76–82.
11. Сумцов М. Слобожане. Історично-етнографічна розвідка. Харків, 1918. 240 с.
12. Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край, снаряженной Императорским русским географическим обществом. Юго-Западный отдел. Материалы и исследования : [в 7 т.] / собрал П. П. Чубинский. Санкт-Петербург, 1872–1878. Т. 4. Обряды: родины, крестины, свадьба, похороны / изд. под наблюдением Н. И. Костомарова. Санкт-Петербург : [Тип. В. Киршбаума], 1877. XXX, 713, 45 c. : ноты.
13. Шухевич В. Гуцульщина. Матеріали до українсько-руської етнології : [в 22 т.] / НТШ у Львові, Етногр. коміс. ; за ред. Хв. Вовка. Львів : З друк. НТШ, 1899–1929. Т. 5: Третя часть. 1902. [2], 255, [1] c. іл., ноти.
14. Ящуржинский Х. Поверья и обрядность родин и хрестин. Киевская старина. 1893. № 7. С. 74–83.