Трансформація символічного простору міста Галича в другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.

Автор

Бацвін Андрій

аспірант Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна).

ORCID ID: https://orcid.org/0009-0006-4733-6670

Трансформація символічного простору міста Галича в другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.

Анотація

У статті досліджується трансформація символічного простору міста Галича в другій половині XX – на початку XXI ст. Робота базується на аналізі архівних та історичних документів, польових матеріалів автора, зібраних методом включеного спостереження впродовж 2022–2023 років. Термін «символічний простір» сьогодні застосовується в різних наукових дослідженнях: у культурній антропології (О. Гриценко, Г. Бондаренко), семіології (Р. Барт), в урбаністиці (Е. Соджа, Р. Чапайтане та ін.), вітчизняній соціології (В. Середа, О. Обухова). Планування та архітектура міста, його ландшафт, топоніміка, пам’ятники та елементи зовнішнього оформлення вулиць, площ і будівель складають загалом символічний простір, у якому формується колективна пам’ять, ідентичність та соціальна динаміка місцевих спільнот. У 30-х роках XX ст. в міському просторі Галича домінували культові споруди: греко-католицька церква Різдва Христового (XIV ст.), римо-католицький костел Успіння Найсвятішої Панни Марії, православний храм Cвятого Володимира, синагога та караїмська кенаса, відображаючи таким чином тогочасний етнічний та конфесійний склад населення міста. На Замковій горі зберігалася частина мурів Галицького замку, засвідчуючи історичне значення міста. Після приєднання до Радянського Союзу (вересень 1939 р.) починається процес комунізації: відбулося перейменування вулиць, площ, на яких постали радянські пам’ятники. Культові споруди були знищені або переобладнані. Єдиним діючим храмом залишилася церква Різдва Христового, що примусово стала православною. Звичною в побуті містян стала участь у парадах, мітингах на честь радянських свят. З’явилася традиція покладання квітів молодожонами до пам’ятника Леніну. Центральна частина міста була в цей час зоною офіційних, формальних подій ідеологічного змісту, улюбленим місцем родинного, молодіжного дозвілля, простором для неформальної комунікації залишалася Замкова гора. Суттєві трансформації міського публічного простору м. Галича починають відбуватися після встановлення державної незалежності України. У 1990 році було демонтовано пам’ятник Леніну, центральна площа міста отримала назву Майдан Різдва. У 1988 році на площі з’явилася монументальна кінна скульптура короля Данила Галицького, триває процес перейменування вулиць. Збудовано нові храми, каплиці (понад 20), на міських будинках установлено ряд меморіальних дощок, пам’ятних знаків учасникам українського національного спротиву, громадським і культурним діячам міста та краю (близько 10). Дев’ять анотаційних дощок присвячено воїнам, що загинули в російсько-українській війні. Майдан Різдва сьогодні є основним символічним простором міста, місцем, де відбуваються різні активності, комунікації (як громадські, так і приватні). Важливе місце в культурному житті Галича продовжує займати Галицький замок. Тут відбувається багато знакових наукових та культурних подій, що репрезентують українську історичну, музичну спадщину, впливають на формування ідентичності місцевого населення.

Ключові слова

символічний простір, історична спадщина, культурна та соціальна динаміка, архітектурні зміни, декомунізація, урбаноніми, суспільний простір.

Джерела та література

1. Державний архів Івано-Франківської області. Ф. А‑4. (Рішення про перейменування вулиць та майданів міста). Оп. 1. Спр. 180. Арк. 104.
2. Бондаренко Г. Ритуал в системі сучасних комеморативних практик. Радянська повсякденність у культурній пам’яті суспільства : матеріали IIIВсеукраїнського науково-практичного семінару. Вінниця : Нілан, 2018. С. 110–118.
3. Вульчин С., Юхнович Д. Галич, Галицький район, Івано-Франківська область. Історія міст і сіл РСР. URL: https://ukrssr.com.ua/ifrank/galitskiy/galich-galitskiy-rayon-ivano-frankivska-oblast.
4. Ганнаба С. Символічний простір міста як простір пам’яті. Філософія і політологія в контексті сучасної культури. 2016. № 6. С. 4–10. URL : https://fip.dp.ua/index.php/FIP/article/view/815/945.
5. Гриценко О. Пам’ять місцевого виробництва. Трансформація символічного простору та історичної пам’яті в малих містах України. Київ : КІС, 2014. 350 с.
6. Двадцять років незалежності. Галицький район: факти, хроніка подій, спогади / ред. І. Чернега ; відп. ред. І. Коваль. Івано-Франківськ : Місто НВ, 2011. 246 с.
7. Звід пам’яток історії та культури України. Івано-Франківська область. Галицький район, м. Галич / Арсенич П., Гандзюк Р., Козелківський В. та ін. ; Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської ОДА ; Науково-редакційний відділ «Звід пам’яток історії та культури. Івано-Франківська область». Івано-Франківськ, 2019. 72 с.
8. Кузь І. (протоієрей). Становлення та розвиток Галицької православної парафії Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого : історико-художній нарис. Івано-Франківськ : Місто НВ, 2012. 126 с. :іл.
9. Матеріали краєзнавчої експедиції «Пам’ять в граніті» : каталог / авт.-упоряд. : Я. Поташник, Ю. Мусякевич, Л. Ониськів. Галич : Галицька друкарня плюс, 2015. 48 с.
10. Міста і села Галицького району: історія, пам’ятки і особистості / Арсенич П., Федунків З., Гандзюк Р. та ін. Івано-Франківськ : Нова зоря, 2001. 784 с.
11. Міхеєва О., Ковалевська О. Символічний простір міста від імперських часів до сьогодення: соціокультурні зміни. Спільна історія. Діалог культур: навч. посіб. Львів : ЗУКЦ, 2013. С. 101–134. URL : https://www.novadoba.org.ua/library-spilna-istoriya-dialog-kultur-ua.
12. Мусякевич Я. Галич. До 1115-річниці присвячується. Галич : Галицька друкарня, 2012. 212 с.
13. Обухова Н. Структура символічного простору в образі великого міста (на прикладі м. Донецька). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Соціологія». 2010. № 2. C. 84–87. https://sociology.knu.ua/sites/default/files/library/elopen/visn2010_1-2_84.pdf.
14. Розглянуто ряд важливих питань для життєдіяльності Галицької територіальної громади. Галицька громада. 2022. URL: https://galycka-gromada.gov.ua/news/1666262888/.
15. Середа В. Місто як lieu de mémoirе: спільна чи поділена пам’ять? Приклад Львова. Вісник Львівського університету. Серія «Соціологія». 2008. №. 2. С. 73–99.
16. Чепайтене Р. Культурное наследие в глобальном мире. Вильнюс : ЕГУ, 2010. С. 54. URL: https://www.academia.edu/10636344/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B5_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%B5_%D0%B2_%D0%B3%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC_%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%B5.
17. Soja E. Postmetropolis: Critical Studies of Cities and Regions. Malden : Blackwell, 2000. 464 p. URL : https://pdfcoffee.com/soja-edward-postmetropolispdf-pdf-free.html