Інтерпретація роману Івана Багряного «Тигролови» у вітчизняному кінематографі 90-х років ХХ століття та в українському музичному театрі 20-х років ХХІ століття

Автор

Мех Наталія

докторка філологічних наук, професорка, завідувачка відділу екранно-сценічних мистецтв та культуро­логії
Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна).

ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-5846-505X

Інтерпретація роману Івана Багряного «Тигролови» у вітчизняному кінематографі 90-х років ХХ століття та в українському музичному театрі 20-х років ХХІ століття

Анотація

У статті звертаємо увагу на знакову подію сучасної української культури – книгу-ювіляра 2024 року – роман Івана Багряного «Тигролови» та на переосмислення, інтерпретацію цього твору в сучасному українському мистецькому просторі, зокрема в кінематографічному та театральному текстах.

Цьогоріч виповнилося 80 років з того часу, як світ побачив пригодницький твір з автобіографічними елементами, який мав резонанс не лише на батьківщині, але й за кордоном. І це не дивно, адже книгу було перекладено багатьма мовами світу, до того ж вона мала наклад понад мільйон примірників.

Іван Багряний представив на широкий загал дуже український за духом та за світосприйняттям екшн, який навіть сьогодні, у ХХІ ст., здатен зацікавити молодь своєю правдивістю та проникливістю, своєю жагою та прагненням до свободи.

У дослідженні аналізується кіновізія роману «Тигролови», яка з’явилася в 1994 році на кіностудії «Укртелефільм». Режисером та сценаристом стрічки став відомий діяч української культури Ростислав Синько.

Кінотекст базується на першоджерелі, проте є і відмінності, які свідчать не лише про інший часовий зріз, іншу епоху, у яку ведуться зйомки фільму, але й про певні нові акценти, своє бачення, переосмислення роману Івана Багряного про юнака-авіатора Григорія Многогрішного, що за авторським задумом кінооповіді носить інше ім’я. Його у фільмі називають Андрієм Чумаком. Є ще й інші деталі, які відрізняються в романі та в однойменній художній стрічці. І це цілком природно, адже йдеться саме про авторську інтерпретацію, переосмислення відомого твору.

Однойменний кінофільм також звертає увагу глядача на дві України головних героїв: на далеку омріяну справжню Україну із Золотоверхим Києвом та на Другу Україну, яку переселенці, вигнанці з рідної землі, збудували собі на Далекому Сході у кривавому ХХ ст.

Цей мотив у наш час набуває нових відтінків, адже знову, уже в ХХІ ст., є українські переселенці, знову є люди, які змушені шукати прихисток по всьому світові, рятуючись від страшної російської навали. Чи вдасться новим переселенцям знайти свою Другу Україну? Чи зможуть вони повернутися на батьківщину? Життя покаже…

Розглядається інтерпретація роману в сучасному українському музичному театрі. Минулого року за мотивами однойменного роману Івана Багряного вийшов мюзикл «Тигролови» режисера Сергія Павлюка. Це, без перебільшення, стало знаковою мистецькою подією, яка має успіх у глядача та схвальні рецензії критиків.

У статті наголошується, що коли ми бачимо готовий культурний продукт українського мистецького простору, чи то кінофільм, чи то театральну постановку, мюзикл тощо, в основі яких лежить певний твір художньої літератури, ми усвідомлюємо, що це вже є інтерпретація, переосмислення. Отже, ідеться вже про створення нового тексту культури – кінотексту, театрального тексту, музичного тексту тощо.

Осмислюється роль сучасного театрального, кіномистецтва. Стверджується, що місія мистецтва сьогодні – це саме реабілітація через мистецтво. Мистецький продукт повинен давати надію, показувати щасливий варіант перебігу подій. Віра в перемогу добра над злом, оспівування любові, яка не минає, – усе це має бути сьогодні в сучасному театральному, музичному та кінотексті. Адже є запит на такі культурні продукти на сучасному часовому зрізі 20-х років ХХІ ст.

Ключові слова

український культурний простір, роман «Тигролови», свобода, щастя, кінофільм, кінотекст, український музичний театр, мюзикл, ціннісні домінанти.

Джерела та література

1. БагрянийІ. Тигролови. [Харків] : Центр учбової літератури, 2021. 224 с. (Класика української літератури).
2. Історія української культури/ голов. ред. М. Жулинський. Київ : Наукова думка, 2011. Т. 5. Кн. 1. Українська культура ХХ – початку ХХІ століть. 863 с.
3. Історія української культури/ голов. ред. М. Жулинський. Київ : Наукова думка, 2011. Т. 5. Кн. 2 : Українська культура ХХ – початку ХХІ століть. 1032 с.
4. Матеріали до Енциклопедії української театральної культури. Ч.1 : А–Ґ / [голов. ред. Г. Скрипник ; наук. ред. О. Зінич, О. Немкович] ; НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. Київ, 2022. 164 с.
5. МехН. О. Етос українського народу: ціннісні домінанти культурного простору. Київ, 2022. 187 с.
6. Українська художня культура в умовах інформаційного суспільства: монографія / НАН України ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. Київ, 2019. 476 с.
7. Юдкін-Ріпун І. Феноменологія культури як методологія інтерпретації. Київ : Інститут культурології НАМ України, 2020. 352 с.