Збереження традиційного українського вбрання та його популяризація в діяльності фольклорно-етнографічних колективів Харківщини на межі ХХ–ХХІ століть

Автор

Сушко Валентина

кандидатка історичних наук, доцентка, старша наукова співробітниця відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, членкиня Спілки етнологів та фольклористів м. Харкова (Харків, Україна).

ОRCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0480-1473

Скляр Володимир

доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна).

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0020-5973

Збереження традиційного українського вбрання та його популяризація в діяльності фольклорно-етнографічних колективів Харківщини на межі ХХ–ХХІ століть

Анотація

У сучасних умовах надзвичайно важливе значення має усвідомлення українцями власної національної ідентичності. Ознакою цього процесу є відродження української народної культури, у тому числі й зацікавленість традиційним вбранням. Важливим маркером для українців не лише в Україні, але й за кордоном стала українська вишиванка. Не є винятком і Слобідська Україна, зокрема Харківщина, де відроджуються українські традиції. У Харкові з кінця ХІХ ст. і до початку 30-х років ХХ ст. існувала потужна етнологічна школа, фундатором якої став академік Микола Сумцов. Важливе значення в дослідженні українського традиційного вбрання Слобожанщини мала наукова діяльність Віри Білецької. На жаль, у 30-х роках ХХ ст. ця наукова школа була знищена сталінським тоталітарним режимом, а доробок науковців опинився в так званому відділі спеціального зберігання.

Відновилися дослідження традиційної культури Слобожанщини лише за часів Незалежності України. Важливе значення в популяризації традиційної культури Слобідської України, зокрема, українського народного вбрання наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст., має творча діяльність фольклорно-етнографічних колективів Харківщини. Серед цих колективів чільне місце посідають «Муравський шлях» (м. Харків) та «Вербиченька» (с-ще Нова Водолага Харківського р-ну Харківської обл.), які є взірцем виконавської майстерності, автентичності відтворення фольклору Слобожанщини та пошуково-дослідницької діяльності, у тому числі за точністю сценічного вбрання. Цьому сприяли організація і регулярне проведення Спілкою фольклористів та етнологів міста Харкова фестивалю традиційної народної культури для дітей і молоді «Кроковеє коло». Зацікавленість народними традиціями Харківщини на межі ХХ–ХХІ ст. виплинула на появу майстринь, які не лише відтворюють українське народне жіноче, чоловіче та дитяче вбрання, але й виховують нові покоління майстринь.

Діяльність подвижників української традиційної культури сприяє усвідомленню на теренах Харківщини української національної ідентичності. Завдяки плідній багатолітній творчій діяльності цих колективів до пізнання історичних витоків українців Слобожанщини долучається ще більше коло харківців.

Ключові слова

Харківщина, харківські етнологи, Микола Сумцов, фольклорний гурт «Муравський шлях», народний художній фольклорно-етнографічний колектив «Вербиченька» Нововодолазького будинку дитячої та юнацької творчості Харківського району Харківської області, популяризація української традиційної культури, українське традиційне вбрання, українська національна ідентичність.

Джерела та література

1. Багалій Д. І. Історія Слободської України. Харків : Союз, 1918. 308 с.
2. Багалій Д. І. Історія Слобідської України. Харків : Основа, 1991. 256 с.
3. Білецька В. Ю. Вишиті кожухи в Богодухівській окрузі на Харківщині. Наук. зб. Харків. наук.-досл. кафедри історії української культури. Харків, 1927. Ч. VII. Вип. 1. C. 64–78.
4. Білецька В. Ю. Українські сорочки, їх типи, еволюція та орнаментація. Матеріали до етнології й антропології. Львів, 1929. Т. 21–22. Ч. 1. С. 43–109.
5. Білецька В. Ю. Чинбарське та кушнірське ремесло в Богодухові на Харківщині. Харків, 1926. 198 с.
6. Богдашина О. М. Діяльність Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури імені академіка Д. І. Багалія (1921–1934 рр.) Харків : ХДПУ, 1994. 196 с.
7. Борисенко В. К. Нариси з історії української етнології 1920–1930-х років. Київ : Унісерв, 2002. 94 с.
8. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 10. Традиційне повсякденне та обрядове вбрання / [голов. ред. Г. Скрипник] ; НАН України; ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. Київ, 2018. 640 с.
9. Коваль О. В., Коваль Т. П. Вбрання українців Слобожанщини ХХ століття: за матеріалами народного художнього фольклорно-етнографічного колективу «Вербиченька» Нововодолазького будинку дитячої та юнацької творчості / за ред. В. А. Сушко. Харків : Тім Пабліш Груп, 2017. 100 с., іл.
10. Мандебура О. С. Микола Сумцов і проблеми соціокультурної ідентичності. Київ : ІПіЕНД, 2011. 276 с.
11. Олійник М. Український одяг у системі міської культури Києва (друга половина ХІХ – початок ХХІ століття)/ [голов. ред. Г. Скрипник] ; НАН України, ІМФЕ. Київ, 2017. 312 с.
12. Пономар Л. Традиційний народний одяг у вимірі сучасних націокосолідаційних процесів. Народна творчість та етнологія / [голов. ред. В. Великочий] ; НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. Київ, 2024. № 1. С. 34–41. DOI: https://doi.org/10.15407/nte2024.01.034.
13. Сумцов М. Ф. Слобожане: історико-етнографічна розвідка. Харків : Союз, 1918. 238 c.
14. Сумцов М. Ф. Слобожане: історико-етнографічна розвідка / підготовка тексту й мовна редакція Л. Ушкалова; слово до читача, прим. та післямова В. Фрадкіна. Харків : Акта, 2002. 282 с.
15. Сушко В. Взуття в українській традиційній культурі. Народна творчість та етнологія/ [голов. ред. Г.  Скрипник] ; НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. Київ, 2019. № 4. С. 48–55.
16. Сушко В. Головний убір як символ шлюбу в українській традиційній культурі. Матеріали до української етнології/ [голов. ред. Г. Скрипник] ; НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. Київ, 2015. № 14 (17). С. 59–64.
17. Сушко В. А. Етноідентифікація населення Порубіжжя (на прикладі традиційного костюму). Збірник наукових праць. Серія «Історія та географія». Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди. Харків : Планета-Прінт, 2009. Вип. 34. С. 137–138.
18. Сушко В. А. Етнографічна колекція Харківського історичного музею (історія формування, стан та перспективи). Музейна справа на Житомирщині: історія, досвід, проблеми.Науковий збірник «Велика Волинь» : праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині/ [голов. ред. М. Ю. Костриця]. Житомир : Косенко, 2005. Т. 33. С. 161–167.
19. Сушко В. А. Зимовий одяг слобожан. Зимові свята – в Новий рік ворота/ упоряд. В. Демиденко, В.  Осадча, Н. Плотнік та н. Харків : Регіон-інформ, 2003. С. 155–178.
20. Сушко В. А. Традиційне вбрання українців Слобожанщини ХІХ –початку ХХ ст. Збірник наукових праць Науково-дослідного інституту українознавства. Київ : Фоліант, 2007. Т. XVIII. С. 185–192.
21. Сушко В. А. Чоловічі сорочки у традиційній культурі Слобожанщини. Гуржіївські читання : Збірник наукових праць / ред. кол.: В. А. Смолій, О. І. Гуржій, А. Г. Морозов та ін. Черкаси : Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, 2012. Вип. 5. С. 175–177.