Лисенкіана в дослідженнях Михайла Степаненка в її зв’язках із музикознавчою традицією та сучасними дослідженнями творчості митця

Автор

Кислюк Андрій

аспірант відділу музикознавства та етномузикології Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна).

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8728-7339

Лисенкіана в дослідженнях Михайла Степаненка в її зв’язках із музикознавчою традицією та сучасними дослідженнями творчості митця

Анотація

У статті представлено аналіз праць Михайла Борисовича Степаненка, присвячених багатогранній постаті Миколи Віталійовича Лисенка. Зроблено спробу об’єктивно проаналізувати обране питання та осмислити лисенкіану в працях М. Б. Степаненка в тісному зв’язку з українською музикознавчою традицією та сучасними дослідженнями.

Музично-історичні розвідки М. Б. Степаненка відзначені точністю й відсутністю штучних обмежень у репрезентації архівно-біографічних та аналітичних музикознавчих даних, що є характерним для сучасної лисенкіани. У розглянутих текстах підкреслено найважливіші моменти в різносторонній творчій діяльності М. В. Лисенка як композитора, піаніста, диригента, педагога та фольклориста, які водночас є важливими й для історії української музики загалом. Зокрема, аналіз неопублікованої раніше епістолярної спадщини проливає світло на дружні взаємини митця з родиною відомого історика й громадського діяча Володимира Боніфатійовича Антоновича, що є цінним для української музичної біографістики. Завдяки увазі до деталей автор відтворює живу історію, культурний простір Києва початку ХХ століття.

Аналізовані дослідження Михайла Степаненка вводять до наукового обігу нові архівні матеріали й розширюють емпіричну базу українського музикознавства, відтак перебувають у річищі відповідних, властивих сучасному музикознавству тенденцій, що у своїй сукупності сприяють зміцненню наукових основ цієї сфери знання, а отже, входженню українського музикознавства у світовий контекст як його суб’єкта.

Ключові слова

Михайло Степаненко, українська музикознавча традиція, лисенкіана, епістолярна спадщина.

Джерела та література

1. Архімович Л., Гордійчук М. М. Лисенко: Життя і творчість. Третє вид., доп. й переробл. Київ : Музична Україна, 1992. 256 с.
2. Архімович Л., Гордійчук М. Микола Віталійович Лисенко: життя і творчість. Друге випр. і доп. вид. Київ : Мистецтво, 1963. 354 с.
3. Архімович Л., Гордійчук М. Микола Віталійович Лисенко: Життя і творчість. Київ : Мистецтво, 1952. 245 с.
4. Булат Т., Філенко Т. Світ Миколи Лисенка. Національна ідентичність, музика і політика України ХІХ – початку ХХ століття. Нью-Йорк : Українська Вільна Академія Наук у США; Київ : Майстерня книги, 2009. 408 с.
5. Історія української музики: в 6 т. Т. 2. Друга половина XIX ст. / Гордійчук М. М., Булат Т. П., Грица С. Й. та ін. Київ : Наукова думка, 1989. 464 с.
6. Колесса Ф. М. Музикознавчі праці / упоряд. С. Грица. Київ : Наукова думка, 1970. 415 с.
7. Лисенко М. В. Листи. Київ : Мистецтво, 1964. 536 с.
8. Людкевич С. Дослідження, статті, рецензії / ред., комент., переклад З. Штундер. Київ : Музична Україна, 1973. 319 с.
9. Немкович О. М. Перші шевченкознавчі розвідки Станіслава Людкевича в контексті української культури кінця ХІХ – початку ХХІ століть. Часопис Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського, 2014. № 1. С. 51–60. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chasopys_2014_1_8.
10. Немкович О. М. Українське музикознавство ХХ століття як система наукових дисциплін : монографія. Київ, 2006. 534 с.
11. Спогади Євгена Чикаленка. Київська стара громада. Чикаленко Є. Х. Зібрання творів : у 7 т. Київ, 2003. Т. 1. Спогади.
12. Степаненко М. «Сонце української музики». Про композитора М. В. Лисенка. Музика. 2007. № 2. С. 2–4.
13. Степаненко М. «Сонце української музики». Статті. Дослідження. Спогади. Вид. 2-ге, доп. Київ : Гроно, 2018. С. 136–140.
14. Степаненко М. Невідомий лист Миколи Лисенка. Мистецтвознавство України : зб. наук. праць. 2009. № 10. С. 331–332.
15. Степаненко М. Невідомий лист Миколи Лисенка. Статті. Дослідження. Спогади. Вид. 2-ге, доп. Київ : Гроно, 2018. С. 141–143.