Сакральні споруди Краматорщини в умовах російської агресії 2022–2024 років: втрати і шляхи відновлення

Автор

Кузьменко Євгеній

аспірант Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна).

ORCID ID: https://orcid.org/0009-0008-9493-5160

Сакральні споруди Краматорщини в умовах російської агресії 2022–2024 років: втрати і шляхи відновлення

Анотація

У статті досліджено стан сакральних споруд Краматорського району Донецької області напередодні та під час повномасштабної російської воєнної агресії 2022–2024 років. Висвітлено основні аспекти історії храмового будівництва на Краматорщині наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. Зокрема, наголошено, що протягом означеного періоду відбувалося активне відродження Святогірської Свято-Успенської лаври; реставрувалися її храми: Свято-Миколаївський, Свято-Успенський, Свято-Покровський та ін. Водночас було відновлено знамениті лаврські скити: у сс. Адамівка, Богородичне, Долина, Тетянівка та в м. Святогірську. Водночас тривав активний процес будівництва церков в інших селах та містах району. Зауважено, що напередодні російського вторгнення 24 лютого 2022 року в Україну сакральна архітектура Краматорщини, передусім пов’язана зі Святогірською лаврою, була ядром її культурно-туристичного потенціалу.

У статті зібрано й систематизовано дані щодо пошкоджених і знищених храмів упродовж 2022–2024 років. Зокрема, з’ясовано, що за цей час постраждали 43 релігійні об’єкти, серед яких більшість належить до православних, хоча є також руйнування протестантської та ісламської культової архітектури. Встановлено, що основна частина святинь постраждала навесні 2022 року, переважно в травні, на території передусім Святогірської, а також Лиманської громади. Наголошено, що це пов’язано з активними бойовими діями за міста Лиман, Святогірськ та річку Сіверський Донець.

Варто зауважити, що постраждали не тільки сакральні споруди Святогірщини й Лиманщини, а також Костянтинівської, Краматорської, Слов’янської, Миколаївської, Олександрівської та Дружківської громад. Загалом констатовано, що повномасштабна війна завдала непоправних втрат культовим спорудам Краматорщини.

У статті також зазначено, що відновлення зруйнованих церков цілком залежить від подальшого розвитку воєнних дій. Натомість у храмах, які отримали легкі та середні пошкодження, здебільшого вже проведено заходи, спрямовані на усунення їхніх наслідків.

Насамкінець порушено питання про взяття на облік об’єктів сакральної архітектури, що мають історико-культурну цінність. Наголошено на тому, що перед місцевою владою Донеччини та інших областей України нині актуалізувалося завдання виявлення та взяття на облік об’єктів культурної спадщини.

Окреслена проблема має перспективи подальших досліджень на матеріалах решти районів Донеччини, а також інших областей України.

Ключові слова

пам’ятки культури, сакральні / храмові / культові споруди, лавра, церкви, храми, скити, російська агресія, втрати, руйнування, пошкодження.

Джерела та література

1. Григорівський храм. Храми під вогнем (Український культурний фонд). URL : https://www.temples-under-fire.com/головна/новоселівка/ (дата звернення 01.02.2024).
2. Донецька обл., Краматорський р-н, м. Святогірськ, вул. Зарічна, 3. Святогірська Свято-Успенська Лавра (ансамбль ХІХ – початку ХХ ст.). Зафіксовані воєнні злочини. URL : https://mkip.notion.site/3-e6560405abb34fc58c16729bd6714695 (дата звернення 01.02.2024).
3. Донецька обл., Краматорський р-н, с. Олександрівка. Церква св. Олександра Невського (будівля 1899 р.). Зафіксовані воєнні злочини. URL : https://mkip.notion.site/293125d81f40465bacaa280d8331350d (дата звернення 01.02.2024).
4. Ковалевський О. А. Особливості та перспективи застосування фото‑ та відеофіксації для збереження та реставрації культурної спадщини під час військової агресії в Україні. Культурні та мистецькі студії ХХІ століття: науково-практичне партнерство. Київ : НАКККіМ, 2023. С. 198–203.
5. Купрійчук В. Державне управління у сфері охорони культурної спадщини в умовах воєнного стану 2022–2023 рр. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. 2023. № 45. С. 36–41. DOI : https://doi.org/10.35619/ucpmk.vi45.635.
6. Мусієнко Н. Культурна спадщина України в контексті російсько-української війни. Художня культура.
   Актуальні проблеми. 2023. № 19 (2). С. 40–52. DOI : https://doi.org/10.31500/1992-5514.19(2).2023.294622.
7. Перелік споруд релігійних спільнот України, що зазнали руйнувань внаслідок повномасштабного вторгнення росії (24 лютого 2022 року – 26 січня 2023 року). Офіційний звіт ДЕСС. URL : https://dess.gov.ua/wp-content/uploads/2023/01/Perelik-na-2023-01-26_UKR.pdf (дата звернення 01.02.2024).
8. Покровський храм. Свято-Успенська Святогірська лавра. URL : https://svlavra.church.ua/o-lavre/xramy-i-chasovni/pokrovskij-xram/ (дата звернення 01.02.2024).
9. Рішняк О. Культурна спадщина у воєнному конфлікті: міжнародний досвід другої половини ХХ – початку ХХІ ст. та українська дійсність. Український історичний журнал. 2022. Чис. 4. С. 159–174. DOI : https://doi.org/10.15407/uhj2022.04.159.
10. Успенський собор. Свято-Успенська Святогірська лавра. URL : https://svlavra.church.ua/o-lavre/xramy-i-chasovni/uspenskij-sobor (дата звернення 01.02.2024).
11. Через російську агресію в Україні постраждали 872 пам’ятки культурної спадщини. Міністерство культури та інформаційної політики. 09.01.2024. URL : https://mcip.gov.ua/news/cherez-rosijsku-agresiyu-v-ukrayini-postrazhdaly-872-pamyatky-kulturnoyi-spadshhyny/ (дата звернення 11.03.2024).
12. Через російську агресію в Україні постраждали 945 пам’яток культурної спадщини. Міністерство культури та інформаційної політики. 05.03.2024. URL : https://mcip.gov.ua/news/cherez-rosijsku-agresiyu-v-ukrayini-postrazhdaly-945-pamyatok-kulturnoyi-spadshhyny/?fbclid=IwAR1j3CPapJvn3DnMr58qNtjSxr8mOizy_ODNdMXYlwL9hZkiW4OmcNEnV-Y (дата звернення 11.03.2024).