Парадигматична природа фольклору

Автор

Грица Софія – доктор мистецтвознавства, професор, член-кореспондент НАМУ, завідувач кафедри фольклору і кобзарського мистецтва Київського національного університету культури і мистецтв

Парадигматична природа фольклору

Анотація

Зі словом генетично пов’язаний фольклор, людське мовлення (sprachverfasste), співомовлення. Подібно до слова відмінюється пісня, утворюючи парадигму варіантів одного інваріанта (логосу). Змінність варіантів пісенної / фольклорної парадигми залежна від модусів мислення середовища, у якому народжується фольклорний твір або до якого він адаптується. Поняття модусу мислення середовища у відношенні до пісенної / фольклорної парадигми у всіх роботах автора вводиться вперше і визначає динаміку фольклорного твору в ізохронному та діахронному процесах. Пісенна / фольклорна парадигма є рамкою змінності варіантів, мірою їх тотожності та нетотожності на рівнях семантики та структури. Механізми дії пісенних парадигм, у яких співдіють слово і музика, перевірено на матеріалі багатьох польових експедицій не тільки в автохтонних, але й інтегрованих середовищах, у тому числі в соціологічних експедиціях (за анкетними опитуваннями) з увагою до вікових, соціальних і національних характеристик реципієнтів, їх ближчої і дальшої просторової віддаленості; можливості збереження фольклору етнофорів-мігрантів, що простежено на прикладах парадигматики пісень іммігрантів української діаспори, сталості і змінності варіантів цих пісень у порівнянні з такими ж піснями українських автохтонів. Розглядаються також питання моди і сприйняття фольклору, звукоідеалу, можливих трансформацій фольклорних творів у сучасному звуковому просторі, місця фольклору в запитах сучасних реципієнтів України.

Ключові слова

парадигми, співвідносні з модусами мислення, звукоідеал, фольклорні міфологеми, міграції пісень, гендерність і виконавство.

Список використаних джерел

1. Аристотель. Метафизика. Москва, 1976.
2. Гадамер Х.‑Г. Истина и метод. Москва, 1988.
3. Гейзінга Й. Hоmo ludens. Київ, 1994.
4. Гінда О. Поетична творчість української трудової спільноти в Італії початку ХХІ століття в контексті фольклорної традиції. Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2015. 540 с.
5. Грица С. Буд здрава, землице / упоряд., вступ. ст. і прим. С. Грици. Київ, 1991.
6. Грица С. Ендогенна природа фольклору. Філософська і соціологічна думка. 1994. № 7–8. С. 62–80.
7. Грица С. Історія, культура, фольклор та етнографія слов’янських народів. Київ, 1988.
8. Грица С. Категорія парадигми у вивченні варіаційної специфіки фольклору. Народна творчість та етнографія. 1979. № 2. С. 61–67.
9. Грица С. Мелос української народної епіки. Київ, 1979.
10. Грица С. Парадигматична природа фольклору. Первый всероссийский конгресс фольклористов : сб. докладов. Москва, 2006. Т. 2. С. 52–64.
11. Грица С. Песенна парадигма. Български фолклор. 1978. № 2. С. 12–20.
12. Грица С. Семантика народного мелосу і конкретне середовище його побутування. Народна творчість та етнографія. 1976. № 3. С. 40–49.
13. Грица С. Фольклор українців у між- і внутрішньоконтинентальній міграції. ХІ Міжнародний з’їзд славістів. Краків ; Київ, 1993. С. 138–153.
14. Грица С. Функції словесної та музичної мови в ситуації міжетнічних контактів. Х Міжнародний з’їзд славістів. Софія, 1988.
15. Жирар Р., Хайдеггер М. О смысле преодоления метафизики. Вопросы философии. 2001. № 10.
16. Квитка К. Избранные труды : в 2 т. / сост. и коммент. В. Л. Гошовского. Москва, 1971. Т. 1.
17. Климонтович Н. Ю. Без формул о синергетике. Минск, 1986.
18. Коломийки / упоряд., передм. і прим. Н. С. Шумади; нотний матеріал упор. З. І. Василенко. Київ, 1969.
19. Корет Э. Основы метафизики. Киев, 1998.
20. Панфилов Б. З. Взаимоотношения языка и мышления. Москва, 1971.
21. Потебня А. А. Мысль и язык. Эстетика и поэтика. Москва, 1976.
22. ПотебняА. А. Эстетика и поэтика. Москва, 1976. 259 c.
23. Firth R. Społeczności ludzkie. Warszawa, 1965.
24. Malinowski K. Szkice z teorii kultury. Warszawa, 1953.