Повернутись до журналу2017 рiк №2

Національна ідентичність крізь призму імагології

Читати публікаціюЧитати публікаціюЗавантажити публікацію
Автори публікації:
Дєдуш Олексій
Стор.:
68-72
УДК:
316.347
Бібліографічний опис:
Дєдуш, О. (2017) Національна ідентичність крізь призму імагології. Народна творчість та етнологія, 1 (365), 68–72.

Автор

Дєдуш Олексій – аспірант третього року навчання зі спеціальності «Етнологія» ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України

 

Національна ідентичність крізь призму імагології

 

Анотація

У статті розглянуто вплив методів імагології на дослідження національної ідентичності в етнології. Окремо розглянуто категорії «образ» та «стереотип», які складають основу предмета дослідження імагології та структурно інтегровані в національну ідентичність як процес людської свідомості.

Образи, а особливо стереотипи є невід’ємною частиною людського мислення. Проте у науці склалось враження про скоріше негативний характер стереотипів та породжених ними образів. Хоча такі дослідники, як наприклад, Волтер Ліппманн, вказували на позитивну роль стереотипів як механізмів узагальнення та систематизації значного обсягу специфічної інформації, з якою у певний період може зіткнутись як окрема людина, так і група людей. Досвід та рівень інтелекту є засобами перевірки стереотипів на вірогідність, хоча не завжди захищають від їхнього негативного впливу у разі цілеспрямованої і постійної їх подачі, наприклад через медіа. Таким чином, стереотип активно використовується пропагандою та засобами інформаційної війни.

У сфері національних відносин та національної ідентичності образ та стереотип відіграють роль архітектора комунікації. Кожна людина завдяки стереотипним образам, отриманим з різних джерел, формує очікування (експектації) до представників інших етносів. Також через образи можливе дослідження ментальності, що було зроблено у вітчизняній науці Костомаровим та Антоновичем, які активно застосовували імагологічні підходи під час дослідження російської, польської та української ментальностей.

Описовий або безкритичний підхід в імагології може бути використаний для накопичення даних про низку абстрактних явищ, зокрема національної ідентичності, для подальшого критичного опрацювання їх фахівцями.

 

Ключові слова

імагологія, національна ідентичність, стереотипи, образи, теорія нації.

 

Список використаних джерел

  1. Алиева З. К. Оппозиция «свой – чужой» в современной имагологии. Филологические науки в МГИМО. 2014. С. 189–197.
  2. Будний В. Розгадка чарів Цірцеї: національні образи та стереотипи в освітленні літературної етноімагології. Слово і Час. 2007. № 3. С. 52–63.
  3. Васильева Т. Е. Стереотипы в общественном сознании: Социально-философские аспекты : научно-аналитический обзор. Москва, 1988. 36 с.
  4. Вознюк О. Стереотип як чинник формування візії Іншого. Studia Methodologica: альманах / [укладач І. В. Папуша]. Тернопіль : ТНПУ, 2008. Вип. 25. С. 62–66.
  5. Голубьев А. В. Советское общество 1930-х годов и формирование внешнеполитических стереотипов. Россия и Европа в ХІХ–ХХ. Проблемы взаимовосприятия народов, социумов, культур. Москва, 1996. С. 86–102.
  6. Касьянов Г. Націоналізація історії та образу іншого. Критика. Київ, 2006. № 9–10. С. 22–24.
  7. Куций І. Імагологія як стратегія дослідження цивілізаційних образів в українській історіографії [Текст]. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. 2014. Вип. 2. Ч. 1. С. 240–246. (Серія «Історія»).
  8. Логвиненко К. В. Постановка проблем ментальності в імагології як історичній науці URL: http://history-pages.kpi.ua/wp-content/uploads/2015/10/27_17_Logvinenko.pdf.
  9. Мальцева К. С. Опозиція «своє / чуже» як культурна універсалія. Наукові записки НаУКМА. 2002. Т. 20–21 : Теорія та історія культури. С. 6–10.
  10. Мельник Г. С. Стереотип, формирование стереотипов в процессе массовой коммуникации URL: http://psyfactor.org/lib/stereotype1.htm.
  11. Моренець В. Образ «іншого» – від первинного нарцисизму до аргументу ідеологічної риторики. Наукові записки НаУКМА. 2002. Т. 20–21 : Теорія та історія культури. С. 10–16.
  12. Наливайко Д. Теорія літератури й компаративістика. Київ, 2006. 347 с.
  13. Папилова Е. В. Имагология как гуманитарная дисциплина. Rhema. Рема. 2011. № 4. URL: http://cyberleninka.ru/article/n/imagologiya-kak-gumanitarnaya-distsiplina.
  14. Сенявский А. С., Сенявская Е. С. Историческая имагология и проблема формирования «Образа врага» (на материалах российской истории XX в.). Вестник РУДН. История России. 2006. № 2 (6). С. 54–72.
  15. Хорев В. А. Имагология и изучение русско-польских литературных связей. Славянскія мовы, літературы і культуры: этнас у святлі гісторыі і сучаснасці. Гродна, 2003. С. 15–24.
  16. Beller M. Perception, image, imagology. Imagology. The cultural construction and literary representation of national characters. A critical survey/ edited by Manfred Beller and Joep Leerssen. Amsterdam, 2007. Р. 3–16.
  17. Lewis C. T., Short C. A Latin Dictionary / Charlton T. Lewis and Charles Short. Oxford, 1879. URL: http://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus:text:1999.04.0059:entry=imago.
  18. Chevrel I. La literature comparee. Paris, 2006. 128 p.
  19. Lippman W. Public Opinion URL : https://openlibrary.org/works/OL42346W/Public_opinion.

The texts are available under the terms of the Creative Commons
international license CC BY-NC-ND 4.0
© ІМФЕ