Автор
Триняк Лілія – аспірантка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, науковий співробітник Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття
Внесок української інтелігенції в етнографічне дослідження Покуття (друга половина XIX - початок XX століття)
Анотація
У статті проаналізовано фольклорно-етнографічні записи, зроблені на Покутті місцевою інтелігенцією в другій половині XIX – на початку XX ст. З’ясовано, що початком етнографічного дослідження Покуття можна вважати 30–40 роки XIX ст. Цей період був пов'язаний з етнографічною діяльністю «Руської трійці». Вони вперше почали «ходити в народ» і записувати пісні, казки, оповіді та приказки. Зі сподвижників «Руської трійці» першим вирушив в етнографічну мандрівку Я. Головацький. Завдяки цим подорожам дослідник залишив нам цінні етнографічні матеріали з теренів Покуття. Зокрема, про народне харчування, одяг, спосіб господарювання. Також побіжно в інших його розвідках ми знаходимо вірування та фольклор покутян.
У ті ж роки народознавчою діяльністю на Покутті займався місцевий вчитель Г. Ількевич. Його етнографічні записи здійснені в Коломийському та Городенківському повітах. Найбільш продуктивною була робота дослідника у зібранні покутських народних приказок та прислів’їв. Зауважимо, що його збірка була однією з перших окремих етнографічних видань того часу.
У народознавчій діяльності 1850-ті роки були етапом стагнації. Проте з кінця 1860‑х років у середовищі української громадськості відбувся новий сплеск зацікавлення українською культурою. У першій половині 1870-х років продовжив досліджувати народознавчу спадщину Покуття відомий громадський діяч, юрист, науковець, фольклорист М. Бучинський. Ним була проведена велика робота у зборі фольклорного матеріалу. Найбільше етнографічного матеріалу ним було зібрано в селах Гринівці, Колинці, Марківці, Кутищі Тлумацького повіту. Неопубліковані матеріали зберігаються в різних фондах наукових бібліотек.
З кінця 1880-х років на сторінках періодичних видань «Друг», «Правда», з’являються розвідки інших вітчизняних народознавців. Такою є студія вчителя і громадського діяча М. Колцуняка «Весілля в Ковалівці». Його опис весілля містить розлогу інформацію щодо кожного моменту весільної церемонії, а також має чітку структурну визначеність. Дослідник виразно поділив урочистість на окремі складові частини, послідовно розкриваючи кожну. Опис супроводжується коментарями, в яких автор намагається розкрити семантику тих чи інших звичаїв, які побутували на Коломийському Підгір’ю.
Початок XX ст. відзначився новим етапом розвитку української фольклористики та етнографії. Цей період досить плідний у галузі етнографічних досліджень. Цьому посприяла Етнографічна комісія, яка була створена при НТШ. У цей період до збору народознавчого матеріалу активно залучилася інтелігенція з Покуття, серед них В. Равлюк, І. Волошинський, О. Іванчук, А. Онищук. Саме тоді матеріали з цього регіону значною мірою представлені у виданнях НТШ.
Таким чином, у результаті етнографічної діяльності української інтелігенції другої половини XIX – початку XX ст. було нагромаджено чималий пласт спостережень з різних ділянок духовної культури покутян. Їхні публікації з народознавства були чи не єдині на той час і до сьогодні залишаються актуальними для сучасних дослідників.
Ключові слова
Покуття, інтелігенція, етнографічні дослідження.
Список використаних джерел
- Арсенич П. Етнографічна діяльність Антона Онищука. Народна творчість та етнографія. 1989. № 4. С. 22–28.
- Арсенич П. Микола Колцуняк – один із просвітителів Гуцульщини. Гуцульська школа. 1994. № 2 (2 грудня). С. 62–65.
- Білоус В. Етнографічні дослідження на західноукраїнських землях у третій чверті ХІХ ст. Львів, 2000. 188 с.
- Волошинський І. Похоронні звичаї і голосіння в Городенщині. Матеріали до української етнології. Львів, 1919. Т. 19–20. С. 194–213.
- Волошинський І. Весілля в Делешеві Городенківського повіту. Матеріали до української етнології. Львів, 1919. Т. 19–20. С. 2–34.
- Галицькі приповідки і загадки / зібр. Г. Ількевич. Відень, 1841. 124 с.
- Головацький Я. Українські народні епічні пісні, «думи», побутові пісні (зібрані Мирославом Ількевичем (Григорієм)). Коломийського округу 1833 р. Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника (далі – ЛННБ ім. В. Стефаника), відділ рукописів. Ф. 36. Од. зб. 758. П. 52, 12 арк.
- Головацький Я. Матеріали до збірки «Народные песни Галицкой и Угорской Руси». ЛННБ ім. В. Стефаника, відділ рукописів. Ф. 36. Од. зб. 738. П. 50.
- Головацький Я. Ф. Виклади давньослов’янських легенд, або міфологія / укл. Я. Ф. Головацьким. Київ : Довіра, 1991. 94 с.
- Головацький Я. Мандрівка по Галицькій та Угорській Русі, описана в листах до приятеля. Краєзнавець Прикарпаття. 2009. № 14. С. 63–69.
- Головацкий Я. Народные песни Галицкой и Угорской Руси : в 4 ч. Москва, 1878. Ч. 1. 400 с.
- Збир І. «Руська трійця» і фольклор Покуття: до питання взаємозв’язків. Мандрівець : журнал гуманітарних студій. 2006. № 2. С. 43–48.
- Іванчук О. Листи до Гнатюка В. М. 1904–18 і б. д. Тростянець, Косів, Львів. ЛННБ ім. В. Стефаника, відділ рукописів. Ф. 34 (Гнатюк). Од. зб. 230.
- Качкан В. Pia Detideria. Фрагмент до життєпису Олекси Іванчука. В. Качкан. Нехай святиться ім’я твоє. Івано-Франківськ, 2000. Кн. 4. С. 178–183.
- Кирчів Р. Етнографічно-фольклористична діяльність «Руської трійці». Львів, 2011. 424 с.
- Кирчів Р. Історіографія етнографічного дослідження Покуття. Народознавчі зошити. 2015. № 1 (121). С. 70–90.
- Колцуняк М. Весілля в Ковалівці. Етнографічні записи Миколи Колцуняка (1889). Коломия : Видавничо-поліграфічне товариство «Вік», 2015. 126 с.
- Колцуняк М. Весілля в Ковалівці в повіті Коломийськім : етнографічний опис. Додаток «Лист автора до [О. Барвінського]». ЛННБ ім. В. Стефаника, відділ рукописів. Ф. 4554 (Барвінського). П. 267.
- Народні пісні, зібрані з Коломийщини Попадюком, Анд. Слюзаром, Бірецьким, Яворським. ЛННБ ім. В. Стефаника, відділ рукописів. Ф. 83. П. 10.
- Онищук А. Похоронні звичаї й обряди в селі Карлові Снятинського повіту. Етнографічний збірник. Львів, 1912. Т. 31–32. С. 315–338.
- Онищук А. Листи до В. Гнатюка. ЛННБ ім. В. Стефаника, відділ рукописів. Ф. 34 (Гнатюк). Од. зб. 417.
- Равлюк Василь. Енциклопедія українознавства/ [перевид. в Україні]. Львів, 1998. Т. 7. С. 2431.
- Равлюк В. Весілля в селі Орельці Снятинського повіту на Станіславщині. Весілля : у 2 кн. / упоряд. М. М. Шубравська. Київ : Наукова думка, 1970. Кн. 2. С. 183–214.
- Сокіл Г. Фольклор Покуття у записах Василя Равлюка. Міфологія і фольклор. 2013. № 1. С. 72–79.
- Сокіл Г. Галицькі фольклористи та їх записи усної словесності. Народознавчі зошити. 2009. № 1–2. С. 147–158.
- Фольклорні матеріали, зібрані М. Бучинським на Прикарпатті 1866–1868 рр. с. Колинці, Кутищі, Марківці та ін. ЛННБ ім. В. Стефаника, відділ рукописів. Ф. 265 (Буч.). П. 7.
- Франко І. Галицько-руські народні приповідки. Вступна стаття. Етнографічний збірник. Львів, 1901–1905. Т. 16.
- Mirosław [ІлькевичГ.]. Zabobony istnіеjącу mięndzy ludem prostym w Galicyi. Rozmaitości. Lwów, 1836. № 27. S. 217–218.
- M. z H. [Ількевич Г.]. Zabobony w niektórych cyrkułach Galicji. Rozmaitości. Lwów, 1835. № 42.
- Sobranyje Piseń ruskich historycznych czrez Mirosława Ilkіewicza. ЛННБ ім. В. Стефаника, відділ рукописів. Ф. 106. П. 13.