Материнство за ґратами як благословення і прокляття: жіночий досвід ГУЛАГу

Автор

Кісь Оксана

кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, докторант Інституту народознавства НАН України, президент Української асоціації дослідниць жіночої історії

Материнство за ґратами як благословення і прокляття: жіночий досвід ГУЛАГу

Анотація

У статті розглянуто важливий аспект повсякденного життя українок-політв’язнів у таборах і в’язницях ГУЛАГу в 1940–1950‑х роках – досвід материнства в неволі. На основі аналізу особистих спогадів колишніх політв’язнів, а також офіційних документів ГУЛАГу та статистичних даних розкрито умови утримання вагітних жінок і матерів з немовлятами у в’язницях і таборах, показано суперечливість материнських почуттів й особливості зв’язку між матір’ю та дитиною. Висвітлено основні мотиви і наслідки народження дітей за колючим дротом, наголошено на значенні материнства як стимулу для виживання жінок у таборах.

За офіційними даними, у повоєнні роки жінки становили близько третини в’язнів ГУЛАГу, при цьому чимало з них народжували дітей у неволі. Попри те що керівництво вживало заходів з ізоляції жінок від чоловіків з метою зменшення кількості вагітних і породіль, у січні 1949 року вони становили понад 6 % усіх невільниць. Як наслідок, у 1952 році в таборах та колоніях ГУЛАГу перебувало понад 28 тис. дітей, яких утримували в 234 спеціально обладнаних приміщеннях.

Основними факторами, що призводили до народження дітей у неволі, були: прагнення до послаблення табірного режиму для вагітної / породіллі; до створення повноцінної сім’ї з батьком дитини в майбутньому; до подолання самотності й потреба в реалізації материнської ролі; вимушена проституція за відсутності контрацептивів; зґвалтування. Материнство в неволі не мало практично нічого спільного зі звичними практиками виношування, народження, догляду, вигодовування та виховання дітей.

Попри те що інструкціями та правилами були передбачені загалом прийнятні умови утримання малюків, жіночі спогади засвідчують нелюдські умови проживання, харчування, медичної допомоги, які призводили до високого рівня захворювань і смертності немовлят, їх фізичної, психологічної та інтелектуальної відсталості. Контакти матерів-невільниць із дітьми були суворо регламентовані, а після досягнення одно-, дворічного віку малюків передавали до звичайних дитбудинків чи на утримання родичів. Довідатися про долю своєї дитини, встановити зв’язок з нею і повернути її після звільнення ставало сенсом життя для багатьох засуджених матерів, а почуття материнського обов’язку спонукало жінок до життя.

Досвід материнства у в’язницях і таборах загалом був вкрай травматичним, що засвідчує лаконічність спогадів. Для деяких жінок народження дитини стало способом протидії дегуманізуючому режимові ГУЛАГу. У таборах і в’язницях роль матері (виконувана реально на місці чи пережита дистанційно), попри всі емоційні й фізичні страждання, допомагала жінкам зберігати усталену систему цінностей, залишатися жінками, таким чином підживлюючи їхню загрожену гендерну ідентичність.

Ключові слова

українські жінки-політв’язні, ГУЛАГ, повсякденне життя, материнство, жіноча історія.

Список використаних джерел

1. Андрусяк Є. Спогади. Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2001. 91 с.
2. В намисті з колючого дроту. Спогади жінок, в’язнів ГУЛАГу, учасниць норильського повстання 1953 року / упоряд. І. Кривуцький та ін. Львів : Манускрипт, 2009. 276 с.
3. Войтоловская А. Л. По следам судьбы моего поколения. Сыктывкар : Коми книжное издательство, 1991. 334 с.
4. Волович Х. В. О прошлом. Доднесь тяготеет. Вып. 1 : Записки вашей современницы / сост. С. С. Виленский. Москва : Советский писатель, 1989. С. 461–494.
5. Гинзбург Е. Крутой маршрут. Хроника времен культа личности. Москва : Советский писатель, 1990. 603 с.
6. Гошко-Кіт А. Жертви за незалежність. Львів : Українські технології, 2009. 324 с.
7. Гриценко В., Калинин В. Женское лицо ГУЛАГа: Как на Мертвой дороге росло население СССР. Новая газета. 2009. 8 апреля. № 36. URL : http://www.novayagazeta.ru/data/2009/036/33.html.
8. Дети ГУЛАГа: 1918–1956 / под ред. акад. А. Н. Яковлева ; сост. С. С. Виленский, А. И. Кокурин, Г. В. Атамашкина, И. Ю. Новиченко. Москва : Международный фонд «Демократия», 2002. 631 с.
9. Епплбом Е. Історія ГУЛАГу / пер. з англ. А. Іщенко. Київ : Києво-Могилянська академія, 2006. 512 с.
10. Закидальська А. Інтинські сніговії [Текст] : докум. повість, публіц. Луцьк : ПП Іванюк В. П., 2014. 244 с.
11. Запорожец Н. И. Из воспоминаний. Доднесь тяготеет. Вып. 1 : Записки вашей современницы / сост. С. С. Виленский. Москва : Советский писатель, 1989. С. 532–538.
12. Заячківська-Михальчук Г. Заручниця імперії (спогади політв’язня). Львів : ПП Сорока, 2009. 204 с.
13. Земсков В. Н. ГУЛАГ (историко-социологический аспект). Социологические исследования. 1991. № 6. C. 10–27.
14. Земсков В. Н. ГУЛАГ (историко-социологический аспект). Социологические исследования. 1991. № 7. C. 3–16.
15. История сталинского ГУЛАГа. Конец 1920-х – первая половина 1950‑х годов. Собрание документов : в 7 т. Т. 4. Население ГУЛАГа: численность и условия содержания / отв. ред. И. В. Безбородов, В. М. Хрусталев. Москва : ОССПЭН, 2004. 624 с.
16. Карванська-Байляк А. Во ім’я Твоє (Мережане життям). Варшава : Український архів, 2000. 440 c.
17. Керсновская Е. Сколько стоит человек. URL : http://www.gulag.su/albom.
18. Кісь О. Жіночий досвід ГУЛАГу: стан досліджень та джерельні ресурси в українському контексті. Український історичний журнал. 2016. № 3. С. 125–138.
19. Кузин В. Женщины ГУЛАГа. Грани эпохи: этико-философский журнал. 2007. № 32. URL : http://ethics.narod.ru/articles7/3210.htm.
20. Максимова Л. А. Материнство в лагерях ГУЛАГа. Гендерная теория и историческое знание: материалы Международной научно-практической конференции/ отв. ред. А. А. Павлов. Сыктывкар : Сыктывкарский государственный университет, 2003. С. 271–277.
21. Мешко О. Не відступлюся! До 100-річчя Оксани Яківни Мешко / Харківська правозахисна група ; упоряд. В. В. Овсієнко, О. Ф. Сергієнко. Харків : Права людини, 2005. 344 с.
22. Нескорена Берегиня: Жертви московсько-комуністичного терору ХХ століття / Світова федерація українських жіночих організацій (СФУЖО) ; упоряд. Б. О. Гордасевич, ред.: Г. Л. Гордасевич, Ю. Зайцев. Торонто ; Львів : Піраміда, 2002. 280 с.
23. Онишко Л. В. «Нам сонце всміхалось крізь ржавії ґрати...»: Катерина Зарицька в українському національно-визвольному русі. Торонто ; Львів : Літопис УПА, 2007. 928 с.
24. Петкевич Т. В. Жизнь – сапожок непарный: Воспоминания / послесл. Б. Ф. Егорова ; худ. И. Архипов. Санкт-Петербург : Астра-Люкс ; АТОКСО, 1993. 502 с.
25. Петров Н. История империи ГУЛАГ. Гл. 6. URL : http://www.pseudology.org/GULAG/Glava06.htm.
26. Позняк (Скрип’юк) Г. Мені було 19 : Автобіографічна розповідь. Київ : Києво-Могилянська академія, 2001. 124 с.
27. Рогинский А., Даниэль А. «Аресту подлежат жены...». Узницы «АЛЖИРа»: список женщин-заключенных Акмолинского и других отделений Карлага. Москва : Звенья, 2003. C. 6–30.
28. Савка Б. «А смерть їх безсмертям зустріла». Нариси, спогади, документи про участь жіноцтва трьох районів Тернопілля в національно-визвольній боротьбі ОУН–УПА. Тернопіль : Джура, 2003. 332 с.
29. Судьба Натальи Костенко (запись Л. Богораз). Память : Исторический сборник. Париж : YMCA Press, 1981. Вып. 4. C. 402–412.
30. Суровцова Н. Спогади. Київ : Вид-во ім. Олени Теліги, 1996. 431 с.
31. Усна жіноча історія. Повернення / за ред. Г. Дацюк. Київ : Жіночий центр «Спадщина», 2003. 273 с.
32. Чеснокова О. И. Женский опыт ГУЛАГа в советской истории 1930–1950‑х годов. Женщины в истории: возможность быть увиденными. Сб. науч. ст./ под ред. И. Р. Чикаловой. Минск : БГПУ им. Максима Танка, 2001. С. 189–193.
33. Шаповалова В. Лагерь как образ жизни: женские лагерные мемуары. Социальная история. Ежегодник : 2003. Женская и гендерная история/ под. ред. Н. Л. Пушкаревой. Москва : РОССПЭН, 2003. С. 465–487.
34. Шаповалова В. Сестренки, мамки, дамки: тема насилия в женских лагерных мемуарах. Бытовое насилие в истории российской повседневности (XI–XXI вв.). Санкт-Петербург : ЕУ СПб., 2012. С. 142–163.
35. Cormos G. Women Humiliated in the Romanian Communist Prison. The Scientific Journal of Humanistic Studies. 2009. Vol. 1 (1). Р. 47–52.
36. Mason E. Women in the Gulag in the 1930s. Women in the Stalin Era/ ed. by Melanie Ilič. New York : Palgrave, 2001. P. 131–150.