Повернутись до журналу

Становлення зрубної техніки будівництва на теренах Полісся

Читати публікаціюЧитати публікаціюЗавантажити публікацію
Автори публікації:
Радович Роман
Стор.:
22-32
УДК:
39:691.11(477.41/.42)
DOI:
https://doi.org/10.15407/nte2017.06.022
Бібліографічний опис:
Радович, Р. (2017) Становлення зрубної техніки будівництва на теренах Полісся. Народна творчість та етнологія, 6 (370), 22–32.

Автор

Радович Роман – кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу історичної етнології Інституту народознавства НАН України

 

Становлення зрубної техніки будівництва на теренах Полісся

 

Анотація

У статті на основі археологічних та писемних джерел, а також польових матеріалів автора розглянуто загальну схему становлення та розвитку зрубної техніки будівництва на теренах Полісся впродовж І–ІІ тисячоліть. Встановлено, що ця техніка у житлобудівництві поліщуків має глибокі корені. Вона використовувалася місцевими автохтонами принаймні з епохи раннього заліза – зарубинецької. Житла зрубної конструкції тією чи іншою мірою побутували тут і впродовж усього І тис. н. е. Знову ж, у ХІІ–ХІІІ ст. наземні зрубні оселі стають у поліському регіоні панівними. Проте стан збереженості археологічних об’єктів до третьої чверті І тис. не дозволяє встановити конструктивні особливості зрубу більш-менш точно. Цілком імовірно, що зрубні домівства у цей період споруджували, використовуючи розріджений зруб та його різновиди. Натомість пам’ятки Х–ХІІІ ст., виявлені у лісовій зоні (заодно ж на Поліссі), дають можливість абсолютно чітко простежити процес удосконалення технологій тутешнього зрубного будівництва: зруби складали переважно із соснових колод діаметром 15–20 см, окремі вінці щільно прилягали один до одного, застосовували врубку «в обло» (із вибором чашки зверху вінців), теплотехнічні властивості зрубу підвищували за допомогою поздовжнього паза («драчки»), вибраного у верхній площині вінців, та мохової прокладки. Отже, у ХІІ–ХІІІ ст. у лісовій зоні склалися основні технологічні прийоми зрубного будівництва східних слов’ян, які проіснували на цій території у формі реліктових явищ житлобудівництва українців (властиво поліщуків), білорусів та росіян до кінця ХVІІІ ст., а місцями і до кінця ХІХ ст.

 

Ключові слова

Полісся, стіна, зрубна техніка, замок, розріджений зруб.

 

Список використаних джерел

  1. Архів МНАП у Львові. Ф. АП, 6175 / 3. Д-106.
  2. Артамонов М. Постройки Краснохолмского района. Верхневолжская этнографическая экспедиция. Крестьянские постройки Ярославско-Тверского края. Ленинград, 1926. 122 с.
  3. Баран В. Д. Давні слов’яни. Україна крізь віки: у 15 т. Київ : Альтернативи, 1998. Т. 3. 335 с.
  4. Баран В. Д. Східнокарпатський регіон у V–VІІ ст. н. е. Етногенез та етнічна історія населення українських Карпат. Львів, 1999. Т. 1 : Археологія та антропологія. С. 263–308.
  5. Бломквист Е. Э. Крестьянские постройки русских, украинцев и белорусов (поселения, жилища и хозяйственные строения). Восточнославянский этнографический сборник : Очерки народной материальной культуры русских, украинцев и белорусов в ХІХ – начале ХХ в. Москва : Изд-во АН СССР, 1956. С. 3–458.
  6. Верговська М. До історії створення архітектурної експозиції «Полісся» в Національному музеї народної архітектури та побуту України. Проблеми збереження, відтворення та популяризації історико-культурної спадщини в контексті діяльності музеїв просто неба : Матеріали першої міжнародної конференції. Львів : Апріорі, 2013. Вип. 1. С. 57–69. (Науковий збірник Музею народної архітектури та побуту у Львові).
  7. Верговський С. Давнє народне будівництво українського та білоруського Полісся. Народна творчість та етнографія. 1979. № 2. С. 74–80.
  8. Верговський С. Дослідження давнього житла Полісся. Архітектурна спадщина Волині : зб. наук. пр./ за наук. ред. П. А. Ричкова. Рівне : ПП ДМ, 2012. Вип. 3. 315 с., іл.
  9. Верговський С. Пам’ятки Зарічненщини в експозиції Національного музею народної архітектури та побуту України. Західне Полісся : історія та культура. Рівне : Видавець Зень О. М., 2008. Вип. 2 : Матеріали краєзнавчої конференції, присвяченої 60‑літтю утворення Зарічненського району та 20-літтю аварії на Чорнобильській АЕС. С. 107–119.
  10. Верговський С. Хатні храми Волині як втілення регіональних традицій хатнього будівництва. Історія і сучасність Волині. Жидичин – крізь віки : наук. зб. Луцьк, 2007. Вип. 3. С. 76–81.
  11. Говірки Чорнобильської зони. Тексти / упоряд.: Гриценко П. Ю., кер. наук. проекту, Пилипко Н. П., Малахівська О. А., Москаленко П. А., Анісімова Л. Г., Бідношия Ю. І., Гриценко С. П., Дика Л. В., Поістогова М. В., Рябець Л. В. Київ : Довіра, 1996. 358 с.
  12. Гупало К. Н. Подол в древнем Киеве. Киев : Наукова думка, 1982. 127 с.
  13. Гурков В. С. Поселения. Полесье. Материальная культура/ АН УССР. Институт искусствоведения, фольклора и этнографии им. М. Ф. Рыльского. Львов. отделение. АН БССР. Институт искусствоведения, этнографии и фольклора. Киев : Наукова думка, 1988. С. 279–333, ил.
  14. Данилюк А. Г. Традиційна архітектура регіонів України : Полісся. Львів : Видавничий центр ЛНУ ім. Ів. Франка, 2001. 147 с., іл.
  15. Зеленин Д. К. Описание рукописей ученого архива Императорского русского географического общества. Петроград : Типография А. В. Орлова, 1914. Вып. 1. 484 с. + ІІІ–Х [предисловие].
  16. Кобычев В. П. Поселения и жилище народов Северного Кавказа в ХІХ–ХХ вв. Москва : Наука, 1982. 194 с.
  17. Колчин Б. А. Обработка дерева. Древняя Русь. Город, замок, село/ под общ. ред. Б. Рыбакова. Москва : Наука, 1985. 430 с.
  18. Косміна Т. В. Традиції та інновації в архітектурі народного житла Києва та Київщини. Етнографія Києва і Київщини: традиції й сучасність. Київ : Наукова думка, 1986. С. 157–200.
  19. Лысенко П. Ф. Берестье. Минск : Наука и техника, 1985. 399 с., ил., 4 отд. л. черт.
  20. Локотко А. И. Белорусское народное зодчество (средина ХІХ – ХХ в.). Минск : Навука і тэхніка, 1991. 285 с.
  21. Ломова М. Разведывательная поездка на украинское Полесье. Советская этнография. 1953. № 4. С. 127–132.
  22. Максимов Е. В. Зарубинецкая культура на территории УССР. Киев : Наукова думка, 1982. 182 с.
  23. Маркович Я. Записки о Малороссии, ее жителях и произведениях. [Санкт-Петербург] : при Губернском правлении, 1798. Ч. 1. 103 с.
  24. Моця О. П. Карпати у Х–ХІV ст. Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат: у 4 т. Львів : ІН НАН України, 1999. Т. 1 : Археологія та антропологія. С. 341–360.
  25. Никольская Т. Н. Городище Слободка ХІІ–ХІІІ вв. Москва : Наука, 1987. 188 с.
  26. Ополовников А. В. Русское деревянное зодчество: гражданское зодчество. Москва : Искусство, 1983. 287 с., ил.
  27. Приходнюк О. П. Східні Карпати VІІІ–ІХ ст. Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат. Львів, 1999. Т. 1 : Археологія та антропологія. С. 309–340.
  28. Приходько Н. П. Некоторые вопросы истории жилища на Украине. Древнее жилище народов Восточной Европы. Москва : Наука, 1975. С. 245–275.
  29. Пуголовок Ю. Будівельна справа літописних сіверян. Опішне : Українське народознавство, 2016. 360 с.
  30. Радович Р. Технологія зведення зрубу житла (ХІХ – початок ХХ ст.). Полісся України : матеріали історико-етнографічного дослідження. Львів : ІН НАН України, 1999. Вип. 2 : Овруччина. 1995. С. 99–116.
  31. Радович Р. Техніка та технологія традиційного житлово-господарського будівництва на Поліссі другої половини ХІХ – першої половини ХХ ст. Полісся України : матеріали історико-етнографічного дослідження. Львів : ІН НАН України, 1997. Вип. 1 : Київське Полісся, 1994. С. 62–82.
  32. Радович Р. Традиційне житло українців південного Поділля другої половини ХІХ – початку ХХ століття: конструктивно-технологічний аспект (за матеріалами Хмельницької області). Вісник Львівського університету. Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2010. Вип. 45. С. 437–462. (Серія історична).
  33. Радович Р. Традиційне будівництво у зоні відчуження: проблеми дослідження та збереження пам’яток. Народознавчі зошити. 2013. № 4. С. 575–585.
  34. Раппопорт П. А. Древнерусское жилище. Археология СССР. Ленинград : Наука (Ленинградское отделение), 1975. 178 с. (Свод археологических источников. Е1–32).
  35. Рожко М. Міста, дерев’яне будівництво, наскельні та оборонні споруди Карпат ІХ–ХІV ст. Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат : у 4 т. Львів : ІН НАН України, 1999. Т. 1 : Археологія та антропологія. С. 361–460.
  36. Сагайдак М. А. Давньокиївський Поділ: проблеми топографії, стратиграфії, хронології. Київ : Наукова думка, 1991. 168 с.
  37. Сілецький Р. Проблема типології опалювальних пристроїв стародавнього житла в Україні (конструктивно-функціональні особливості печі). Записки Наукового товариства імені Шевченка. Львів, 2001. Т. 262 : Праці Секції етнографії і фольклористики. С. 230–247.
  38. Словник-довідник археології / під ред. Гаврилюк Н. О. Київ : Наукова думка, 1996. 430 с.
  39. Сополига М. Жиле приміщення в народному будівництві північно-східної частини Снинщини в другій половині ХІХ та початку ХХ ст. Науковий збірник Музею української культури в Свиднику/ за ред. І. Чабиняка. Свидник, 1972. № 6. С. 119–140.
  40. Стельмах Г. Ю. Поселення, двір, житло. Українці : історико-етнографічна монографія : макет/ за ред. К. Гуслистого ; Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії. Київ : Вид-во АН УРСР, 1959. Т. 1. С. 290–346.
  41. Сумбадзе Л. Грузинское дарбази. Тбилиси : Заря Востока, 1960. 42 с., ил.
  42. Таранушенко С. Клуні українського Полісся. Народна творчість та етнографія. 1968. № 3. С. 60–64.
  43. Филипчук М. Слов’янські поселення VІІІ–Х ст. в українському Прикарпатті. Львів : Астролябія, 2012. 312 с. + 8 к.
  44. Шафонский А. Черниговского наместничества топографическое описание с кратким географическим и историческим описанием Малой России, из частей коей оное наместничество составлено. Киев : в Университетской типографии, 1851. 697 с.
  45. Якімовіч Ю. А. Драўлянае дойлідства Беларускага Палесся: ХVІІ–ХІХ ст. Мінск : Навука і тэхніка, 1978. 150 с.
  46. Buti G. La casa degli indoeuropei Tradizione e archeologia. Firenze, 1977. 406 s.
  47. Dmochowski Z. Sprawozdanie ze studijów nad poleskiem budownictwem drzewnem w r. 1934–35. Biuletyń historji sztuki і kultury. Warszawa, 1934–19 R. 3. S. 311–335.
  48. Dmochowski Z. Ze studiów nad poleskim budownictwem drzewnym. Buletyń historii sztuki і kultury. 1937. R. V. S. 165–217.
  49. Jagieła K. Formy węgłów chałup zrdreębowych. Komentarze do polskiego Atlasu Etnograficznego. Wroclaw, 1995. T. 2 : Budownictwo. S. 71–83.
  50. Moszyński K. Kultura ludowa słowian. Kraków, 1929. Cz. 1 : Kultura materjalna. 710 s., il.
  51. Moszyński K. O kulturze ludowej południowj-środkowego Polesia. Zemia. Warszawa, 1925. N 6–8. S. 120–131.