Повернутись до журналу

«Медовий» код українських народин

Читати публікаціюЧитати публікаціюЗавантажити публікацію
Автори публікації:
Мовна Уляна
Стор.:
33-38
УДК:
392.12(=161.2)
DOI:
https://doi.org/10.15407/nte2017.06.033
Бібліографічний опис:
Мовна, У. (2017) «Медовий» код українських народин. Народна творчість та етнологія, 6 (370), 33–38.

Автор

Мовна Уляна – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, докторант Інституту народознавства НАН України

 

«Медовий» код українських народин

 

Анотація

Мед як ритуальний символ супроводжував людину на усіх послідовних етапах розгортання її життєвого сценарію; уже на початку життя він фігурував в контексті виконання приписів традиційної родильної обрядовості. В обрядовому обрамленні народин в українців мед виконував кілька пов’язаних між собою важливих ритуальних функцій: символічне очищення породіллі та її дитяти й набуття ними нового життєвого статусу, забезпечення подальшої фертильності жінки (через мед як медіатор здійснювався контакт із позалюдським сакральним світом), а також ініціація та соціалізація новонародженого, прилучення його як «прибульця» з обшарів чужоземності до людської спільноти. У народній культурі пологи осмислювалися як «нечистий» фізіологічний акт, що робив і матір, і немовля «нечистими», а сам доторк до них небезпечним і згубним для оточуючих та всього життєвого порядку. Породілля та її дитина перебували в символічній «порожнечі» на грані світів. Цей невизначений, маргінальний статус їхнього спільного перебування поза суспільством, у стані ритуальної смерті, породжував страх перед ними як істотами з «того» світу і був пов’язаний з семантичною опозицією свій / чужий. Соціум мав полегшити їм перехід до нової життєвої іпостасі, зокрема визволити новонародженого з первісного хаосу і прилучити його до світу людської культури, використовуючи доступні символічні засоби, наприклад мед як медіатор між потойбіччям та світом живих.

 

Ключові слова

«медовий» код, родильна обрядовість, хрестини, семантика, медіатор, українці.

 

Список використаних джерел

  1. Баранов Д. «Незнакомые дети» (к характеристике образа новорожденного в русской традиционной культуре). Этнографическое обозрение. Москва, 1998. № 4. С. 110–122.
  2. Борисенко В. Обряди життєвого циклу людини. Холмщина і Підляшшя : історико-етнографічне дослідження. Київ : Родовід, 1997. С. 280–309.
  3. Борисенко В. Повсякденна їжа та ритуальні страви. Холмщина і Підляшшя : історико-етнографічне дослідження. Київ : Родовід, 1997. С. 215–222.
  4. Боряк О. Баба-повитуха в культурно-історичній традиції українців: між профанним і сакральним. Київ, 2009. 400 c.
  5. Боряк О. Родильні та поховальні обряди. Етнокультура Рівненського Полісся. Рівне, 2009. С. 219–264.
  6. Вагилевич І. Бабини у слов’ян / публ. С. Гвоздевич. Народознавчі зошити. Львів, 2009. № 1/2. С. 282–284.
  7. Валенцова М. Мед. Славянские древности : этнолингвистический словарь: в 5 т. / под ред. Н. И. Толстого. Москва : Международные отношения, 1999. Т. 3. С. 208–210.
  8. Гаврилюк Н. К. Картографирование явлений духовной культуры (по материалам родильной обрядности украинцев). Киев : Наукова думка, 1981. 279 с.
  9. Гаврилюк Н. К. Сліди давньоруських традицій в родильній обрядовості українців кінця XIX – початку XX ст. Етнографія Києва і Київщини. Традиції й сучасність. Київ : Наукова думка, 1986. С. 211–231.
  10. Ганцкая Е. Поляки. Рождение ребенка в обычаях и обрядах. Страны зарубежной Европы. Москва : Наука, 1999. С. 7–22.
  11. Гвоздевич С. Із польових записів про родильну обрядовість. Діалектологічні студії. 6. Лінгвістичний атлас – від створення до інтерпретації. Львів, 2006. С. 357–368.
  12. Голиченко Т. С. О значении культа рода в славянском мифологическом мировоззрении. Человек и история в средневековой философской мысли русского, украинского и белорусского народов. Киев : Наукова думка, 1987. С. 12–20.
  13. Гонтар Т. Бойківська етнографічна експедиція. (Польові матеріали про народне харчування). 1975 р. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 222.
  14. Гузій Р. Родильні звичаї та обряди на Старосамбірщині (за матеріалами польових досліджень). Народознавчі зошити. Львів, 2010. № 5/6. С. 611–617.
  15. Зеленина Э. И. Из болгарской пчеловодческой терминологии. I. Славянское и балканское языкознание. Язык в этнокультурном аспекте. Москва : Наука, 1984. С. 98–109.
  16. Зеленчук В. С. Румыны. Рождение ребенка в обычаях и обрядах. Страны зарубежной Европы. Москва : Наука, 1999. С. 126–140.
  17. Ігнатюк І. Звичаї та обряди при народженні дитини на Південному Підляшші. Над Бугом і Нарвою. Більськ-Підляський, 2000. № 6. С. 28–29.
  18. Калита VI (Від колиски до могили) / упоряд.: М. М. Марфобудінова та ін. Дніпропетровськ : ЛЛТД, 2008. 138 с.
  19. Карский Е. Ф. Белорусы. Москва, 1916. Т. 3. 557 с.
  20. Кримський А. Звенигородщина. Шевченкова батьківщина з погляду етнографічного та діалектологічного. Черкаси : Вертикаль, 2009. 438 c.
  21. Малинка А. Родыны и хрестыны. Киевская старина. Киев, 1898. Т. 61. С. 254–286.
  22. Маховська С. Народини на Хмельниччині. Берегиня. Київ, 2011. № 1. С. 5–24.
  23. Мовна У. Звичаї та обряди українських пасічників Карпат і Прикарпаття (друга половина XIX – початок XX століття). Львів, 2006. 208 с.
  24. Тыркалова Н. А. и др. Окрестности Мариуполя: взгляд этнографа. История заселения, культура и быт жителей края. Конец XVIII – XIX вв. Мариуполь : Рената, 2008. 64 с.
  25. Онищук А. Розвідки над народнім побутом. Побут. Київ, 1928. Ч. 2/3. С. 3–10.
  26. Оніщук К. «І народилась дитинонька, матінки кровинонька» (родильні обряди у Любомльському районі). Минуле й сучасне Волині й Полісся: роде наш красний : зб. наук. праць. Луцьк, 2007. Вип. 24. С. 67–69.
  27. Орел Л. Українське Полісся. Те, що не забувається. Київ : Наш час, 2010. 272 с.
  28. Пісні Тернопільщини / упоряд.: С. Стельмащук, П. Медведик. Київ : Музична Україна, 1989. Вип. 1. 495 с.
  29. Срезневский И. Роженицы у славян и других языческих народов. Архив историко-юридических сведений, относящихся до России, издаваемый Н. Калачовым. Москва, 1855. Кн. 2. С. 97–122.
  30. Сумцов Н. Хлеб в обрядах и песнях. Харьков, 1885. 137 с.
  31. Франко І. Людові вірування на Підгір’ю. Етнографічний збірник. Львів, 1898. Т. 5. С. 160–218.
  32. Biegeleisen H. Matka i dziecko w zwyczajach, obrzędach i praktykach ludu polskiego. Lwów, 1927. 416 s.
  33. Biegeleisen H. U kolebki. Przed ołtarzem. Nadmogilą. Lwów, 1929. 572 s.
  34. Falkowski J. Zachodnie pogranicze Huculszczyzny. Lwów, 1937. 170 s.
  35. Leńska-Bąk K. Obrzędowa funkcja miodu. Literatura Ludowa. Wrocław, 2006. N 4/5. S. 31–48.
  36. Spittal S. Lecznictwo ludowe w Zaloźcach i okolicy. Tarnopol, 1938. 164 s.

The texts are available under the terms of the Creative Commons
international license CC BY-NC-ND 4.0
© ІМФЕ