Автор
СКИБІЦЬКА ІРИНА
кандидат історичних наук, голова Краснодарської крайової громадської організації «Співдружність Кубань – Україна»
Остання спроба дипломатичних контактів між Кубанською Народною Республікою
та УНР навесні 1920 року (публікація документа)
Анотація
Найважливішим доказом прагнення до розвитку дружніх і взаємовигідних відносин між державами є різні дипломатичні домовленості. Молода Українська держава хотіла встановити дипломатичні відносини з іншими країнами, зокрема з Кубанською Народною Республікою. Більшість кубанських козаків (насамперед спадкові чорноморці) розглядали майбутню Кубань як федеративну частину незалежної України.
Початок процесу зближення поклали українсько-кубанські переговори влітку 1918 року. Завершився цей процес Протоколом спільного засідання Кубанської надзвичайної місії в Закавказзі та Української дипломатичної місії на Кавказі. Слідом за Протоколом передбачалося підписання рівноправного договору між двома незалежними державами навесні-влітку 1920 року. Цей документ важливий тим, що він відображав реальний характер відносин, які могли бути встановлені між Кубанською Народною Республікою та Україною.
Ключові слова
дипломатичні домовленості, незалежні держави, українсько-кубанські переговори, кубанські козаки.
Список використаних джерел
- Державний архів Краснодарського краю.
- Сергійчук В. І. Етнічні межі і державний кордон України. 3‑є вид., доп. Київ: ПП Сергійчук М. І., 2008.
- Трагедия казачества (Очерк на тему: Казачество и Россия). Часть III (Июнь-декабрь 1919). Отдельный оттиск из номеров 163–198 журнала «Вольное Казачество – Вільне Козацтво». Париж, 1936.