Ярмаркова торгівля як фактор розвитку шкіряного кустарного промислу українців Середньої Наддніпрянщини наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття

Автор

Семенова Оксана

кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу історичних студій Науково-дослідного інституту українознавства Міністерства освіти і науки України

Ярмаркова торгівля як фактор розвитку шкіряного кустарного промислу українців Середньої Наддніпрянщини наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття

Анотація

Ярмаркова торгівля мала велике значення для розвитку ремісництва у Середній Наддніпрянщині наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Значний сегмент ярмаркової продукції становили вироби шкіряного кустарного промислу. Насамперед містечкові ярмарки були місцем купівлі та продажу шкіряного краму, виробленого дрібними кустарями. Покупцями тут виступали прості сільські чи міські жителі, які могли придбати шкіряні чоботи, черевики (чоловічі, жіночі, дитячі), кожухи та кожушанки, смушеві шапки, лимарські товари. Крім готової продукції, на ярмарках продавалася й сировина: для шкірообробного промислу – сирі шкіри, підсобні матеріали (вапно, дубова кора); для шевського та лимарського промислу – оброблені шкіри різних сортів, шкіра-сириця (не дублена). Товарообіг на цих ярмарках був незначний; проводилися дрібні ярмарки, як правило, у вихідні та святкові дні і були спрямовані на задоволення потреб місцевих мешканців.

У досліджуваному регіоні великі гуртові ярмарки проводилися у визначені терміни, наприклад, Іллінський ярмарок у Полтаві – з 1 по 31 липня, Маслянський ярмарок у Ромнах – з 10 лютого по 10 березня. На такі ярмарки з’їжджалися з усіх куточків Російської імперії; товарообіг тут складав мільйони карбованців, оскільки товар закуповувався величезними партіями. Зокрема, Іллінський ярмарок за обсягами товарообігу посідав третє місце у Російській імперії (після Нижньогородського та Ірбітського ярмарків). Тут продавали свою продукцію крупні кустарні підприємства та шкіряні фабрики, а покупцями виступали заможні купці та промисловці.

Варто зазначити, що в Середній Наддніпрянщині ярмарки мали змішаний асортимент виробів, проте деякі середні за обсягом ярмарки (наприклад, у Кременчузі та Костянтинограді Полтавської губернії) спеціалізувалися на продажу сирих невироблених шкір.

Окрему увагу приділено ярмарковим традиціям купівлі та продажу виробів за шкіри та овчини, зокрема, промовляння молитви на успішне здійснення торгу, «рукобиття» при встановленні ціни на товар, виставлення могоричу як знак скріплення угоди тощо.

Проведене дослідження дає змогу розглядати ярмаркову торгівлю як важливий фактор шкіряного кустарного промислу українців Середньої Наддніпрянщини наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття, оскільки під час торгів не лише збувалася продукція кустарів та закуповувалася сировина для промислу, але й встановлювалися локальні й міжрегіональні контакти, які сприяли збільшенню попиту на продукцію та поширенню її ареалу, а отже, і потребу в промислі.

Ключові слова

ярмарок, шкіряний кустарний промисел, овчинний промисел, шевський промисел, збут, асортимент.

Список використаних джерел

1. Аксаков И. Исследование о торговле на украинских ярмарках. Санкт-Петербург : Типография Императорской академии наук, 1858. 383 с.
2. Волков Ф. О сельских ярмарках и о значении их для изучения ремесленной и кустарной промышленности. Записки Юго-Западного отдела Императорского русского географического общества. Киев : Типография Императорского университета Св. Владимира, 1874. Т. І. За 1873 год.
3. Гуржій І. О. Розвиток товарного виробництва і торгівлі на Україні (з кінця XVII до 1861 року) / АН Української РСР, Інститут історії. Київ : Видавництво АН УРСР, 1962. 205 с.
4. Гуржій І. О. Українські ярмарки та їх роль у внутрішній торгівлі Росії (60–90‑і роки ХІХ ст.). Український історичний журнал. 1963. № 5. С. 48–57.
5. Данилевский Г. П. Чумаки. Полное собрание сочинений : в 24 т. Санкт-Петербург : Издание А. Ф. Маркса, 1901. Т. 3.
6. Дихтяр Г. А. Внутренняя торговля в дореволюционной России. Москва : Издательство Академии наук СССР, 1960. 236 с.
7. Домонтович М. Материалы для географии и статистики России, собранные офицерами Генерального штаба. Черниговская губерния. Санкт-Петербург : Типография Ф. Иерсона, 1865.
8. Забело Я. Опыт исследования крестьянских ярмарок. Описание Лубенской Покровской ярмарки. Полтава : Типо-литография И. А. Дохмана, 1892. 34 с.
9. Историческое развитие технической и мануфактурной промышленности Черниговской губернии и современное ее состояние. Черниговские губернские ведомости. 1852. № 15. Часть неофициальная.
10. Каталей В. Кустарная промышленность Полтавской и Черниговской губерний. Исследования 1889 г. Отчеты и исследования по кустарной промышленности в России. Санкт-Петербург : Типография В. Киршбаума, 1892. Т. I. C. 283–304.
11. Костенко Л. Шевський кустарний промисел на Лівобережному Поліссі (друга половина ХІХ – 60‑ті роки ХХ століття). Сіверянський літопис. 2001. № 1. С. 20–31.
12. Кругляк Б. А. Ярмаркова торгівля на Україні в період капіталізму. Український історичний журнал. 1974. № 3. С. 36–43.
13. Кругляк Б. А. Ярмарочная и базарная торговля в конце ХІХ – начале ХХ ст. (на материалах Украины). Отечественная история. 1993. № 2. С. 165–175.
14. Курилов И. Воспоминание роменского старожила об Иллинской ярмарке. Киевская старина. 1893. № 7. С. 47–65.
15. Курилов И. Роменская старина. Исторические, статистические и бытовые записки о городе Ромне и его обывателях, от начала города до нашего времени. Ромны : Типография Б. Ціонсона, 1898. 345 с.
16. Лысенко С. Очерки домашних промыслов и ремесел Полтавской губернии. Одесса : Славянская типография Н. Хрисогелос, 1900. Вып. ІІ : Роменский уезд. 540 с.
17. Нечуй-Левицький І. Роковий український ярмарок. Зібрання творів: у 10 т. Т. 7 : Прозові твори. Київ : Наукова думка, 1966. С. 351–358.
18. Орел Л. Ярмарок – це свято. Українська родина: обряди і традиції. Київ : Видавництво ім. Олени Теліги, 2015. С. 281–285.
19. Познанский Б. Одежда малороссов. Труды ХІІ археологического съезда в Харькове, 1902. Москва : Товарищество типографии А. Мамонтова, 1905. Т. ІІІ.
20. Сапожный, сыромятно-шорный и кожевенный промысел. Кустарная промышленность в Киевской губернии: итоги анкетного и местного обследования, проведенного Киевской Губернской земской управой по поручению Губернского земского собрания. Киев : Типо-литография наследника К. Круглянского, 1912. С. 177–200.
21. Святловский В. Кустари-кожевенники Полтавской губернии. Полтава : Типо-литография И. Дохмана, 1894. 58 с. ; прил.
22. Чубинский П. Инвентарь крестьянского хозяйства. Записки Юго-Западного отдела Императорского русского географического общества. Киев : Типография М. П. Фрица, 1875. Т. ІІ. За 1874 год.
23. Шевлягин Н. И. Кожевенное производство в Нижегородской, Черниговской, Полтавской, Харьковской и Курской губерниях. Отчеты и исследования по кустарной промышленности в России. Санкт-Петербург : Типография В. Киршбаума, 1894. Т. IІ. C. 195–259.
24. Юрченко В. Народні звичаї на ярмарках України у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Етнічна історія народів Європи. 2008. Вип. 24. С. 119–125.
25. Юрченко В. О. Ярмарок в системі традиційної культури українців (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) : монографія. Київ : Талком, 2014. 268 с.