Автор
Сергійчук Володимир
доктор історичних наук, професор кафедри давньої та нової історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Шкільна статистика як важливе джерело для встановлення кількості втрат під час Голодомору-геноциду 1932-1933 років
Анотація
У статті акцентовано увагу на вивченні статистики початкової школи УСРР в 1930-х роках, що дає змогу встановити втрати дітей під час Голодомору-геноциду 1932–1933 років. Зокрема, порівняльний аналіз планів наповнення 1–4 класів показує, що вже 1933 року виникла гостра диспропорція з кількістю дітей, що мали відвідувати заняття. Попередні підрахунки засвідчують, що втрати учнів початкової школи, яка на той час уже була обов’язковою, сягали близько 2 млн, а загалом дітей дошкільного й шкільного віку, за нашими розрахунками, після 1932–1933 років не дорахувалися понад 3 млн.
Ключові слова
Голодомор-геноцид 1932–1933 років, початкова школа, дитяча смертність.
Список використаних джерел
- Державний архів Дніпропетровської області.
- Державний архів Полтавської області.
- Державний архів Харківської області.
- На зміну. [Харків], 1932. 4 вересня.
- Центральний державний архів вищих органів влади та управління України.
- Центральний державний архів громадських об’єднань України.
- Виконання народногосподарського плану УСРР за 1936 рік. Київ, 1937.
- Всесоюзная перепись населения 1937 года. Материалы для докладчиков. Москва : ЦУНХУ, 1936.
- Народное хозяйство и культурное строительство РСФСР. Статистический сборник. Москва : Издание УНХУ РСФСР, 1935.
- Освіта на Україні в цифрах. Київ, 1936.
- Панфилов В. Основы методологии планирования культурного строительства. Коммунистическое просвещение. Москва, 1933. № 2.
- Сергійчук В. Нехтування вітчизняними архівами як ознака неповноцінності досліджень про Голодомор-геноцид 1932–1933 років. Народна творчість та етнологія. 2018. № 2.
- Українські вісті. [Новий Ульм], 1953. 22 жовтня.

The texts are available under the terms of the Creative Commonsinternational license