Специфіка порубіжної ідентичності: теоретичні конструкти і сучасні виклики

Автор

Верменич Ярослава

доктор історичних наук, професор, завідувач відділу історичної регіоналістики Інституту історії України НАН України

Специфіка порубіжної ідентичності: теоретичні конструкти і сучасні виклики

Анотація

Феномен порубіжжя довго не отримував помітного місця в історичному аналізі. Модним брендом концепт пограниччя зробило сполучення глобалізаційних процесів з явищами геокультурного регіоналізму в прилеглих до кордонів ареалах. Те, що саме поблизу кордонів формуються зони підвищеної енергетики, першими помітили географи. Автор теорії рубіжної комунікативності В. Дергачов ще наприкінці ХХ ст. писав про рубіжність як стратегічний ресурс, що продукує водночас енергію творення й руйнування зі своєрідною «конкуренцією пріоритетів». За його баченням, Україна –типова рубіжна держава, у сучасних межах якої зійшлися «краї» трьох геополітичних, соціокультурних і геоекономічних просторів: західноєвропейського, східноєвропейського та середземноморського. З рубіжністю України історично пов’язані три соціокультурні ареали, що нині ототожнюються із Західною, Східною та Південною Україною.

Уведене в науковий дискурс поняття рубіжної комунікативності відкрило шлях до вивчення погранич як особливих топосів з притаманними їм ознаками перехідності, нестабільності, різними політичними орієнтаціями. Світова наука нині активно освоює концепт пограниччя як пояснювальну схему, пропонуючи осмислення місцевої специфічності через історичну реконструкцію порубіжних просторів і відповідних геокультурних образів.

Сучасні визначення соціокультурної рубіжності базуються на фіксації в певному регіоні кордонів, які позначають межі розселення й наявність носіїв різних культур і цивілізацій. Вона розглядається як результат складного процесу укорінення етносів у певному типі ландшафту, причому поняття «рубіж» і «коридор» зазвичай вважаються синонімічними. Паралельно відбувається оновлення термінологічного інструментарію за рахунок сучасного погляду на «культуру конфлікту», співвідношення проблем самовизначення, суверенітету, сепаратизму тощо.

Ключові слова

порубіжна ідентичність, геополітика, регіональна специфіка, українсько-російські відносини, конфлікти інтересів і цінностей.

Список використаних джерел

1. Алексієвець М., Алексієвець Л., Юрій М. Соціум і культура як ключові компоненти цивілізації. Україна – Європа –Світ. Тернопіль, 2014. Вип. 14. С. 249–264.
2. 2. Бреский О., Бреская О. От транзитологии к теории пограничья. Очерки деконструкции концепта «Восточная Европа». Вильнюс : ЕГУ, 2008. 336 с.
3. Бурлачук В. Динаміка відкритості та закритості в українському суспільстві. Українське суспільство: моніторинг соціальних змін. Київ, 2016. Вип. 3 (17). С. 100–102.
4. Верменич Я. Донбас як порубіжний регіон: територіальний вимір. Київ : Інститут історії України, 2015. 69 с.
5. Вжосек В. Історія – Культура – Метафора. Про історичне мислення. Київ : Ніка-Центр, 2011. 296 с.
6. Вовкодав Ю. Інші. Дзеркало тижня. 2017. 20 травня.
7. Вояковський Д. Ментальні кордони в Європі без кордонів. 2‑ге вид. Київ : Ніка-центр, 2012. 320 с.
8. Гетманцев Д. Зіткнення цивілізацій. Дзеркало тижня. 2016. 26 березня.
9. Горбулін В. Гібридна війна: все тільки починається... Дзеркало тижня. 2016. 26 березня.
10. Грабовський С. Яким має бути капітал? День. 2017. 10–11 березня.
11. Гречко П. К. Пограничье как социокультурная реальность. Вопросы социальной теории. 2012. Т. VI. 96 с.
12. Дашкевич Я. Україна на перехресті світів: релігієзнавчі й соціокультурні студії. Львів : Український католицький університет, 2016. 656 с.
13. 25 років незалежності: нариси історії творення нації та держави / НАН України; Ін-т історії України. Київ : Ніка-Центр, 2016. 796 с.
14. Донбас в етнополітичному вимірі. Київ : ІПІЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2014. 584 с.
15. Донбас і Крим: ціна повернення / за заг. ред. В. П. Горбуліна, О. С. Власюка, Е. М. Лібанової, О. М. Ляшенко. Київ : Національний інститут стратегічних досліджень, 2015. 474 с.
16. Донченко О. Структура психіки як колективне несвідоме. Соціальна психологія. 2008. № 2. С. 3–5.
17. Донченко О. Інституціональні матриці як структури колективної психіки. Соціальна психологія. 2008. № 3. С. 3–13.
18. Єкельчик С. Чому Донбас? Чому Крим? URL : /http://www.historians.in.ua.
19. Зарицький Т. Мозаїка Центральної Європи: порівняльний аналіз польського та українського просторів. Глобалізація. Регіоналізація. Регіональна політика. Хрестоматія з сучасної зарубіжної соціології регіонів. Луганськ, 2002. 662 с.
20. Калакура Я. С., Рафальський О. О., Юрій М. Ф. Українська культура: цивілізаційний вимір. Український історичний журнал. 2016. № 2. С. 225–229.
21. Киридон А. Гетеротопії пам’яті: теоретико-методологічні проблеми студій пам’яті. Київ : Ніка-Центр, 2016. 320 с.
22. Котигоренко В. Кримськотатарські репатріанти: проблема соціальної адаптації. Київ : Світогляд, 2005. 222 с.
23. Кривицька О. Дискурс пограниччя в соціокультурних дослідженнях: теоретико-методологічні аспекти. Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. 2015. Вип. 4 (78). С. 173–194.
24. Кузьмин Н. Н. Воображая регион: анализ возможных оснований региональной идентичности. Стосунки Сходу та Заходу України: минуле, сьогодення та майбутнє. Луганськ : Знання, 2006. С. 149–156.
25. Культура історичної пам’яті: європейський та український досвід / за заг. ред. Ю. Шаповала. Київ : ІПІЕНД, 2013. 600 с.
26. Мейс Дж. Україна: матеріалізація привидів. Київ : Кліо, 2016. 688 с.
27. На розломі цивілізацій. Середземномор’я – Чорномор’я – Каспій. URL : file://localnost/C: Documents.
28. Пивоваров Ю. С., Фурсов А. И. «Русская система» как попытка понимания русской истории. Полис. Москва : Политические исследования, 2001. № 4. С. 37.
29. Піляєв І. Збройний конфлікт на Донбасі як прояв фрактального дуалізму пострадянського розвитку. Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. 2015. № 1. С. 129–138.
30. Покальчук О. Роздратування. Дзеркало тижня. 2017. 25 лютого.
31. Покальчук О. Не будіть сову! Дзеркало тижня. 2017. 22 квітня.
32. Покальчук О. Попередній звід. Дзеркало тижня. 2017. 10 червня.
33. Політичні аспекти кризи на Донбасі: діагностика стану та напрями врегулювання. Аналітична доповідь. Київ, 2015.
34. Попов Б. В. Социокультурная гетерогенность Украины в индустриальном и постиндустриальном измерениях. Стосунки Сходу та Заходу України: минуле, сьогодення та майбутнє. Луганськ, 2006. С. 125–135.
35. После империи: исследование восточноевропейского пограничья / под ред. И. Бобкова, С. Наумовой, П. Терешковича. Вильнюс : EHU-international, 2005. С. 26–36.
36. Рахманін С. Земля Стаса. Дзеркало тижня. 2017. 10 червня.
37. Свідлов Ю. Проблема національної безпеки України в контексті військового протистояння (методологічні аспекти). Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. 2015. Вип. 1 (75). С. 138–149.
38. Сезон бунта. События недели: итоги и факты. 2016. 19 января.
39. Смолій В., Якубова Л. Донеччина і Луганщина: місце в модерному українському національному проекті. Регіональна історія України. Київ, 2016. Вип. 10. С. 9.
40. Суперечності ідентичностей в Україні та шляхи їх регулювання в контекстах політики громадянської консолідації української нації. Аналітична доповідь Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. Київ, 2015. 408 с.
41. Суспільні інтереси в Україні: груповий вимір, зміст, шляхи узгодження. Аналітична доповідь Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. Київ, 2016. 192 с.
42. Суспільні цінності населення України в теоретичних і практичних вимірах. Київ : ІПІЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2013. 336 с.
43. Сухорукова А. У стосунках. Правила спільного проживання. Дзеркало тижня. 2017. 10 червня.
44. Схід і Південь України: час, простір, соціум. Київ : Інститут історії України, 2014. Т. 1. 378 с. 
45. Тамаш П. В нынешней ситуации элиты ЕС однозначно выскажутся в пользу России, а не Украины. URL : http://fraza.ua.stenograms/14.01.2011/107595.html.
46. Ткаченко В. Росія: ідентичність агресора: монографія. Київ : Академія, 2016. 256 с.
47. Унковська Т. Нова економічна стратегія для України. Дзеркало тижня. 2017. 25 лютого.
48. Швырков А. И. Украина: закономерности распада. Полития. 2014. № 2. С. 34–47.
49. Шепєлєв М. А. Глобалізація управління як мегатенденція сучасного світового розвитку. Київ : Генеза, 2004. 512 с.
50. Шульга О. Формування політичної демократичної свідомості в контексті зміни символічних універсумів в Україні. Українське суспільство: моніторинг соціальних змін. Київ, 2016. Вип. 3 (17). С. 110–111.
51. Hettne В. Beyond the «New regionalism». New Political Economy. 2005. № 10/4.
52. Snyder L. L. Global multi-nationalism. Autonomy or independence. London, 1982.
53. Zarycki Т. Periferie. Noweujęcia symboliczny chzależnosci centro-peryferyjnych. Warscawa, 2009.