Громадське життя церков: п'єси на фольклорні теми в Канадських преріях

Автор

Кононенко Наталія (Едмонтон, Канада) – доктор філософії, професор, завідувач кафедри української етнографії імені Кулів в Альбертському університеті

Громадське життя церков: п'єси на фольклорні теми в Канадських преріях

Анотація

У статті йдеться про пристосування українських іммігрантів до життя в Канаді, куди вони виїхали ще до Другої світової війни. Їх називають або піонерами, або іммігрантами перших двох хвиль. Зокрема, у статті особливу увагу зосереджено на дітях і онуках іммігрантів. Авторка намагається дати відповіді на низку питань: як переселенцям вдавалося адаптуватися до умов в іншій країні та водночас зберегти свою ідентичність, чому церква була такою важливою для іммігрантів. Канада в ті часи практикувала щодо іммігрантів жорстку політику асиміляції (навіть у школах дітей карали за те, що вони розмовляли українською мовою).

Церква взяла на себе відповідальність не лише щодо релігійних обрядів, але й щодо підтримки національної культури. Так, монашки навчали охочих писанкарству, гралися з дітьми; там співали пісень, танцювали, ставили п’єси, вишивали тощо – усе це було українським. Церква давала можливість бути українцем; вона захищала іммігрантів від асиміляційних тенденцій з боку держави; була місцем, де людям надавалася свобода творчості і свобода спілкування рідною мовою.

У статті йдеться про україномовні п’єси на народну тематику, які ставилися в холах при церквах, зокрема, при православній церкві Усіх Святих в Ендевері (Саскачеван). Найпопулярнішими серед них – «Жінка горою», «Гапка Бушовничка», «Свекруха Євдоха», «Вуйко з Америки». Ці п’єси були збережені лише в окремих примірниках. Їх віднайдено завдяки проекту «The Sanctuary Project», головною метою якого є збереження української сакральної культури Канади у звукозаписах і фотографіях. Цей проект проводиться групою професорів з Університету Альберти, і важливий він тому, що канадські церкви впродовж останніх 20 років закриваються або знищуються, а священні обрядові речі, які їх наповнюють, розпорошуються і, зрештою, зникають.

Розглядувані п’єси відображають мрії, страхи та прагнення іммігрантів щодо їхніх близьких, родичів і друзів, які залишилися в Україні. Зокрема, однією із центральних ідей виступає бажання іммігрантів, щоб Радянського Союзу не було і все повернулося на свої місця. Так, у п’єсі «Жінка горою», чоловік і жінка міняються ролями (він виконує жіночу роботу по дому, а вона – чоловічу в полі), а потім повертаються до того, як було раніше. Головна героїня п’єси «Гапка Бушовничка» спочатку радіє радянській владі, а потім проситься бути прислугою, як було раніше. У п’єсі «Вуйко з Америки» головний герой допомагає своїм родичам в Україні, а згодом і сам повертається туди. Ця п’єса передає бажання українців Канади приїздити до України й допомагати своїм родичам, так, як вони могли це робити в дорадянські часи. «Свекруха Євдоха» репрезентує уособлений образ того, чого боялися іммігранти, наприклад, чоловіки переймалися тим, що буде з їхніми дружинами, дітьми після того, як вони від’їдуть на Захід на заробітки.

П’єси, які ставилися в 50–60­х роках XX ст. українською мовою, зараз уже не ставляться, оскільки мало хто знає українську мову в Канадських преріях. Окрім того, значна частина людей переселяється до великих міст, а церкви, у яких раніше ставилися п’єси, зникають. У наш час україномовні п’єси ставляться лише у великих містах і лише сучасними іммігрантами. Зокрема, п’єса «Останній шанс» Яніни Виговської, яка була поставлена в Едмонтоні, відображає проблематику нових іммігрантів – одружитися та отримати вищу освіту.

Отже, розглядувані в статті україномовні п’єси відображали проблематику суспільства, у якому їх ставили, зокрема адаптацію іммігрантів до проживання в іншій країні, а культурне життя при церквах було одним із способів збереження ідентичності переселенців.

Ключові слова

усне мистецтво, міграція та поселення, церква, мова, драма.

Список використаних джерел

1. Czumer, W.A. (1981) Recollections About the Life of the First Ukrainian Settlers in Canada. Edmonton: Canadian Institute of Ukrainian Studies.
2. Fodchuk, R. P. (2006) Zhorna: Material Culture of the Ukrainian Pioneers. Calgary: University of Calgary Press.
3. 3. Khanenko-Friesen, N. (2015) Ukrainian Otherlands: Diaspora, Homeland, and Folk Imagination in the Twentieth Century. Wisconsin: University of Wisconsin Press.
4. Lehr, J. C. (1987) Government Perception of Ukrainian Immigrants to Western Canada 1896–1902. Canadian Ethnic Studies, XIX, 2, pp. 1–12.
5. Lehr, J. C. (1985) Kinship and Society in the Ukrainian Pioneer Settlement of the Canadian West. The Canadian Geographer; Le Geographe canadien, Vol.29, no. 3, pp. 207–219.
6. Lysenko, V. (1947) Men in Sheepskin Coats: AStudy in Assimilation. Toronto: Ryerson Press.
7. Martynowych, O. T. (1991) Ukrainians in Canada: The Formative Period, 1891–1924. Edmonton: Canadian Institute of Ukrainian Studies Press, University of Alberta.
8. Martynowych,O. T. (2016) Ukrainians in Canada: The Interwar Years, Book 1 Social Structure, Religious Institutions, and Mass Organizations. Edmonton; Toronto: Canadian Institute of Ukrainian Studies Press.
9. Minenko, M. (2018) Searching Unusual Places: Beyond ‘Ukrainian’ Fonds. Paper presented at the «Ukrainian Archival Collections in Canada Conference: Preserving the Past, Building the Future». Edmonton, Alberta, May11–13 2018.
10. Mucz, M. (2012) Baba’s Kitchen Medicines: Folk Remedies of Ukrainian Settlers in Western Canada. Edmonton: University of Alberta Press.
11. Sloboda, L. (2016) UCWLC (Ukrainian Catholic Women’s League of Canada): Builders of Home, Faith and Community. Edmonton: Eparchial Executive of the UCWLC.