Міграційні процеси української людності в перший період Другої світової війни

Автор

Сергійчук Володимир – доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії світового українства Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Міграційні процеси української людності в перший період Другої світової війни

Анотація

З початком Другої світової війни українці під впливом політичних обставин змушені були вкотре емігрувати з рідної землі. Так, через агресію Угорщини на Закарпаття багато його мешканців, з огляду на репресії та переслідування, виїхало до Австрії, Чехії, Словаччини та інших країн Європи.

З вересня 1939 року новий міграційний потік українських біженців спрямовується на територію західних теренів довоєнної Польщі. Основна хвиля українських біженців, насамперед політичних в’язнів, направлялася до Кракова. Тут зібралося багато культурно-освітніх та політичних і громадських діячів з Галичини й Волині, яким за їхню національно-патріотичну діяльність грозили більшовицькі репресії.

Звідси здійснюється й керівництво оунівським рухом на всіх українських етнічних землях, передусім швидко розгортається мережа ОУН на Лемківщині, у Надсянні, Холмщині й Підляшші. Саме тут провідні члени ОУН розпочинають підготовку збройного повстання проти більшовицької влади в Галичині й на Волині. Уже взимку 1940 року бандерівці розгорнули підготовку кадрів для української адміністрації на теренах, зайнятих більшовиками.

Після переходу Червоної армії Дністра наприкінці червня 1940 року нова українська еміграційна хвиля здіймається з Буковини і українських теренів Молдови. У Румунії тоді було створено Український громадський допомоговий комітет під головуванням професора Костянтина Мацієвича.

Починаючи з пізньої осені 1939 року й до раннього літа 1940‑го, почало щораз більше напливати українських студентів до німецьких вищих шкіл Відня, Берліна, Данціга, Граца, Бреслау; багато студентів-українців опинилися на теренах генерал-губернаторства. З-поміж них у 1940–1941 роках у німецьких вищих школах навчалося 319 осіб, а через рік – уже близько 600. Для матеріальної підтримки студіюючої молоді в листопаді 1940 року Український центральний комітет створив Комісію допомоги українському студентству, яка мала уможливити їй навчання в європейських університетах.

Поряд з міграційною хвилею політичного українства, яка спрямовувалася з Берестейщини, Волині й Галичини на захід, з наших найзахідніших автохтонних земель організувався зустрічний потік на схід. Остаточно до СРСР виїхало близько 9000 українців, які захотіли жити під більшовиками.

Прихід Червоної армії до Галичини, Волині й Берестейщини спричинив і депортаційні процеси із цих українських регіонів до Сибіру та Казахстану. На території Західної України на 27 листопада 1939 року вже було заарештовано 5972 особи (у Львівській – 182, Тернопільській – 580, Станіславській – 2372, Луцькій – 1538), а до лютого 1941 року – 54 304.

Ключові слова

Друга світова війна, вимушена міграція українців на Захід, примусова депортація до східних районів СРСР.

Список використаних джерел

1. Галузевий державний архів Служби безпеки України.
2. Державний архів Тернопільської області. Ф. П-1. Оп. 1. Спр. 3.
3. Центральний державний архів громадських об’єднань України. Ф. 1.
4. National Archives of Canada. MG 31. D. 203. Vol. 26.
5. Бугацький В. Москвофільство на Лемківщині. Нью-Йорк, 1955.
6. Книш З. Перед походом на схід: спогади й матеріали до діяння Організації українських націоналістів у 1939–1941 рр. Торонто, 1959. Ч. 2.
7. Кононевич Б. В підготовці до відновлення державности. Вісник Організації Оборони Чотирьох Свобід України. 1953. Ч. XI.
8. Костик П. Трагічна доля Холмщини і Підляшшя. Львів, 1997.
9. Краківські вісті. 1943. 13 квітня.
10. Кубійович В. Українці в Генеральній губернії. 1939–1941. Чикаго, 1974.
11. Кульгавець Х. Радянські органи внутрішніх справ у протидії українському збройному підпіллю (1944–1950 рр.). Львів, 2016.
12. Мушинка М. Лицар волі. Життя і політично-громадська діяльність Степана Клочурака. Ужгород, 1995.
13. Органы государственной безопасности СССР в Великой Отечественной войне. Москва, 1995. Т. 1. Кн. 1.
14. Пробоєм. Прага, 1941. Ч. 12.
15. Сергійчук В. Депортація українців до Казахстану. Вишгород, 2017.
16. Українська політична еміграція. 1919–1945. Документи і матеріали. Київ, 2008.
17. Химинець Ю. Мої спостереження із Закарпаття. Нью-Йорк, 1984.