Вплив наукових дискурсів на процеси формування національної свідомості в Україні в другій половині XIX – на початку XX століття

Автор

Верменич Ярослава

доктор історичних наук, професор, завідувач відділу історичної регіоналістики Інституту історії України НАН України

ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4445-9492

Вплив наукових дискурсів на процеси формування національної свідомості в Україні в другій половині XIX – на початку XX століття

Анотація

У статті аналізуються напрями пошуку моделей націєстановлення й державотворення в українському соціумі на рубежі ХІХ–ХХ ст. та простежуються передумови створення українських національних проектів ХІХ ст. в інтелектуальному середовищі. Акцентовано на прояснені впливу феноменів граничності, фрактальності, гібридної ідентичності на розвиток суспільно-політичних настроїв та процеси формування національної свідомості українців. Визначено основні віхи в розвитку процесів націєстановлення другої половини ХІХ – початку ХХ ст.; на основі схеми М. Гроха подано авторську модель періодизації наукових пошуків та дискурсів з проблем національної ідентичності. Доведено, що дискурси на теми націєстановлення й державотворення заслуговують на те, щоб бути об’єктом наукового аналізу. Незалежно від того, віддалені вони в часі чи сучасні, спрямовані на утвердження національної ідеї чи, навпаки, на заперечення закладеного в ній креативного потенціалу, вони вже стали частиною предметного поля інтелектуальної історії і як такі придатні для системного дослідження в руслі історико-генетичного, культурологічного та інших підходів. Саме в ХІХ ст. почався інтенсивний процес «уявлення» української нації, який триває й сьогодні. Корисно простежити, що його стимулювало і що гальмувало сто з лишнім років тому і які деструктивні чинники стають на заваді формуванню національних ідентичностей за умов підвищеної турбулентності в сучасному світі. У зв’язку із цим у практичну площину виходить проблема аксіологічної цінності ідентичностей, здатних поставати не «завдяки», а «всупереч» несприятливим життєвим обставинам.

У висновках окреслено співвідношення наукової й позанаукової складових у процесі націєстановлення, запропоновано шляхи пошуку відповідей на виклики часу та засоби мінімізації імперського тиску завдяки впровадженню в суспільну свідомість ідей національного визволення. Сьогодні ці проблеми подвійно актуальні внаслідок прямої потреби з’ясування можливостей і результативності вітчизняного опору тій реінкарнації імперських ідей, яка відбувається в російській історіографії, а також у зв’язку з пошуком відповіді на кардинальне для української історії питання: чому вагомі консолідаційні спроби інтелектуалів у кінцевому підсумку ведуть не до згладжування, а до поглиблення лінії розмежувань? Українські проекти другої половини ХІХ й початку ХХ ст. (надто різні, інколи внутрішньо суперечливі й непослідовні) все ж таки дають уявлення про силу спротиву імперському тиску, яка, зрештою, стала засобом соціальної мобілізації і сприяла переростанню національно-визвольного руху з культурницької в політичну фазу. Їхній виразний консолідаційний контекст з репрезентацією популярної в ХІХ ст. ідеї нації – свідчення інтелектуальної зрілості місцевих еліт і усвідомлення ними потенціалу солідарності.

Ключові слова

національна свідомість, національна ідентичність, суспільно-політичні настрої, суспільні цінності, національні проекти, наукові дискурси.

Список використаних джерел

1. Броджі Беркофф Дж. Чи існує канон українського літературного бароко? Український гуманітарний огляд. Київ, 2012. Вип. 16–17. С. 53–54.
2. Бузгалин А. В. Диалектика: реактуализация в мире глобальных трансформаций. Вопросы философии. 2009. № 5. С. 20–35.
3. Венгерська В. «Українські проекти» та націотворення в імперіях Романових та Габсбургів (кінець ХVІІІ – початок ХХ століття). Житомир, 2013. 448 с.
4. Віднянський С. В. Перша світова війна як прояв кризи Європейської цивілізації та її вплив на народи Центрально-Східної Європи. Велика війна 1914–1918 рр. і Україна. Київ : КЛІО, 2014. С. 62–80.
5. Горбань Т. Еволюція ідеї національного самовизначення в українській суспільно-політичній думці кінця ХІХ – першої чверті ХХ століть. Київ, 2010. 381 с.
6. Грицак Я. Страсті за націоналізмом. Історичні есеї. Київ : Критика, 2004. 344 с.
7. Грушевський М. Рух політичної і суспільної української думки в ХІХ столітті. Грушевський М. Твори у 50 т. Львів: Світ, 2002. Т. 1. С. 397–404.
8. ДрагомановМ. Вибране. Київ : Либідь, 1991. 688 с.
9. ЄфремовС. Вибране. Статті. Наукові розвідки. Монографії. Київ : Наукова думка, 2002. 760 с.
10. КолесникІ. Українська історіографія: концептуальна історія. Київ, 2013. 566 с.
11. КресінаІ. Українська національна свідомість і сучасні політичні процеси: етнополітологічний аналіз. Київ, 1998. 391 с.
12. ЛипинськийВ. Листи до братів-хліборобів про ідею і організацію українського монархізму. Київ ; Філадельфія, 1995. 470 с.
13. ЛісничукО. Проблема ідентифікації субʼєкта національних інтересів України: дискурсійна інтерпретація. Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. 2011. Вип. 5 (55). С. 30–40.
14. ЛотоцькийО. Сторінки минулого. Варшава, 1934. Ч. ІІІ. 398 с.
15. МальшинаК. В., Сінкевич Є. Г., Перовшек Г. О. Українська та словенська національні ідеї у ХХ ст.: порівняльний аналіз. Український історичний журнал. 2015. № 4. С. 127–138.
16. МасненкоВ. Історична думка та націотворення в Україні (кінець ХІХ – перша третина ХХ ст.). Київ ; Черкаси, 2001. 440 с.
17. НагорнаЛ. Історична культура: концепт, інформаційний ресурс, рефлексивний потенціал. Київ, 2014. 382 с.
18. НагорнаЛ. Мінливість регіональної свідомості у гібридних протистояннях: стресові та травматичні коди у просторі памʼяті. Регіональна історія України. Київ, 2017. Вип. 11. С. 53–70.
19. Національне питання в Україні ХХ – початку ХХІ ст.: історичні нариси. Київ: Ніка-Центр, 2012. 592 с.
20. 20. Периферийность «центра» в современных национальных исторических нарративах. AbImperio. 2012. № С. 47–101.
21. СекоЯ. Словʼянський вимір Великої війни 1914–1918 рр. Україна – Європа – Світ. Тернопіль, 2014. Вип. 14. С. 89–99.
22. Секретный донос полтавского губернатора Багговута министру внутренних дел об украинском движении и мерах борьбы с ним. Полтава, 1917. 11 с.
23. Українка Леся. Твори : у 10т. Київ : Наукова думка, 1965. Т. 8. 380 с.
24. Хрох М. Исторические предпосылки «национализма» в центрально- и восточноевропейских странах. Национализм в поздне- и посткоммунистичской Европе. Т. 1. Неудавшийся национализм многонациональных и частичных национальных государств. Москва : РОССПЭН, 2010. С. 107–121.