Наратив родинного Святого вечора в дитячих спогадах переселенців із Західної Бойківщини: антропологія пам’яті

Автор

Коломийчук Олександр

кандидат історичних наук, молодший науковий співробітник відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2865-2396

Наратив родинного Святого вечора в дитячих спогадах переселенців із Західної Бойківщини: антропологія пам’яті

Анотація

У статті проаналізовано наративи українців, примусово переселених із території Західної Бойківщини в рамках операції «Вісла» в 1947 році, які стосуються родинних традицій у відзначенні Святого вечора в рідних для них місцевостях. Дослідженнями було охоплено північні та північно-західні воєводства сучасної Республіки Польща, де й осіли українці-переселенці Західної Бойківщини, а саме: Західнопоморське (м. Білий Бір, сс. Каліска, Димінек (Щецинецький повіт), м. Кошалін (Кошалінський повіт)) та Вармінсько-Мазурське (м. Ґурово-Ілавецьке, м. Пенєнжно (Браневський повіт), с. Шимбори (ґміна Ґодково, Ельблонґський повіт)) воєводства. Усі інформатори – жінки, що народилися між 1925 та 1937 роками. Їхні наративи стосуються часу, коли респонденти були переважно дітьми, рідше – підлітками, тому інформацію про обрядові традиції Святого вечора у своїх родинах черпають передусім із дитячих спогадів. Варто додати, що на сучасному етапі безпосередні свідки примусового переселення досить дисперсно проживають у польському етнокультурному середовищі, по суті, не створюючи окремих спільнот пам’яті вихідців із субрегіону Західної Бойківщини.

На основі методологічної перспективи, що розглядає пам’ять як інструмент пізнання (К. Каньовська), у статті досліджуються структура та семантичні особливості тексту наративів, встановлюється взаємозв’язок змісту спогадів із механізмом їх пригадування.

Аналізовані фрагменти текстів із наративів переміщених осіб дають уявлення про способи та механізми реконструкції родинних обрядових традицій на Святвечір у пам’яті їхніх авторів. Установлено, що такі звичаєво-обрядові дії, як розстеляння соломи на долівці, пошук у ній горіхів, обрядове годування худоби, спільне внесення обрядових атрибутів до хати, ритуал-діалог чоловічої частини родини з жіночою, фактично маркують святково-обрядовий простір Святого вечора в пам’яті дитинства переселенців, яка водночас є частиною так званої колективної пам’яті родини. При цьому одним зі стрижнів процесу пригадування в дорослому віці є, власне, родинна традиція, що в умовах чужого мовно-культурного середовища є певним каталізатором збереження власного етнічного «я». Однак в умовах достатньої розпорошеності переселенців із Західної Бойківщини на рівні родин, високого ступеня однорідності польського етнокультурного середовища, а також у зв’язку з відходом старшого покоління (батьків оповідачів), яке виступало, так би мовити, «ретранслятором» автентичної обрядової культури, процес міжпоколінної трансмісії порушений. Загалом, як переконують наративи наших оповідачів, багаті родинні традиції у відзначенні Святого вечора залишаються лише певним «спогадом у мені» безпосередніх свідків операції «Вісла» й фактично мало впливають на формування звичаєво-обрядової картини світу наступних поколінь переселенців.

Ключові слова

переселенці, дитинство, наратив, пам’ять, традиція, Святий вечір, Західна Бойківщина.

Список використаних джерел

1. Борисенко В. Проблеми етнографічного вивчення українців Холмщини й Підляшшя. Холмщина і Підляшшя: історико-етнографічне дослідження / В. Борисенко, Г. Вишневська, Ю. Гаврилюк та ін. Київ : Родовід, 1997. С. 9–22.
2. Герман Дж. Психологічна травма та шлях до видужання: наслідки насильства – від знущань у сім’ї до політичного терору / перекл. з англ. Оксана Лизак, Оксана Наконечна, О. Шлапак. Львів : Видавництво Старого Лева, 2015. 416 с.
3. Данилюк А., Шпак М. Традиційне й нове у бойківському житловому будівництві. Народна творчість та етнографія. 1972. № 4. С. 35–40.
4. Кляшторна Н. Акція-51. Книга пам’яті. Брошнів-Осада, 2009. 448 с.
5. Кляшторна Н. Акція-51. Останні свідки / передм. О. Юристовського, післям. Д. Петречко. Вінниця : ДП «ДКФ», 2006. 232 с.
6. Кобільнік В. Матеріяльна культура с. Жукотина, Турчанського повіту. Ч. II. Літопис Бойківщини. Самбір, 1936. Ч. 8. С. 15–61.
7. Ніточко І. Остання депортація. До 60річчя примусового переселення 1951 року : науково-довідкове видання. Одеса : Астропринт, 2011. 240 с.
8. Онуфрик В. Село Михновець. Ужгород, 1997. 90 с.
9. Павлів Ю. «Нас били, різали», «Такий був час»: до питання колективної травми та наративу страждання в депортованих українців з Польщі у 1944–1945 рр. Український історичний збірник. 2018. Вип. 20. С. 189–202. URL : http://resource.history.org.ua/publ/Uiz_2018_20_17 (дата звернення: 03.01.2021).
10. Петречко Д. Втрачені українські села. Чорна. Брошнів-Осада : Таля, 2010. 528 с.
11. Сосенко К. Пражерело українського релігійного світогляду. Львів : Живі гроби, 1923. 80 с.
12. Троян С. Польсько-німецький пам’яттєвий дискурс: сучасні проблеми у вимірі культури пам’яті. Україна – Європа – світ. Міжнародний збірник наукових праць. Серія : Історія, міжнародні відносини. 2017. Вип. 20. С. 314–324. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ues_2017_2 (дата звернення: 14.01.2021).
13. Assmann A. Między historią a pamięcią. Antologia / red. naukowa i poslowie M. Saryusz-Wolskiej. Warszawa : Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2013. 324 s.
14. Assmann J. Kultura pamięci. Pamięć zbiorowa i kulturowa. Współczesna perspektywa niemiecka/ pod. red. M. Saryusz-Wolskiej. Kraków : Universitas, 2009. S. 59–99.
15. Assmann J. Pamięć kulturowa. Pismo, zapamiętywanie i polityczna tożsamość w cywilizacjach starożytnych / przekł. Anna Kryczyńska-Pham. Warszawa : Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2008. 362 s.
16. Bolecka A. Pamięć i dzieciństwo. Polska Sztuka Ludowa. Konteksty. 2003. Nr 1–2. S. 118–120.
17. Burdzik T. Tradycja a kształt kultury w czasach globalizacji. Kultura i Historia. 2013. 23. DOI http://doi.org/10.6084/m9.figshare.903714.
18. Erll A. Kultura pamięci. Wprowadzenie / przeł. A. Teperek. Warszawa : Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2018. 320 s. DOI : https://doi.org/10.31338/uw.9788323534174.
19. Fil A. Ziemie rodzinne w pamięci moich przodków. Wspomnienie o wsi Zawój. Bieszczady Odnalezione. 2014. Nr 2. S. 113–120.
20. Głowacka-Grajper M. Międzypokoleniowy przekaz pamięci o Kresach Wschodnich II Rzeczypospolitej Polskiej. Krakowskie Pismo Kresowe. 2015. Rocznik 7. S. 93–119. URL : http://www.researchgate.net/publication/324515788_Miedzypokoleniowy_przekaz_pamieci_o_Kresach_Wschodnich_II_Rzeczypospolitej_Polskiej (дата звернення: 22.01.2021). DOI http://doi.org/10.12797/KPK.07.2015.07.06.
21. Głowacka-Grajper M. Transmisja pamięci. Działacze «sfery pamięci» i przekaz o Kresach Wschodnich we współczesnej Polsce. Warszawa : Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2016. 304 s. DOI : https://doi.org/10.31338/uw.9788323525950.
22. Górnicka-Naszkiewicz B. Pamięć pokoleń. Tradycja kulturowa Kresowian subregionu głubczyckiego. Wrocław : Polskie Towarzystwo Ludoznawcze, 2018. 369 s.
23. Halbwachs M. Społeczne ramy pamięci. Warszawa : Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1969. 435 s.
24. Kaniowska K. Antropologia i problem pamięci. Polska Sztuka Ludowa. Konteksty. 2003. Nr 3–4. S. 57–65.
25. Kaźmierska K. Współczesna pamięć komunikacyjna i kulturowa. Refleksja inspirowana koncepcją Jana Assmanna. Kultura jako pamięć. Posttradycjonalne znaczenie przeszłości/ pod red. E. Hałas. Kraków : Nomos, 2012. S. 43–62.
26. Krukar W. Wojenne i powojenne migracje Bojków. Bojkowszczyzna Zachodnia – wczoraj, dziś i jutro / red. J. Wolski. Warszawa : Instytut Geografii i Przestrzennego Zagospodarowania im. Stanisława Leszczyckiego, Polska Akademia Nauk, 2016. S. 17–63.
27. Kudela-Świątek W. Odpamiętane. O historii mówionej na przykładzie narracji kazachstańskich Polaków o represjach na tle narodowościowym i religijnym. Kraków : Wydawnictwo Universitas, 2013. 376 s.
28. Podniesińska Z. (Re)konstrukcja dzieciństwa traumatycznego. Trauma, pamięć, wyobraźnia/ pod red. Z. Podniesińskiej, J. Wróbla. Kraków : Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego, 2011. S. 63–71.
29. Ricoeur P. Pamięć, historia, zapomnienie / przeł. J. Margański. Kraków : Wydawnictwo Universitas, 2012. 689 s.
30. Saryusz-Wolska M. Posłowie. Teorie pamięci Aleidy Assmann. Między historią a pamięcią. Antologia/ red. naukowa i poslowie M. Saryusz-Wolskiej. Warszawa : Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2013. S. 308–319.
31. Saryusz-Wolska M. Wprowadzenie. Pamięć zbiorowa i kulturowa. Współczesna perspektywa niemiecka / pod. red. M. Saryusz-Wolskiej. Kraków : Wydawnictwo Universitas, 2009. S. 7–38.
32. Wylegała A. Child migrants and deportees from Poland and Ukraine after The Second World War: experience and memory. European Review of History: Revue europeénne d’histoire. 2015. Vol. 22. No. 2. Pp. 292–309. DOI http://dx.doi.org/10.1080/13507486.2015.1008411.
33. Wylegała A. Przesiedlenia a pamięć: studium (nie) pamięci społecznej na przykładzie ukraińskiej Galicji i polskich «Ziem Odzyskanych». Toruń : Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Mikołaja Kopernika, 2014. 526 s.