Мистецькі й технічні засоби лаврських малюнків у XVIII столітті

Автор

Веремеєнко Тарас

аспірант Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. ORCID: https://orcid.org/0000-0002-6753-9583

Мистецькі й технічні засоби лаврських малюнків у XVIII столітті

Анотація

У статті на основі аналізу збережених малюнків у так званих кужбушках висвітлено походження лаврських малюнків, джерельну базу, процес функціонування ікономалярні. Мета статті: проаналізувати історіографічну наукову розробленість теми, джерельну базу, історію ікономалярні, опублікувати нові лаврські малюнки, проаналізувати їх авторство і стиль. Автор здійснив спробу на підставі цих малюнків встановити назви пігментів фарб, кольорів та перекласти їх сучасною українською мовою. Методологічну основу становить принцип історизму та об’єктивності, індукція, дедукція, історико-порівняльний, лінгвістичний та іконологічний методи. Наукова новизна полягає в дослідженні нових, досі невивчених проблем з історії Лаврської ікономалярні, творчості керівників та учнів. Опубліковано й проаналізовано лаврські малюнки, які до цього не були оприлюднені. Здійснено переклад сучасною українською мовою тогочасних назв пігментів фарб та кольорів, що досі не були досліджені. Визначено, що всі опубліковані малюнки унікальні, українські за духом і стилістикою. Автор дійшов висновку, що Лаврська ікономалярня навчала настінного та ікономалярства. Лаврські малюнки засвідчують, що існувала певна свобода інтерпретації релігійних сюжетів в українській традиції, але з дотриманням суто християнського стилю. У досліджуваних малюнках відчутний вплив українського бароко. Визначено, що пігменти фарб купувала тільки довірена особа. Імпортні фарби високо цінували вчителі й майстри. Інколи фарби могли використовувати як спосіб оплати за роботу. Назви пігментів та речовин переважно запозичені із західних мов. Іноді деякі види фарб були певними позначками на рисунках, у який колір слід забарвлювати малюнок. Рисунки могли бути більше ескізами, ніж просто вправами, тобто учнівськими роботами. Отже, варто провадити подальші дослідження цієї унікальної мистецької школи в монастирі світового значення.

Ключові слова

Києво-Печерська лавра, Київ, іконопис, малярня, рисунок, «кужбушки», мистецтво.

Список використаних джерел

1. Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. (далі – ІР НБУВ). Ф. 229. Спр. 8.
2. ІР НБУВ. Ф. 229. Спр. 21.
3. Центральний державний історичний архів України, м. Київ (далі – ЦДІАК України). Ф. 128. Оп. 1 заг. Спр. 181.
4. ЦДІАК України. Ф. 128. Оп. 1 заг. Спр. 186.
5. ЦДІАК України. Ф. 128. Оп. 1 заг. Спр. 191.
6. ЦДІАК України. Ф. 128. Оп. 1 заг. Спр. 254.
7. ЦДІАК України. Ф. 128. Оп. 1 заг. Спр. 440.
8. ЦДІАК України. Ф. 128. Оп. 1 малов. Спр. 332.
9. Білодід І. К. Словник української мови : в 11 т. / [АН Української РСР, Ін‑т мовознав. ім. О. О. Потебні]. Київ : Наукова думка, 1973. Т. 4. 840 с.
10. Веремеєнко Т. Р. Джерела до історії функціонування іконописної малярні Києво-Печерської лаври (друг. пол. XVIII – поч. XIX ст.). Гілея. Науковий вісник та збірник наукових праць. Київ, 2018. Вип. 134. С. 147–152.
11. Веремеєнко Т. Р. Малюнки іконописної майстерні Києво-Печерської лаври у XVIII столітті: взаємодія тексту та зображення. Текст і образ: Актуальні проблеми історії мистецтва. Київ, 2017. Вип. №1 (3). С. 20–29.
12. Жолтовський П. М. Малюнки Києво-Лаврської іконописної майстерні : альбом-каталог. Київ : Наукова думка, 1982. 283 с.
13. Жолтовський М. П. Художнє життя на Україні в XVI–XVIII ст. / АН УРСР, Музей етнографії та худож. промислу. Київ : Наукова думка, 1983. 177 с.
14. Замятина Н. А. Терминология русской иконописи. Москва : Языки русской культуры, 1997. 270 с.
15. Истомин М. К истории живописи в Киево-Печерской лавре. ЧИОНЛ. 1895. Кн. 9. С. 66–75.
16. Истомин М. Обучение живописи в Киево-Печерской лавре в XVIII в. Искусство и художественная промышленность. 1901. № 10. С. 291–310.
17. Истомин М. Обучение живописи в Киево-Печерской лавре в XVIII в. Искусство и художественная промышленность. 1901. № 11. С. 311–318.
18. Крысько В. Б. Словарь русского языка XI–XVII вв. / Ин‑т рус. яз. им. В. В. Виноградова РАН. Москва : Наука, 2011. Вып. 29. 480 с.
19. Мельничук О. С. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / АН УРСР. Ін‑т мовознавства ім. О. О. Потебні. Київ : Наукова думка, 1982. Т. 1. 632 с.
20. МельничукО. С. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / АН УРСР. Ін‑т мовознавства ім. О. О. Потебні. Київ : Наукова думка, 1985. Т. 2. 572 с.
21. Мельничук О. С. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / АН УРСР. Ін‑т мовознавства ім. О. О. Потебні. Київ : Наукова думка, 1989. Т. 3. 552 с.
22. Мельничук О. С. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / АН УРСР. Ін‑т мовознавства ім. О. О. Потебні. Київ : Наукова думка, 2003. Т. 4. 656 с.
23. Мельничук О. С. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / АН УРСР. Ін‑т мовознавства ім. О. О. Потебні. Київ : Наукова думка. 2012. Т. 6. 568 с.
24. Степовик Д. В. Історія Києво-Печерської лаври. A history of the Kyiv Caves Monastery [монографія]. Київ, 2001. 554 с.
25. Степовик Д. В. Українська графіка XVI–XVIII ст. Еволюція образної системи. Київ : Наукова думка, 1982. 333 с.
26. Тимченко Т. Р. Художні матеріали українських живописців XVIII ст. (за документами, опублікованими П. М. Жолтовським). Музеї та реставрація у контексті збереження культурної спадщини: актуальні виклики сучасності.Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. Київ : НАКККіМ, 2018. С. 263–267.
27. Уманцев Ф. Матеріали до словника вітчизняних мистців, ремісників, керівників художніх робіт та меценатів XVIII – початку XX ст. (за документами архіву Києво-Печерської лаври). Студії мистецтвознавчі. Київ : ІМФЕ НАН України, 2008. № 1 (21). С. 102–129.
28. Уманцев Ф. Троїцька надбрамна церква. Київ, 1970. 210 с.
29. Филатов В. В. Словарь изографа. Москва: Православный Свято-Тихоновский Богословский ин‑т, 1997. 287 с.
30. Linde B. S. Słownik języka polskiego : w 6 t. Lwόw, 1855. T. 2. 691 s.